- •1 Глобальна мережа Інтернет
- •1.1 Визначення Інтернет
- •1.2 Мережі. Класифікація мереж
- •1.3 Історія розвитку Інтернет
- •1.4 Конфігурація апаратного забезпечення для доступу в Інтернет
- •1.5 Загальна структура мережі
- •2 Сім’я протоколів tcp/ip
- •2.1 Будова мереж
- •2.2 Стек протоколів tcp/ip
- •2.3 Принципи адресації в Інтернет
- •2.4 Протокол arp
- •2.5 Міжмережний протокол iр
- •2.5.1 Формат ip-датаграми
- •2.5.2 Маршрутизація пряма й непряма. Правила маршрутизації
- •Пряма маршрутизація
- •Непряма маршрутизація
- •2.5.3 Фрагментація та дефрагментація датаграм
- •Процедура фрагментації
- •Процедура дефрагментації
- •2.6 Транспортні протоколи. Протокол tcp
- •2.6.1 Загальні поняття протоколу tcp
- •Базова передача даних
- •Достовірність
- •Керування потоком
- •Поділ каналів
- •Робота із з'єднаннями
- •Пріоритет і безпека
- •2.6.2 Формат tcp-заголовка
- •2.6.3 Модель дії протоколу tcp
- •2.7 Протокол датаграм користувача (udp)
- •2.7.1 Загальні поняття udp-протоколу
- •2.7. 2 Формат udp-сегмента
- •2.7. 3 Інкапсуляція пакетів
- •2.7.4 Поділ на рівні й обчислення контрольної суми udp
- •2.7.5 Мультиплексування, демультиплексування та порти udp
- •2.7.6 Зарезервовані й вільні номери портів udp
- •2.7.7 Команди контролю з'єднань та маршрутизації
- •Tracert [-d] [-h лічильник] [-j host-list] [-w timeout] target_name
- •2.8 Протоколи прикладного рівня
- •Історія www
- •Суть www
- •2.9.1 Мова гіпертекстової розмітки документів html
- •2.9.2 Універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі (url)
- •2.9.3 Протокол обміну гіпертекстовою інформацією http
- •2.9.4 Універсальний інтерфейс шлюзів cgi. Типи web-документів.
- •3 Html-мова опису www-сторінок
- •3.1 Типи редакторів html документів
- •3.2 Команди й атрибути команд в html
- •3.3 Структура html-документа
- •3.4 Команди заголовка html-документа
- •Елемент style
- •3.5 Команди тіла html документа
- •3.5.1 Робота з текстом Більшість елементів, які можуть з'являтися в тілі документа, підпадають під одну із двох категорій:
- •Елементи на рівні блоків, що ініціюють перехід до наступного параграфа (заголовки (від h1 до h6), параграфи (p), елементи списків (li), горизонтальні лінійки (hr) і таблиці (table));
- •Елементи на рівні тексту: елементи виділення (em, I, b й font); елементи зв'язку для гіпертексту (a), вкладені об'єкти (img й applet) і кінці рядків (br).
- •Абзаци (параграфи)
- •3.2 Списки
- •Для задання ненумерованого списку вживають сукупність тегів:
- •У вікні браузера буде мати такий вигляд, як показано на рис.21.
- •Списки можуть бути довільно вкладені, хоча практично досить обмежитися трьома рівнями вкладених списків.
- •Списки визначень задаються в такий спосіб:
- •Наприклад (рис. 23),
- •Приклад #6
- •3.5.3 Робота з таблицями в html
- •Valign – вирівнювання вмісту:
- •Як бачимо із прикладу, для того щоб задати кольори в цілому стовпці, необхідно встановити його в кожній комірці цього стовпця.
- •Зауваження. При оформленні таблиць іноді виникає необхідність задати фонову картинку для комірки таблиці. У таких випадках вдаються до допомоги стилів:
- •Розглянемо це питання на такому прикладі. Необхідно створити складну таблицю вигляду:
- •Видаливши всі підкреслені теги з html-коду, одержимо підсумковий код складної таблиці, що у вікні браузера буде мати такий вигляд, як показано на рисунку 28.
