3.3. Біологічна зброя
Біологічна зброя - це спеціальні боєприпаси і бойові прилади із засобами доставки, оснащені біологічними засобами і призначені для масового ураження людей, тварин, посівів сільськогосподарських культур, псування продуктів харчування, техніки, оснащення.
У спеціальній літературі зустрічається термін «бактеріологічна зброя», який широко застосувався раніше, коли основою уражаючої дії такої зброї вважали застосування тільки патогенних мікробів із бактерій. Але пізніше основою бактеріологічної зброї стали не тільки бактерії, а й віруси, рикетсії, грибки та шкідники рослин, тому на сучасному етапі більш відповідним є термін "біологічна зброя", "біологічні засоби" і т. і.
Уражаюча дія біологічної зброї грунтується на застосуванні хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їхньої життєдіяльності, а також найбільш небезпечних шкідників рослин. Біологічними засобами ураження є хвороботворні мікроорганізми: бактерії, віруси, рикетсії, гриби, призначені для ураження людей, сільськогосподарських тварин, а також для зараження продуктів харчування, води.
У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів. /аварія,випадкове занесення збудника хвороби чи застосування біологічної зброї/ і поширення на місцевості хвороботворних мікробів, токсинів, небезпечних шкідників можуть утворитися зони біологічного зараження і осередки біологічного ураження.
Зона біологічного зараження - це територія, заражена біологічними збудниками захворювань у небезпечних для людей, тварин або рослин межах. Зона заражання характеризується видом біологічних засобів, розмірами, розміщенням відносно об'єктів господарювання, часом утворення, ступенем небезпеки, зміною із часом. Розміри зони біологічного зараження залежать від типу, виду хвороботворних мікробів чи шкідників рослин, їх кількості, умов потрапляння та розмножіння в навколишньому середовищі, метеорологічних умов, швидкості їх виявлення, своєчасності проведення профілактичних і лікувальних заходів.
Осередок біологічного ураження - це територія, на якій в результаті впливу біологічних засобів /зброї противника/ виникли масові ураження людей, тварин і рослин. Він може утворитися не тільки в зоні зараження, а й за її межами, як результат поширення інфекційних захворювань. Осередок біологічного ураження характеризується видом біологічних засобів, кількістю уражених людей, тварин, рослин, тривалістю дії уражаючих властивостей збудників хвороб в осередку ураження.
На основі узагальнення даних, одержаних від санітарно-епідеміологічних станцій, ветеринарно-бактеріологічних лабораторій, станцій захисту рослин, медичними службами цивільної оборони встановлюються межі зони біологічного зараження й осередку ураження.
При виникненні осередку біологічного ураження для запобігання поширенню інфекційних захворювань із первинного осередку вводиться карантин і обсервація.
Карантин - це система державних заходів, які проводяться в епідемічному осередку для запобігання поширенню інфекційних захворювань із вогнища ураження та для повної ізоляції і ліквідації його. На зовнішніх кордонах району осередка ураження встановлюється озброєна охорона, організується комендантська служба і патрулювання, регулюється рух. Через спеціальні пункти під контролем медичної служби ЦО організують постачання людей, які знаходяться в осередку. Забороняється в'їзд і виїзд людей, вивезення тварин, продукції тваринництва і рослинництва, прийом посилок. Вхід в район карантину дозволяється спеціальним формуванням цивільної оборони і медичному персоналу для надання допомоги і ліквідації наслідків застосування біологічної зброї.
Карантинні заходи в повному обсязі проводяться тільки при появі особливо небезпечних захворювань або тих, яким властиве швидке і масове поширення /чума, черевний тиф, холера, натуральна віспа, висипний тиф, сап, сибірка, ящур/. У випадках, коли встановлений вид збудника захворювань не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних захворювань і відсутня загроза масових захворювань, карантин замінюється обсервацією.
Обсервація — це система заходів спостереження за ізольованими людьми або тваринами, які прибули з осередку, на який наклали карантин, або перебувають у загрозливій зоні, тобто на території, яка межує з осередком ураження. Ці заходи включають обмеження в'їзду і виїзду, вивезення з осередку майна, урожаю, продукції тваринництва без попереднього знезараження і дозволу медичної й ветеринарної служб, посилений медичний контроль за продуктами харчування і водою, зменшення руху на зараженій території.
