- •Сучасна українська мова (культура мовлення і практична стилістика)
- •1.Підготувати конспект за питаннями.
- •12.Пентилюк м.І. Культура мови і стилістика.- к.:Вежа,1994.-с.170-186.
- •5.Пентилюк м.І. Культура мови і стилістика.- к.:Вежа,1994.-с.170-186.
- •12.Пентилюк м.І. Культура мови і стилістика.- к.:Вежа,1994.-с.186-192.
- •12.Пентилюк м.І. Культура мови і стилістика.- к.:Вежа,1994.-с.186-192.
- •9. Виконати морфемний аналіз слів за поданими схемою і зразком. Виконання звірити зі словником морфемної будови.
- •14.Шкуратяна н.Г., Шевчук с.В. Сучасна українська літературна мова. – к.: Літера, 2000.-с.208-231.
- •1. Види текстів за метою висловлювання (розповідь, опис, роздум).
- •5.Пентилюк м.І. Культура мови і стилістика.- к.:Вежа,1994.-с.198-206.
- •21.Пономарев о.Д. Стилістика сучасної української мови .- к.: Либідь, 1997.
1. Види текстів за метою висловлювання (розповідь, опис, роздум).
2.Експресивно-стилістичні властивості фразеологізмів.
3.Поняття про активну і пасивну лексику української мови.Застарілі слова: а) історизми, б) архаїзми. Стилістичне використання історизмів і архаїзмів.
4. Визначте пароніми, поясніть їхню стилістичну роль. Що таке парономазія? Скоро літописи для лінивих типів підвезуть. Сміх не тільки ознака сили, але й сама – сила. Сольних номерів було мало, концерт вийшов малосольним. Декваліфікація спеціаліста є серйозною причиною для дискваліфікації його.
5.Складіть твір-опис “Рання весна”. Використайте подані антоніми.
Тепло – холодно, ясно – хмарно, вгорі – внизу, радісно – сумно, мокро – сухо, починається – кінчається, щебечуть – мовчать.
Модульний контроль № 1.
До модульного контролю № 1 необхідно:
- відвідати лекційні заняття модулю № 1;
- на практичних заняттях виконати всі завдання модулю 1, передбачені робочою програмою дисципліни;
- виконати самостійні роботи №№ 1-6 модулю 1.
Складниками оцінки за модуль (50 балів) є:
Поточний контроль - 30 балів |
Відвідування лекційних занять - 3 бали Робота на практичних заняттях, виконання письмових завдань до практичних занять - 15 балів (по 5 балів за кожне практичне заняття) Виконання самостійних робіт-10 балів. ІДЗ- 5 балів. |
Модульний контроль - 20 балів |
Письмовий контроль рівня засвоєння теоретичного і практичного матеріалу - 5 завдань по 4 бали = 20 балів |
Всього - 50 балів |
Всього - 50 балів |
Модуль 2
Практичне заняття 1(2 год.)
Тема. Іменник. Лексико-семантичні та граматичні категорії іменника.
Питання:
Загальна характеристика іменника як частини мови.
Лексико-семантичні категорії іменника:
а) власні і загальні назви, їх лексико-граматичні особливості;
б) іменники – назви істот (неістот), особливості їх морфологічного вираження;
в) іменники з конкретним і абстрактним значенням;
г) одиничні, збірні та речовинні іменники.
Граматичні категорії іменника:
а) категорія роду іменників, особливості поділу іменників за родами;
б) спільний рід іменник у мові і мовленні;
в) рід відмінюваних іменників;
г) категорія числа іменників: іменники, що мають і форму однини, і форму множини; іменники, що мають лише форму однини; іменники, що мають лише форму множини.
Завдання:
1. З наведених речень виписати іменники і розподілити їх за групами: 1) Назви власні і загальні, 2) Назви істот і неживих предметів, 3) Назви конкретних і абстрактних понять. Зробити висновки.