- •3.5.4 Елементи на рівні тексту. Фізичний і логічний стилі форматування
- •Логічні стилі
- •3.5.5 Посилання
- •Посилання усередині одного сайту
- •Посилання на закладки
- •3.5.6 Робота із графічними зображеннями
- •Кілька порад при роботі із графікою:
- •4 Розміщення й реклама сайтів в Інтернеті
- •4.1 Розміщення сторінки в Інтернеті
- •4.2 Банери
- •4.3 Реклама в Інтернеті
- •Рекламні технології
- •Способи показу реклами
- •Як оплачується реклама
- •5 Електронні гроші
- •5.1 Кредитні картки
- •5.2 Електронні гроші
- •Безпека трансакцій
- •Реєстрація в системі WebMoney
3.2 Списки
HTML підтримує декілька видів списків: ненумеровані, нумеровані, каскадні й списки визначень.
Для задання ненумерованого списку вживають сукупність тегів:
<UL>
<LI>список пунктів
</UL>
Н
<b>Приклад
#1</b><br> HTML підтримує: <UL>
<LI> ненумеровані
списки;
<LI> нумеровані
списки;
<LI> списки
визначень. </UL>
Для тегу <UL> ненумерованого списку додатково може бути використано атрибут TYPE=disc|circle|square, що задає мітку елемента списку диск, коло чи квадрат відповідно (див. приклад #4).
Нумерований список ідентичний ненумерованому списку, тільки замість < UL> вживають < OL>. Наприклад (рис.21),
Н
<b>Приклад #2</b><br> HTML підтримує:
<OL>
<LI> неупорядковані списки;
<LI> нумеровані списки;
<LI> каскадні списки.
</OL>
За замовчуванням нумерація дається арабськими цифрами, починаючи з одиниці. Використовуючи атрибути команди <OL>, можна змінити стиль оформлення списку. Атрибут TYPE= “стиль” визначає стиль нумерації (див. приклад #5):
A – використати більші букви (латинські);
a – використати маленькі букви;
I – використати більші римські цифри;
i – використати маленькі римські цифри;
1 – використати арабські цифри.
Н
“…<b>Приклад #3</b><BR>HTML
підтримує.
<OL type= a>
<LI> неупорядковані списки;
<LI> нумеровані списки;
<LI> каскадні
списки.
</OL> ...”
У вікні браузера буде мати такий вигляд, як показано на рис.21.
Атрибут START=n визначає початкове значення списку (n – десяткове число). Приклад використання атрибута див. приклад #5.
Рисунок 21 – Неупорядковані та нумеровані списки
Вкладені списки
Списки можуть бути довільно вкладені, хоча практично досить обмежитися трьома рівнями вкладених списків.
Розглянемо приклади каскадних списків, у вікні браузера вони будуть мати вигляд, показаний на рисунку 22.
<B>Приклад #4:
Каскадні невпорядковані списки, наприклад </B><BR>
<UL>
<LI> Великі міста Росії:
<UL type=circle>
<LI> Москва;
<LI> Новосибірськ;
<LI> Санкт-Петербург.
</UL>
<LI> Великі міста України:
<UL type=square>
<LI> Київ;
<LI> Харків;
<LI> Донецьк.
</UL>
</UL>
<B>Приклад #5:</B><BR> Каскадні нумеровані списки, наприклад
<OL>
<LI> Великі міста Росії:
<OL type=a>
<LI> Москва;
<LI> Новосибірськ;
<LI> Санкт-Петербург.
</OL>
<LI> Великі міста України:
<OL type=a start=4>
<LI> Київ;
<LI> Харків;
<LI> Донецьк.
</OL>
</OL>
Рисунок 22 – Каскадні списки
Списки визначень задаються в такий спосіб:
<DL>
<DD> назва терміна
<DT> визначення терміна
</DL>
Наприклад (рис. 23),
<b>Приклад
#6</b><br>Списки
визначень.
<DL>
<DT> Паралельні
прямі
<DD>Дві
прямі називаються паралельними, якщо
вони на площині не перетинаються.
<DT> Перпендикулярні
прямі
<DD>Дві
прямі називаються перпендикулярними,
якщо вони перетинаються під прямим
кутом. </DL>Приклад #6
Рисунок 23 – Список визначень