В зонах біологічного зараження і осередках біологічного ураження з самого початку їх виникнення проводяться заходи по знезаражуванню /дезинфекція/ а також знищенню комах і гризунів /дезинсекція і дератизація/.
Тривалість карантину і обсервації встановлюють, виходячи із тривалості максимального інкубаційного періоду захворювання.
Осередок біологічного ураження може бути в мирний час при виникненні інфекційних захворювань людей, тварин і рослин внаслідок завезення чи перенесення збудника хвороби з інших країн, або в результаті порушення епідеміологічних норм.
Заходи застосування біологічної зброї
Заходи бойового застосування біологічної зброї базуються на здатності патогенних мікробів проникати в організм людини наступними шляхами: з повітрям через органи дихання, з водою і продуктами харчування, через ушкоджену шкіру внаслідок укусів зараженими кровососними членистоногими, через слизові оболонки рота, носа, очей, а також через пошкоджені шкірні покриви.
Враховуючи шляхи попадання біологічних засобів в організм людини заходами бойового застосування вважають наступні :
- аерозольний захід - це розпилення біологічних засобів для зараження приземного шару повітря частинками аерозолю;
- трансмісійний захід - це розсіювання у вибраному районі штучно заражених біологічними засобами кровососних переносників;
- диверсійний захід - зараження біологічними засобами повітря і води диверсійним оснащенням.
Аерозольний шлях - один з основних способів зараження. За данними американських авторів, зона уражаючої дії біологічних боєприпасів масою 20 кг, розпилених з літака, досягає 100 тис. км2
Зараження людей і тварин відбувається після контакту із зараженими предметами, технікою, рослинами, продуктами, хворими людьми і тваринами. Молоко, м'ясо, вовна, шкури, одержані від хворих або уражених тварин, можуть бути джерелами інфекції та одним із шляхів поширення збудника і осередку ураження.
Переносниками збудників хвороб можуть бути комахи і гризуни, які можуть заражатися в навколишньому середовищі /на нечистотах, трупах чи їх рештках/ і потім механічно розносити /передавати/ інфекцію.
Є також специфічний шлях передачі інфекційних хвороб, коли в організмі переносника /комахи, кліща, гризуна/ проходять окремі стадії розвитку збудника. Після укусів такою комахою, кліщем, твариною людини або тварини відбувається зараження, наприклад, сказом, туляремією, висипним тифом та іншими хворобами.
Деякі шкідники сільськогосподарських культур можуть бути основою біологічного осередку ураження як у мирний, так і воєнний час. Найбільшої шкоди сільському господарству можуть завдати: колорадський жук, який уражає картоплю, перець, помідори і баклажани; японський жук - шкідник фруктових дерев і польових культур; сарана - може знищувати посіви і насадження на великих площах; гессенська муха - один із найбільш небезпечних шкідників колосових культур, особливо пшениці; бавовникова /кукурудзяна/ совка - ушкоджує близько 120 видів рослин, особливо небезпечна для кукурудзи, тютюну, помідорів, кабачків, коноплі, сої, гороху, люцерни.
Заходи боротьби полягають у виведенні й впровадженні в виробництво стійких проти шкідників сортів, високій агротехніці, профілактичній боротьбі з шкідниками. При виникненні осередків біологічного ураження застосовують комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних заходів, спрямованих на швидку ліквідацію небезпечного шкідника.
Біологічне зараження продуктів, кормів і води хвороботворними мікробами або їх токсинами може стати джерелом ураження людей і тварин.
Картопля, овочі, фрукти, риба, м’ясо, молоко можуть бути заражені збудниками холери, чуми, туляремії, ящуру, черевного тифу, дизентерії, сапу, сибірки та інших небезпечних хвороб.
Незахищені продукти, корми і вода найбільш інтенсивно заражаються збудниками хвороб у випадку застосування їх у вигляді аерозолів. Можливе зараження виділеннями хворих людей і тварин, комахами (паразитами), гризунами - переносниками інфекційних захворювань, зараженими предметами догляду за хворими.
Зараження невеликих і непроточних водойм, незахищених колодязів може призвести до важких захворювань людей і тварин і стати причиною утворення осередку біологічного ураження.