Любіть книжку, вона полегшить вам життя, по-дружньому допоможе розібратися в строкатій і бурхливій машині думок, почуттів, подій; вона навчить вас поважати людину і самих себе, вона окрилить розум, серце почуттям любові до миру, до людини. За Павловою хатою – поле, за Павловим городом – ріка. Лише село не кінчалось ніколи за подвір’ям Павла Ткачука. Йдем орати поля пожовтілі, де струмок свій початок бере, -зразу кажуть в сусідній артілі: - Соколівка оре.
2. Вказати, в якому з поданих рядків всі іменники є власні назви, що вживаються і як загальні назви. Значення всіх загальних назв пояснити (користуватися словниками!)
Вольт, Вольтер, Мадаполам, Силует, Хам.
Рентген, Рим, Бостон, Макінтош, Маузер.
Бойкот, Браунінг, Фіакр, Ной, Дизель.
Ловелас, Каолін, Галіфе, Бордо, Панама.
Альфонс, Манчестер, Форд, Ом, Кулон.
3. Від поданих іменників утворити збірні, скласти з ними речення. Підкреслити суфікси збірних іменників.
Старости, миші, німці, агенти, студенти, камені, учителі, жінки, діти, офіцери, воїни, адвокати.
4. Продовжити ряди речовинних іменників; з’ясувати їх граматичні особливості, належність до певних семантичних груп.
а) назви металів: срібло, ...
б) назви...: кисень, ...
в) назви...: аспірин...
г) назви...: полотно...
д) назви...: жито, ...
е) назви...: малина, буряк...
є) назви...: вода, ...
ж) назви...: глина, ...
з) назви...: цукор, ...
и) назви...: дощ, ...
5. Вказати, за якими граматичними ознаками визначається рід поданих іменників.
Звір, писака, стрілець, староста, листоноша, гусак, ворон, ворона, задавака, ябеда, метелик, особа, сонце, місто, бик, корова, сім’я, повість, ніж, ніч, теля.
6. Дібрати до кожного визначення іменники спільного роду, які б відповідали змісту поданих значень. Приклад: Дитина, що залишилася без батьків – безбатченко.
Той, хто першим вмішується в чиюсь розмову або справу, щоб вислужитися, показати себе. Малограмотна і невихована людина. Дуже неуважна, забудькувата людина. Людина, якій нічого не вдається, не везе. Людина, яка хитрістю і спритністю прокладає собі шлях усюди.
7. Перекласти подані словосполучення українською мовою, визначити рід іменників, які не відмінюються.
Река По, город Тбилиси, глубоководная Миссисипи, спокойная Ориноко, зеленый Сочи, бурный Па-де-Кале, жаркий Тимбукту.
8. Записати українською мовою подані нижче слова і визначити належність їх до граматичного роду в російській і українській мовах.
Сибирь, кенгуру, россыпь, накипь, величие, ступень, степень, степь, дверь, рояль, пианино, человек, кофе, собака, сыпь /Для довідки див.: 5, С.216/.
9. Виписати з уривка іменники в початковій формі, розподіливши їх на групи: 1) ті, що мають однину і множину, 2) ті, що мають тільки граматичну форму однини, 3) ті, що мають лише граматичну форму множини. Зробити висновки.
Жнива завжди клопітна справа. Часом вони тягнуться з місяць. Христич з досвіду знає, що на фініші найважче. Трапляється так, що все відразу дозріває – горох, пшениця, ячмінь та овес. Не знаєш, що робити. Добре, що вони в своєму колгоспі “Надія” вже давненько взялися сіяти різні сорти пшениць – “одеську”, “миронівську”, “охтирчанку”, сіяли навіть яру, яка дозрівала трохи пізніше. Щоправда, на цю пшеницю дехто дивився косо. Ще в п’ятидесятих роках склалася про неї негативна думка. Мовляв, маловрожайна культура. І відмахнулися від ярої, хоч треба було думати про виведення сортів більш урожайних /З журналу/.
Література:
Вихованець І.Р. та ін. Граматика української мови. – К.: Рад. шк., 1982.-C.45-49.
Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1989.-С.116-147.
Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1993.
Доленко М.Т. та ін. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк., 1987.
