4.8. Установка газифікації азоту.

Забезпечення азотом дільниці екстракції здійснюється випаровуванням зрідженого азоту на установці газифікації . Установка газифікації є комплексним агрегатом, який складається з резервуару для зберігання та видачі зрідженого азоту поз. 1, випарників поз. 4/1,2,3,4, призначених для наддуву газової подушки резервуара і газифікації зрідженого азоту, а також арматури та трубопроводів. Резервуар поз.1 складається з внутрішньої посудини та кожуха. Простір між посудиною та кожухом заповнений ізоляційним матеріалом та відвакуумований до абсолютного тиску не більше 1 мм рт. ст. Зріджений азот до установки газифікації надходить в автоцистерні. Злив зрідженого азоту до резервуару поз.1 установки здійснюється перетискуванням парами азоту в автоцистерні.

Після прибуття автоцистерни необхідно:

• після встановлення цистерни під зливну точку встановити башмаки

під колеса;

• приєднати автоцистерну до контуру заземлення;

• відкриттям клапану 3.7 перевірити відсутність тиску в трубопроводі зливу;

• зняти заглушку з гайки РОТ і за допомогою гнучкого металевого шлангу приєднати автоцистерну до резервуару установки газифікації ;

• обережно відкрити клапан заповнення резервуару знизу 3.3;

• обережно відкрити клапан заповнення резервуару зверху 3.4. Відкриттям клапанів 3.3. та 3.4 відрегулювати стабільність тиску у резервуарі азоту поз.1 в межах 0,6 ÷1,0 МПА (0,6÷10 кгс/см²) (т.РІ 1);

• в процесі дозаправки резервуару слідкувати за рівнем азоту в резервуарі по показанням дифманометра –рівнеміра (т. LІ 1) за допомогою таблиці перерахунку висоти стовпа в кг азоту. При наближенні стрілки покажчика рівня до контрольної відмітки необхідно перекрити на ¼ - ½ обороту клапана візуального контролю рівня 3.6. не допускаючи падіння тиску в системі. Прикрити на половину клапани 3.3 та 3.4;

При з’явленні рідини з контрольного штуцера необхідно:

• припинити заправку від автоцистерни;

• швидко зачинити клапани 3.3 та 3.4;

• відкрити клапан 3.7;

• після закінчення зливу рідини з контрольного штуцера закрити клапан 3.6;

• від’єднати металорукав автоцистерни від штуцера резервуара та встановити на штуцер заглушку;

• закрити клапан 3.7;

• від’єднати цистерну від контуру заземлення.

Захист обладнання та комунікацій установки здійснюється запобіжними клапанами 3.12, 3.13, 3.14, 3.15, 3.16 з настановним тиском 1,1 ÷1,15 МПА (11÷11,5 кгс/см²). Тиск в установці підтримується автоматичним регулятором 3.10 в межах 0,5÷0,7 МПа (5÷7 кгс/см²) (т. РІ С1). Випаровування азоту відбувається в випарниках поз.4/1-4 за рахунок теплообміну з навколишнім середовищем. Захист комунікацій азоту дільниці екстракції забезпечується запобіжним клапаном 4.4 з настановним тиском 0,77 МПа (7,7 кгс/см²), встановленим на лінії видачі азоту від установки газифікації . Здійснюється контроль об’ємної частки кисню в азоті, яка не повинна перевищувати 0,4 %об (т. QО 26).