Повна санітарна обробка

Полягає в обмиванні всього тіла теплою водою з милом і мочалкою з обов’язковою заміною білизни і верхнього одягу. Вона проводиться на санітарно-обмивальних станціях, які створюються на базі лазень, санпропускників, душових павільйонів і на пунктах спеціальної обробки (ПСО). Вони розгортаються підрозділами ЦО, а також на обмивальних майданчиках, які обладнуються в польових умовах при допомозі дегазаційно-душових машин. Повну санобробку необхідно проводити не пізніше 2-3 годин після зараження. В зв'язку з цим санітарно-обмивальні пункти необхідно роз­гортати якомога ближче до місць виходу населення і формувань ЦО із зони масового ураження.

Мета повної санітарної обробки – повне знезаражування від радіо­активних , отруйних речовин і бактеріальних засобів одягу, взуття_, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зони зараження).

При забрудненні краплиннорідинними отруйними речовинами необхідно негайно провести часткову санітарну обробку: наступне обмивання теплої водою з милом не захищає від ураження ОР і необхідності в проведенні повної санітарної обробки немає. Заражений одяг повинен бути змінений у максимально короткий термін.

При зараженні біологічними засобами повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який знаходився в районі дії біологічного засобу, незалежно від того чи використовувалися засоби індивідуального захисту та чи проводилася часткова санітарна обробка. Повна санітарна обробка в цьому випадку містить у собі знезаражування дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла з наступним миттям людей теплою водою з милом. Одночасно проводиться дезінфекція забрудненого одягу чи його заміна.

Дезактивація

Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами, підлягають дезактивації. Для визначення необхідності в дезактивації проводять дозиметричний контроль радіоактивного забруднення. Дезактивацію можна проводити часткову або повну. При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовині з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

Повна дезактивація здійснюється наступними методами:

- змивання радіоактивних речовин (РР) струменем води під тиском;

- змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних комплектів;

- знищення РР газокрапельним потоком;

- знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками;

- змітання радіоактивного пилу віниками, щітками;

- знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, полягає у відриванні радіоактивних частин від поверхні та знищення їх з оброблених об'єктів.

Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання почи­нається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.

Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітання мітлами і щітками, а також протиранням. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2-3% содовим розчином.

Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

Дезактивація територій, які не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зняття зараженого шару ґрунту товщиною 5-10 см дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8-10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в’яжучі рецепту­ри, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.

Дезактивація води проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюва­нням криниці, шляхом багаторазового відкачування з криниць води і знище­нням ґрунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у раді­усі 15-20 м, дезактивується шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5-10 см з наступним засипанням її не забрудненим піском.

Дезактивація продуктів харчування і харчової сировини проводиться: шляхом обробки або заміни тари. Продукти, які не було затарено, заражена готова їжа і хліб знищуються.

Для поліпшення дезактивації користуються дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У), а при їх відсутності пра­льними й миючими засобами.

Дезактивація одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту прово­диться вибиванням і витрушуванням, миттям або протиранням (прогумованих і шкіряних виробів) водними розчинами миючих засобів або водою, а також прання з використанням речовин для дезактивації.