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972.-С.204-249.
6.Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1983.-С.20-107.
7.Безпояско О.К. та ні. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993.-С.45-79.
8. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наук. думка, 1988.-С.35-43.
9.Коваль А.П. Культура ділового мовлення.- К.: Вища школа, 1982
10.Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови.- К.: Вища школа, 1987.-С.144-179.
11.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови.- К.: Либідь, 1992.
12.Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1997.
13.Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1979.
Самостійна робота 1 (5 год.).
Тема. Відмінювання в системі іменника.
Питання:
Поняття категорії відмінка.
Основні значення відмінків /див.: 5, с.220-224/.
Знахідний та родовий відмінки при заперечних перехідних дієсловах /законспектувати: 6, с.67-69/.
Завдання:
Розподілити іменники за типами відмінювання (І, ІІ, ІІІ і IV відміни). Виділити іменники, які не входять до кожної відміни, пояснити чому.
Аргумент, аматор, анексія, ансамбль, біль, будень, вариво, вартовий, велич, вечорниці, горіння, дворище, депо, деревце, зелень, каліка, канікули, князь, козля, ліки, лоша, ООН, Петро, Марина, плач, радіо, райвно, сім’я, юність, плем’я /для довідки див.: 18, С.60-62/.
Виписати з тексту іменники І відміни і розподілити їх на групи.
І за вечерею і після вечері ми довго розмовляли. Я добрий від свідомості своєї сили. Як тільки де стрільне, так мене лихоманка на метр од землі і підкине. Навіть з власної гвинтівки боявся вистрілити. Я ніколи не забуду тієї картини. Лісок молодий, край нього – по той бік межі – пшениця достигає, мир і тиша, сонце просвічує в кожній стеблині /З журналу/.
3. Виписати з тексту іменники ІІ відміни і розподілити їх на групи.
Під кінець заговорив Василь Олександрович: “Ми з вами, товариші, теж ніби інженери людських душ. Так, так, ці душі приходять до нас чисті недоторкані, і ми повинні розгадати, чим живе дитина, маємо ставитися до неї уважно, чуйно, пам’ятаючи, що й у дітей є своє самолюбство, що їх легко можна поранити необдуманим словом, а чи нетактовним учинком...”.
4. Подати всі відмінкові форми однини і множини іменників площа, дно, день.
5. Подати всі відмінкові форми однини і множини іменників зустріч, ніжність, повінь. Зробити висновки про особливості словозміни цих іменників.
6. До поданих іменників дібрати іменники ІV відміни. Із значенням назв дрібних чи малих істот. Провідміняти виділені іменники.
Орел, миша, зозуля, лебідь, кішка, собака, пес, цуцик, лев, свиня, галка, кінь, горобець, вовк.
7. Знайти у реченні іменники і зробити морфологічний розбір.
Старшина доповів їй, що всі приписи лікаря Петрова виконано /Ю.Янов/.
Література:
1.Вихованець І.Р. та ін. Граматика української мови. – К.: Рад. шк., 1982.-C.67-80..
2.Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1989.-С.43-62.
3.Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1993.
4.Доленко М.Т. та ін. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк., 1987.-С.143-155.
5.Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972.-С.220-230.
6.Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1983.-С.20-107.
7.Безпояско О.К. та ні. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993.-С.45-79.
8. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наук. думка, 1988.-С.35-43.
9.Коваль А.П. Культура ділового мовлення.- К.: Вища школа, 1982
10.Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови.- К.: Вища школа, 1987.-С.144-179.
11.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови.- К.: Либідь, 1992.
12.Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1997.
13.Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1979.
Практичне заняття 2(2 год.)
Тема. Прикметник як частина мови.
Питання:
Загальна характеристика прикметника як частини мови. Семантичні (значеннєво-граматичні) розряди прикметників.
Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників (звичайний, вищий, найвищий), форми їх вираження.
Якісні прикметники, які не мають ступенів порівняння.
Ступені якості якісних прикметників: прикметники із значенням безвідносної міри якості предмета, особливості їх творення; прикметники із значенням суб’єктивної оцінки якості предмета, особливості їх творення.
