Тема 6.Сировинні ресурси та ефективність їх використання

Мета заняття: засвоєння і закріплення практичних знань щодо забезпеченості підприємства сировиною та матеріалами та методи підвищення ефективності їхнього використання.

Розрізняють загальні витрати матеріальних ресурсів та питомі витрати окремого виду продукції. Загальні витрати матеріальних ресурсів - це витрати окремих матеріалів або їх сукупності на виконання виробничої програми. Питомі витрат виду матеріалів характеризують величину їх на одиницю виготовленої продукції. Для загальної характеристики витрат матеріальних ресурсів використовують показники матеріаломісткості. Показник питомих витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції (питома матеріаломісткість) визначається за формулою:

де М_п - питома матеріаломісткість;

М_і - виграти конкретного виду ресурсів;

N - кількість одиниць виготовленої продукції.

Показник витрат усіх матеріальних ресурсів у грошовому виразі на одну фізичну одиницю виготовленої продукції (загальна матеріаломісткість) визначається за формулою:

де М_з - загальна матеріаломісткість;

М_a - загальна сума матеріальних витрат, грн.

Наведені формули використовуються для розрахунку матеріаломісткості нескладних видів продукції (електроенергія, мінеральні добрива, вода тощо). Для складних видів продукції (продукції машинобудування, приладобудування) частіше використовується такир показник, як витрати конкретного виду ресурсів на одиницю головно1 споживчої властивості. Так, для вантажного автомобіля показник матеріаломісткості визначається матеріальними витратами на 1 т-км/год: перевезення вантажу тощо.

Для продукції таких галузей, де ні фізичний обсяг, ні обсяг її споживчих властивостей неможливо виразити в одних одиницях виміру, рівень матеріаломісткості можна визначити витратами конкретних видів матеріальних ресурсів на 1 грн. товарної (реалізованої або чистої) продукції.

Друга група показників - показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів - повніше відображає використання у виробництві матеріальних ресурсів на всіх стадіях їх виробничого споживання. Так, у галузях, що переробляють первинну сировину (молокомбінати, цукрові заводи), застосовують показник (коефіцієнт) виходу або добування готової продукції з вихідної сировини. Наприклад, показник виходу цукру з буряків.

Наприклад, показником корисного використання м’яса є також показник рівня відходів, який обчислюється відношенням величини відходів до величини загальних витрат сировини:

де Р_в - рівень відходів, %

М_з - кількість спожитої сировини, т, кг.

Приклад 1

Розрахувати середньорічну виробничу потужність переробного підприємства і коефіцієнт використання середньорічної потужності.

Вихідні дані:

На початок планового року на підприємстві функціонувало 400 одиниць обладнання, з 1 березня планується установити і ввести в експлуатацію 48 одиниць обладнання, а 1 липня планується вибуття 40 одиниць.

У плановому році 258 робочих днів.

Переробне підприємство в плановому році працюватиме в дві зміни. Тривалість однієї зміни 8 годин.

Плановий відсоток простоїв обладнання складе 7%.

Продуктивність одиниці обладнання 50 кг продукції за годину.

Річний план випуску продукції складе 7 600 500 кг продукції.

Розв'язання:

Спочатку визначається середньорічна кількість обладнання (М) на підприємству по формулі:

N=N_пг+N_вв*t_вв/Т - N_виб/Т

Nпг - кількість одиниць обладнання на початок розрахункового року;

Nвв - кількість одиниць обладнання, введених у розрахунковому році;

Nвиб - кількість одиниць обладнання, що вибуло в розрахунковому році;

tвв - кількість повних місяців експлуатації з моменту уведення одиниці обладнання до кінця розрахункового року;

t виб - кількість повних місяців, що залишилися після вибуття одиниці обладнання до кінця розрахункового року;

Т - кількість місяців у календарному році (Т= 12).

N = 400+48 *10/12-40*6/12 - 420 шт.

Потім визначається корисний фонд часу роботи одиниці обладнання по формулі:

Т_п = Тр*с*t(100-а) /100

де Т_п - корисний фонд часу роботи одиниць обладнання, годин;

Т_р - кількість робочих днів у календарному році;

с - змінність роботи одиниць обладнання;

t - тривалість робочої зміни, годин;

а - регламентовані (планові) простої одиниць обладнання, у відсотках.

Тп =258*2*8(100% -7%) /100=3839,04ч

Після цього визначається середньорічна потужність (М) переробного підприємства по формулі:

М = V*N *Т_n

Де: V - продуктивність одиниці обладнання, кг за годину.

М = 50*3839,04*420 = 80 619 840 кг

Наприкінці визначається коефіцієнт використання (К_викор) середньорічної потужності по формулі:

К_викор=Q_пл/М

де Q_пл - річний план випуску продукції, кг.

К_викор =7600500/80619840 = 0,94

Результати обчислень показують, що виробничі потужності використовуються практично повно.