Право. Правові відносини

Ознаки правових норм:1)виникає з появою держави; 2)існує в письмовій формі в офіційних документах, що прийняті за особливою процедурою;3)поширюється на всіх без винятку членів суспільства;4)за їх невиконання особа несе відповідальність перед державою (юридичну) .

Система права – сукупність правових норм та їх поділ на галузі.

Галузь – сукупність правових норм, що регулюють певну сферу людських відносин.

Норма права – одне правило поведінки, що встановлюється і охороняється державою.

Структура правових відносин (регулюються правом):

суб`єкт :

- фізичні особи (громадяни України; іноземці; особи без громадянства)

- юридичні особи (підприємство, організація, установа)

об`єкт:

- матеріальний

- нематеріальний (честь; гідність; авторські права)

юридичний факт:

- бездіяльність

- дія: 1)правомірна; 2)неправомірна

- подія (обставини, що не залежать від людини).

Закон. Законодавство

Законодавство – це зовнішній прояв права, або сукупність нормативних актів держави.

Юридичні акти: 1)нормативні (конституція, закони,…); 2)індивідуальні (нагородження орденами, наказ про прийом на роботу,…).

Нормативні акти: мають загальний характер, тобто поширюються на велику к-ть людей і розраховані на багаторазове використання. Поділяються на закони і підзаконні акти.

Індивідуальні акти: поширюються на конкретних осіб, стосуються конкретних життєвих випадків і мають одноразове значення.

Закон – це нормативний акт парламенту який приймається за особливою процедурою і регулює найважливіші суспільні відносини.

Підзаконний акт – це нормативний акт який видається державними органами відповідно до закону, на виконання закону, деталізуючи його для населення.

Правопорушення і відповідальність

Правопорушення – це суспільно-шкідриве, не правомірне, вине діяння дектоздатної особи, що спричинила юридичну відповідальність. Поділяється на: 1) Проступки:а) дисциплінарні; б) цивільно-правові; в) адміністративні; 2) злочини.

Юридична відповідальність – передбачені законом примусові заходи, що застосовуються правоохоронними органами. Їх види: 1) дисциплінарна; 2) цивільно-правова; 3) адміністративна; 4) кримінальна.

Мета юридичної відповідальності: попередити інших осіб; покарати за скоєне.

Конституція і органи влади держави

Конституція складається з 15 розділів, містить 161 статтю.

5 стаття КУ поділяється на законодавчу, виконодавчу та судову.

ВРУ складається з 450 депутатів.

Повноваження ВРУ: внесення змін до КУ; визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; призначення виборів ПУ; усунення ПУ з поста; затвердження бюджету та внесення змін до нього; оголошення за поданням президента стану війни і укладення миру.

Сесії ВРУ можуть бути чергові, які починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня.

Сесії проводяться у формі планарних засідань.

Повноваження голови ВРУ: веде її засідання; організовує підготовку питань на розгляд ВРУ; керує діяльністю апарату ВРУ; представляє парламент у зовнішніх зносинах; підписує акти ВРУ.

Виконодавча влада належить КабМіну, місцевим, обласним, районним адміністраціям. КабМін забезпечує: державний суверенітет і економічну самостійність здійснення її внутрішньої і зовнішньої економіки; виконання конституцій і законів президента; підготовка проекту державного бюджету та його виконання після затвердження ВРУ.

Прем’єр-міністр призначається ПУ за згодою ВРУ.

Повноваження місцевих та державних адміністрацій: виконання конституцій та законів України, актів ПУ, КабМіну та інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; підготовка та виконання відповідно обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодія з органами державного самоврядування.

Судова влада: 1) КСУ – склад 12 осіб; 2) ВСУ – голова обирається на 5 років; 3) спеціальні суди: господарський, апеляційний.