Відносні прикметники. Перехід відносних прикметників у якісні.
Присвійні прикметники, способи їх творення. Перехід присвійних прикметників у відносні та якісні.
Повні (членні) і короткі (нечленні) прикметники. Два різновиди форм повних прикметників (стягнена, нестягнена), сфери їх функціонування (приклади).
Особливості словозміни прикметників: твердої групи, м’якої групи, мішаної групи (приклади).
Завдання:
1. Виписати з поданого тексту якісні прикметники, схарактеризувати їх.
- Здрастуй, сонце! Добрий день, сонце! – вітають його на різних, але однаково дзвінких і однаково співучих, однаково прекрасних і улюблених мовах. І зринає в такий зачарований ранок пісня, найдзвінкіша і найулюбленіша пісня на всіх мовах і наріччях, але про спільну радість для всіх – пісня про Вітчизну. Скільки їх складено відомими й невідомими композиторами, скільки їх співалося-переспівалося в житті кожного! /З журналу/.
2. Утворити від поданих прикметників усі можливі форми (аналітична, синтетична) ступенів порівняння їх. З’ясувати, які фонетичні зміни відбуваються при утворенні вищого ступеня порівняння прикметників за допомогою суфікса –ш.
Свіжий, сизий, гладкий, тихий, рідний, солодкий, глибокий, гарний, малий, старий, гіркий, довгий, далекий, дужий, швидкий, високий.
3.Серед якісних прикметників виділити такі, що не утворюють ступенів порівняння, пояснити чому /для довідки див.: 5, С.256-257/.
Глибокий, малиновий, буланий, чалий, вишневий, добрий, вузький, жовтогарячий, жонатий, лисий, янтарний, товстий, бордовий, молоденький, премудрий, кисло-солодкий, архісучасний, босий.
4. Записати подані прикметники разом з іменниками у три колонки: якісні, відносні, присвійні. Обґрунтувати свою думку.
Великий поет, заповітна мрія, сільський клуб, світовий ринок, атомна електростанція, учителеве слово, яблуневий цвіт, людський потік, вовчі зуби, бджолиний рід, вороняче крило, дерев’яні сходи, рідкісний випадок, вчорашня розмова, материне серце, світлий шлях.
5. Визначити, які з виділених прикметників мають короткі, а які – повні форми (стягнені, нестягнені). Чи можна у цих реченнях короткі форми прикметників замінити повними?
То не сивая зозуля закувала, ні дробная пташка в саду защебетала. А ще молод козак, вислужуйся: за два коні воронії, за дві шаблі золотії. І широкую долину, і вечірнюю годину, і що снилось, говорилось – не буду я. Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле? Почорніло я од крові за вольную волю. Мій Боже милий, даруй словам святую силу – Людське серце пробирать, Людській сльози проливать, Щоб милость душу осінила. Щоб спала тихая печаль на очі /Нар. тв./.
6.. Знайти у реченні прикметники і зробити морфологічний аналіз.
Привіт тобу, зелена Буковино, Твоїм хорошим горам і гаям; Твоїм одважним, дорогим синам! /Ю.Самойленко/.
Література:
1.Вихованець І.Р. та ін. Граматика української мови. – К.: Рад. шк., 1982.-C.80-90.
2.Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1989.-С.148-169.
3.Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1993.
4.Доленко М.Т. та ін. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк., 1987.
5.Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972.-С.249-278.
6.Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1983.-С.107-128.
7.Безпояско О.К. та ні. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993.-С.93-142.
8. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наук. думка, 1988.-С.35-43.
9.Коваль А.П. Культура ділового мовлення.- К.: Вища школа, 1982
10.Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови.- К.: Вища школа, 1987.-С.144-179.
11.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови.- К.: Либідь, 1992.
12.Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1997.-С.134-149.
Самостійна робота 2 (5год.)
Тема. Словозміна і словотвір прикметників.
Завдання:
Визначити, до якої групи (твердої, м’якої, мішаної) належать подані прикметники. Відповідь обґрунтувати.
