2. Типи фінансових ринків. Основні структурні складники міжнародного

фінансового ринку

Цьому питанню в економічній літературі відводиться особливе місце, бо єдиної загально­визнаної структури фінансового ринку ще не існує. Це пов'язано з тим, що міжнародний фі­нансовий ринок являє собою дуже складну структуровану систему.

Залежно від періоду закінчення операцій міжнародний фінансовий ринок поділяють на:

• ринок касових (поточних, «спот») операцій — передбачає торгівлю базовим активом, розрахунки за який здійснюються не пізніше другого робочого дня після укладення угоди;

і ринок строкових угод — розрахунок здійснюється пізніше, ніж на другий робочий день після дати укладення угоди, тобто угода здійснюється більше трьох робочих днів.

Міжнародний фінансовий ринок залежно від місця проведення операцій поділяють на:

• централізований — представлений біржами (біржовий ринок);

• децентралізований (позабіржовий) світовий ринок — торгівля повністю децентралізо­вана і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні сис­теми, по телефон)'.

Що стосується тісно пов'язаних між собою через систему міжнародних розрахунків сег­ментів, з яких складається міжнародний фінансовий ринок, то в економічній літературі їх класифікують по-різному. Так, Т. С. Шемет дотримується такої структури міжнародних рин­кових фінансових ресурсів:

• короткостроковий (валютний) ринок — складається з короткострокових банківських кредитів та короткострокових цінних паперів;

• середньо- і довгострокові євроринки (євроринки капіталів) — поділяються на ринок банківських кредитів та ринок міжнародних цінних паперів. Останній складається з фінансо­вих активів у вигляді всіх цінних паперів — акцій, облігацій та похідних від них так званих деривативів.

Російський учений Д. М. Михайлов описує сучасну структуру світового фінансового рин­ку, складовими якого є міжнародні ринки. У схемі Д. М. Михайлова обіг інструментів оціню­ється у комплексі, у всій різноманітності функціональних та інституціональних взає­мозв'язків (рис. 1).

Світовий фінансовий ринок Національні ринки Міжнародні ринки

Термін реалізації майнових прав

Короткий (до одного року)

Тривалий (понад один рік)

Ринок цінних паперів

Боргові інстру­менти

Ринок дерива­тивів

Фінансові

інструменти, які можуть вільно купуватися і прода­ватися на ринк

у

Тип зобов'язань

Боргові інстру­менти

Ринок

Грошовий ринок

Кредитний ринок

капіталів

Фінансові зобов 'язання без можливості вільних купівлі і продажу на ринку

Рис. 1. Сучасна структура світового фінансового ринку

Д. М. Михайлов виділяє «грошовий ринок», «ринок деривативів» і «ринок капіталів». Усі ці три ринки об'єднують певні частини «кредитного ринку» і «ринку цінних паперів», зале­жно від строків реалізації майнових прав і типу зобов'язання. Як бачимо, у запропонованій структурі всі сегменти міжнародного фінансового ринку тісно переплетені і взаємозв'язані, тому визначити їхні межі дуже складно

.Зберігається поділ міжнародного фінансового ринку на грошовий ринок (включає: валют­ний ринок, ринок короткострокових позичок, ринок короткострокових фінансових активів та їх похідних) та ринок капіталу (включає: ринок цінних паперів і ринок середньострокових і довгострокових банківських позичок). Одночасно такий поділ, як вважається, використову­ється тільки для визначення строковості виданих чи інвестованих коштів. З боку пропозиції кредитних ресурсів визначальним фактором на грошовому ринку є ліквідність інструменту. У разі надання фінансових ресурсів на ринку капіталів головними питаннями для інвестора є середньостроковий кредитний ризик позичальника, процентний ризик, політичний ризик тощо.

Існує ще така точка зору щодо підсистем міжнародного фінансового ринку: ринок капіта­лів включає тільки ринок цінних паперів (акцій, облігацій), а ринок банківських кредитів — це самостійний сегмент ринку світового фінансового ринку, що охоплює:

• грошовий (валютний) ринок;

• ринок капіталів — це ринок зобов'язань тривалістю більше одного року, тобто довго­строкових цінних паперів (акцій, облігацій та їх похідних, векселів, виписаних на термін по­над один рік);

і ринок банківських кредитів — це ринок індивідуалізованих, неуніфікованих боргових зобов'язань, які зазвичай виключають існування вторинного ринку;

і євроринок — це світовий фінансовий ринок, на якому операції з різними фінансовими інструментами здійснюються в евровалютах, і тому він включає певні частини грошового ринку, ринку капіталів, ринку банківських кредитів.

В економічній літературі вказується на існування об'єднання ринку банківських кредитів і ринку боргових цінних паперів під назвою «кредитний ринок». Відомий український фінан­сист О. Д. Василик (його погляди підтримує С. Я. Боринець) зазначає, що ці ринки не можна поєднувати під однією назвою, їх треба розглядати окремо, бо вони суттєво різняться, хоча такі цінні папери, як облігації, векселі, ноти, депозитні сертифікати, і мають боргову приро­ду. По-перше, при одержанні коштів на кредитній основі їх власник не змінюється. При ку­півлі боргових цінних паперів власник коштів змінюється. Існують облігації конвертовані в акції. По-друге, є певні відмінності й в одержанні доходу на вкладені кошти на ринку борго­вих цінних паперів і на ринку банківських кредитів.

На підставі викладеного можна виділити такі основні сегменти міжнародного фінансового ринку:

1. міжнародний валютний ринок, де відбуваються операції виключно з валютою;

2. міжнародний ринок банківських кредитів;

3. міжнародний ринок цінних паперів (фондовий ринок), який, у свою чергу, поділяється

на:

• міжнародний ринок боргових цінних паперів;

• міжнародний ринок титулів власності (ринок акцій та депозитарних розписок);

  4. міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) — ринок інстру­ментів торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив'язані до іншого фінансового чи реаль­ного активу (ціни товарів, ціни акцій, курсу валюти, процентної ставки);

  5. євроринок, який включає інструменти названих вище сегментів міжнародного фінан­сового ринку, виражені в євровалюті.