3.4. Повноваження Кабінету міністрів України

Згідно зч. 1 ст. 113 Конституції Кабінет Міністрів України є найвищим органом у системі органів виконавчої влади. Особли­вості і склад повноважень цього органу в галузі земельних відносин визначаються характером його загальної компетенції з широкого кола питань, закріплених у ст. 116 Конституції.

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності (у тому числі продаж за погодженням з Верховною Радою України земельних ділянок, що знаходяться у власності держави, інозем­ним державам та іноземним юридичним особам; погодження про­дажу ділянок, що знаходяться у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам; надання, вилучення і зміна цільового призначення земельних ділянок дер­жавної власності — ріллі, багаторічних насаджень для несільсько-господарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гек­тарів, а також ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекре­аційного призначення, крім випадків, коли їх надання, вилученця правових засад вилучення земель права приватної власності тощо; забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених ЗК, а також пе­регляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Кодексу; вжити заходів щодо забезпечення потреб вчи­телів, лікарів, інших працівників соціальної сфери, котрі прожи­вають у сільській місцевості, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та евакуйовані із зони відчуження, переселені з зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській місцевості, у земельних ділянках для ведення особисто­го селянського господарства і садівництва у межах норм безоплат­ної приватизації, а також для городництва та сінокосіння за раху­нок земель запасу і резервного фонду; вирішити питання про вве­дення посад інженерів-землевпорядників у штати сільських, се­лищних рад та організацію державних відділів (управлінь) земель­них ресурсів у міських радах; визначити потреби наукових уста­нов і навчальних закладів у земельних ділянках для проведення наукових досліджень, вирощування елітного насіннєвого ма­теріалу, потреб племінного поголів'я худоби у кормах, здійснення навчального процесу і вирішити питання щодо земель наукових установ і навчальних закладів, які можуть бути передані для іншо­го використання; створити державний земельний (іпотечний) банк з відповідною інфраструктурою та запровадити державну реєстрацію прав на землю.

3.5. Повноваження місцевих державних адміністрацій

Відповідно до ст. 118 місцеві державні адміністрації є державними органа­ми, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах, містах Києві та Севастополі.

До повноважень місцевих державних адміністрацій на територіях відповідних адміністративно-тери­торіальних одиниць належить: розпорядження землями державної власності; участь у розробленні та забезпеченні виконання за­гальнодержавних і республіканських (регіональних) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснен­ня землеустрою і державного контролю за використанням та охо­роною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучен­ня (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному ЗК; здійснення кон­тролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшко­дування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського ви­робництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних діля­нок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин згідно з законом (у тому числі погодження місць розташування об'єктів на землях державної власності, вилучення яких входить до їх компетенції).

Крім того, до повноважень місцевих державних адміністрацій належить підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах і міст, а також координація діяльності державних органів земельних ресурсів, а до повнова­жень Ради міністрів АРК, обласних, Київської і Севастопольсь­кої міських державних адміністрацій — визначення меж земель­них ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у сфері управління районних державних адмініс­трацій.

Значну увагу законодавець приділяє розмежуванню між рай­онними, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і Радою міністрів АРК повноважень у галузі розпорядження на їх територіях земельними ділянками державної власності. Зокрема, районні державні адміністрації наділені повноваженнями щодо надання земельних ділянок із зе­мель державної власності в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб, а за межами населених пунктів — для сільськогосподарського використання; ведення лісового і водно­го господарства (крім випадків, коли це є компетенцією Кабіне­ту Міністрів України); будівництва об'єктів, пов'язаних з обслу­говуванням населення (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Обласні державні адміністрації та Рада міністрів АРК надають земельні ділянки із земель держав­ної власності у межах міст обласного (республіканського) зна­чення і за межами населених пунктів для всіх потреб (крім ви­падків, коли це належить до компетенції районних державних адміністрацій та Кабінету Міністрів України). Київська і Севас­топольська міські державні адміністрації надають земельні ділян­ки із земель державної власності у межах їх територій для всіх потреб (крім випадків, коли це є компетенцією Кабінету Міністрів України).

Повноваження Ради міністрів АРК і місцевих державних адміністрацій щодо вилучення земельних ділянок, встановлення і зміни їх цільового призначення, погодження місць розташування об'єктів аналогічні повноваженням цих органів у галузі надання ділянок.