Земляні, довгов’язі, мерзлі, босі, голі, білолиці, братні, сліпі, вірні, денні, вчорашні, житні, мідні, безробітні, гарно лиці, відповідні, заможні, майбутні, крайні, тутешні, качині, західні, погожі, заячі, лисячі, куці, пізні.
Провідміняти подані прикметники з іменниками, виділити закінчення.
Добовий (термін), ранній (сніг), білолиця (молодиця).
За допомогою суфіксів утворити від поданих слів якісні і відносні прикметники: підкреслити суфікси.
Ніжин, Тушино, Чигирин, Філіппіни, Тамбов, Тетерів, Лозова, Сватове, Біла Церква, Гребінка, Орел, Виборг Гамбург, Рига, Париж, Лодзь, Великі Луки, Кагарлик, Прилуки, Галич, Овруч, Мекка, Одеса, Тбілісі, Черкаси, Сиваш, Карабах, привіт, глибина, правда, розмова, буряк, голова, книжка, стіна, сонце, зірка, корова, ледар, ріг, борода (визначити розряд новоутвореного прикметника).
Подати визначення явища субстантивації, навести приклади /для довідки див.: 5, С.276-278/.
Записати, знявши риску, прикметники. Пояснити правила їх написання.
Далеко/сяжний, високо/шановний, гірничо/рудний, стале/плавильний, синьо/зелений, світло/брунатний, жовто/гарячий, північно/східний, східно/слов’янський, урало/алтайський, важко/хворий, вузько/діалектний, глухо/німий, віце/президентський, соціал/демократичний, унтер/офіцерський, аграрно/сировинний, науково/технічний.
Література:
1.Вихованець І.Р. та ін. Граматика української мови. – К.: Рад. шк., 1982.-C.80-90.
2.Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1989.-С.148-169.
3.Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1993.
4.Доленко М.Т. та ін. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк., 1987.
5.Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972.-С.249-278.
6.Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1983.-С.107-128.
7.Безпояско О.К. та ні. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993.-С.93-142.
8. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наук. думка, 1988.-С.35-43.
9.Коваль А.П. Культура ділового мовлення.- К.: Вища школа, 1982
10.Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови.- К.: Вища школа, 1987.-С.144-179.
11.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови.- К.: Либідь, 1992.
12.Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1997.-С.134-149.
Практичне заняття 3(2 год.)
Тема. Числівник як частина мови.
Питання:
Загальна характеристика числівника як частини мови.
Семантичні групи числівників: а) кількісні (власне кількісні, кількісно-збірні, кількісно-дробові, неозначено-кількісні); б) порядкові.
Морфологічний склад та словотворчі особливості кількісних числівників.
Граматичні особливості числівників.
Питання про місце слів нуль, мільйон, одиниця, двійка, десяток, дюжина, половина, багато, небагато, кілька, декілька і под. /див.: 5,С.279-280/.
Завдання:
2. Виписати кількісні і порядкові числівники, поділивши кількісні на групи: а/ власне кількісні, б/ збірні, в/ неозначено-кількісні. З’ясувати відмінність між числівниками у лексичному значенні, морфологічних ознаках, синтаксичній ролі.
Першим був Гордій Раденко, а другим – його друг та товариш змалечку – Демид Гайденко. Обидва вони вчилися в університеті. Обидва, відколи зробилися студентами, жили взимку вкупі, а влітку їхали на село додому. Раденко матері не знав – вона померла в той день, як він, її перший син, побачив світ; через п’ять років умер і батько... обидва хлопці і цього року, як здали останнього екзамена в університеті, поїхали на село.../Б.Грінченко/.
3. Записати цифри словами, поставити у потрібній відмінковій формі іменники, знявши дужки, пояснити правопис /див.: 5, С.283-286/.
1/ зошит, річка, перо, ворота; 2/ день, кімната, вікно, ножиці; 3/ звук, троянда, село, двері; 4/ дощ, злива, око, ясла; 5/ дуб, тополя, яблуко, жнива; 10/ дзвінок, жінка, лоша, сани; 121/ день, ріка, ведмежа, сани; 1049/ рік, хвилина, маля, граблі.
4. Проаналізувати розподіл кількісних числівників. Чи немає в ньому помилок? Якщо є, виправити і записати числівники за відповідними групами. Числа записувати словами.
1). Числівники, що називають цілі числа: 50 зошитів, 150 центнерів, 1,5 тонни, 3 книжки, 16 годин;
2). Дробові числівники: 1/3 Азії, 3/4 ділянки, 3/5 аркуша, троє коней, півтора кілометра;
3). Збірні числівники: троє вікон, восьмеро курчат, чотири книжки, двоє відер, десятеро хлопців, п’ять грибів.
5. Збірні числівники можуть вживатися: з іменниками – назвами осіб чоловічої статі, з іменниками середнього роду, із займенниками, з іменниками – назвами парних предметів, але не сполучаються з іменниками жіночого роду. Скласти речення з поданими словосполученнями і пояснити, коли ж вживаються збірні числівники.
Обоє дітей, п’ятеро учнів, двоє студентів, четверо лошат, троє ножиць, двоє відважних, кільканадцятеро овець, двоє зайченят.
6. Прочитати, вказати, які з поданих слів мають значення: а) предметності, б) ознаки, в) кількості, г) дії. Записати слова, погрупувавши як частини мови.
Іменники: двійка, ...
Прикметники: трьохденний, ...
Числівники: сорок три, ...
Дієслова: потроїти, ...
Прислівники: удвічі, ...
Вдвоє, водно, п’ятирічка, четвірка, сімдесятилітній, дев’ять, натроє, вперше, десятиденка, десять, тисяча, половина, одиниця, дюжина, дванадцятиповерховий, семеро, подвоїти, утрьох, втретє, пара, копа, трійка, двохсотий, подесятерити, тисячоліття, сорокахвилинний, півтори, мільярд.
7. Згадати і записати якомога більше творів, до назв яких входять числівники.
Зразок: Л.Костенко “Казочка про трьох велетнів”.
Література:
1.Вихованець І.Р. та ін. Граматика української мови. – К.: Рад. шк., 1982.-C.90-96.
2.Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1989.-С.169-176.
3.Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1993.
4.Доленко М.Т. та ін. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк., 1987. -С.183-193.
5.Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972.-С.278-290.
6.Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1983.-С.128-144.
7.Безпояско О.К. та ні. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993.-С.93-142.
8. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наук. думка, 1988.-С.35-43.
9.Коваль А.П. Культура ділового мовлення.- К.: Вища школа, 1982
10.Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови.- К.: Вища школа, 1987.-С.144-179.
11.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови.- К.: Либідь, 1992.
12.Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1997.-С.150-162.
Самостійна робота 3 (3 год.).
Тема. Словозміна числівників.
Питання:
Особливості відмінювання числівників один, одна, одно /одне/.
Особливості відмінювання числівників два, три, чотири.
Особливості відмінювання числівників від п’яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти, числівників тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят.
Особливості відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
Особливості відмінювання складних числівників.
Особливості відмінювання числівників тисяча, мільйон, мільярд.
Особливості відмінювання складених кількісних числівників.
Особливості відмінювання неозначено-кількісних числівників кільканадцять, кількадесят.
Особливості відмінювання неозначених числівників багато, небагато, кілька, декілька.
Особливості відмінювання збірних числівників двоє, троє, п’ятеро та ін., оба, обидва, обидві.
Особливості відмінювання дробових числівників.
Особливості відмінювання порядкових числівників.
Завдання:
1. Провідміняти по одному числівнику з таких груп: 2-4; 5-10; 11-19; 50-80; 40,90; 200-900, поставити наголос і сформулювати правила наголошення.
2. Записати у формі родового, давального і орудного відмінків числівники семеро, десятеро, 3/5, багато, 7 564 238, 1 439, декілька, кільканадцять. Поставити наголос.
3. Списати словосполучення, розкриваючи дужки: два /брат/, три /син/, чотири /учень/, два /товариш/, три /хлопець/, чотири /студент/. Зробити висновки.
4. Перекласти наведені словосполучення на українську мову. Вказати на особливості відмінкових форм українських числівників.
Двум товарищам, тремя карандашами, четырьмя месяцами, шести книг, пятью машинами, шестидесяти студентов, семьюдесятью рублями, на ста двадцати четырех участках, двумстам пятидесяти восьми студентам.
5. Записати якомога більше прислів’їв і приказок, у яких вживаються числівники.
6. Знайти у поданому реченні числівники, зробити їх морфологічний аналіз.
Двоє через дорогу живуть, а один одного не бачать /Нар. тв./.
Література:
1.Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1989.-С.169-176.
2.Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972.-С.278-290.
Самостійна робота 4(5 год.).
Тема. Займенник. Аналіз займенників різних розрядів.
Питання:
1.Займенник як частина мови. Основні лексичні і граматичні критерії відмежування його від інших частин мови.
Поділ займенників на групи за співвіднесеністю з іншими частинами мови.
Розряди займенників за значенням: 1) особові, особово-вказівні, 2) зворотні, 3) присвійні, 4)вказівні, 5) питально-відносні, 6) означальні, 7) неозначені, 8) заперечні.
Морфологічний склад займенників. Правопис займенників /див.: 18, С.34, 43/.
Особливості словозміни займенників.
Вивчення займенників у шкільному курсі української мови.
Завдання:
Переписати, визначити розряд займенників за значенням.
Декілька, ніхто, який-небудь, що, він, я, наш, їхній, стільки, такий, чий, настільки, який, сам, кожний, скільки, весь, себе, аніякий, всякий, той, якийсь, абихто, кожен, нічий, дехто, самий, ваш, наш, вони, ви, абищо, казна-скільки, хтозна-чий.
Переписати, підкреслити займенники, з’ясувати їх значення: вказують на предмет, ознаку предмета чи кількість.
Затишний, мирний світ великого садка, такий домашній, такий рідний. Бо хата для тебе не обмежується стінами та стелями, вона немов розсувається на все обійстя. Любиш ти його взимку, чорнобілий, під подушками снігу, під стовбурами та з виробленими полотняними простирадлами. Любиш навесні, коли він, ще недавно такий похмурий і наче аж усохлий, зацвів, помолодів од цвіту, сміється, тішиться, радіє – і ти радієш його радості, як своїй. Та чи не найдорожчий він тобі тоді, коли відшаліє літня спека й повітря прониже сумовитий настрій уже недалекої осені... /Є.Гуцало/.
Пригадати якомога більше рядків поезій українських авторів із займенниками. Визначити розряд займенників.
Зразок: Я бачив дивний сон /І.Франко/.
4. Пригадати і записати п’ять-десять прислів’їв (приказок), у яких би вживалися займенники, визначити розряд займенників.
Зразок: Не хвали себе сам, хай тебе інші похвалять.
5. Провідміняти по одному займеннику з кожного семантичного розряду.
6. Зробити морфологічний аналіз виділених слів.
Книжки мої, ви подруги прекрасні, і пристрасні, й глибокі, як життя /П.Воронько/.
Література:
1.Вихованець І.Р. та ін. Граматика української мови. – К.: Рад. шк., 1982.-C.96-98.
2.Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1989.-С.176-183.
3.Доленко М.Т. та ін. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк., 1987. -С.193-204.
4.Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972.-С.290-307.
5.Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1997.-С.162-169.
Самостійна робота 4,5(5 год.).
Питання:
1.Морфологічні засоби нехудожніх стилів.
2. Морфологічні засоби художнього мовлення.
3. Морфологічні засоби розмовного мовлення.
4. Морфологічні засоби фольклору (див.3,с.144-179).
Завдання:
1.Укласти конспект за питаннями.
2. Виконати вправи 378, 379,380 (див.5,с.203).
Література:
1.Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1993.
2.Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К., 1972.
3.Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987.-С.144-179.
4.Коваль А.П. Слово про слово. – К., 1986.
