3.3. Ілюстрації

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщають після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.

Підпис під ілюстрацією як правило має три основних елементи:

• найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

• порядковий номер ілюстрації, що вказується без знака номера арабськими цифрами;

• тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст і по можливості коротку характеристику зображеного.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: схема, діаграма і графік.

Не слід оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази, у яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тім місці, де викладається тема, зв'язана з ілюстрацією, і де необхідно вказати на неї, розміщають посилання у виді вираження в круглих дужках: (рис. 3.1) чи оборот типу: «...як це видно з рис. 3.1» чи «...як це показано на рис. 3.1».

Наприклад: На рис. 2.3 наведено класифікацію суб’єктів, які формують державну політику в сфері управління

Зарубіжні суб’єкти управління Вітчизняні суб’єкти управління

П ровідні держави		Ф ормування державної політики в управління в України		Органи державного управління
Д ержавні інституції				Державні інституції
Н едержавні інституції				Недержавні інституції
І нші інституції				Інші інституції
	Спільні інституції

Рис. 2.3 Класифікація суб’єктів, які формують державну політику управління в Україні

У роботи варто застосовувати лише штрихові ілюстрації, виконані чорним кольором із градаціями сірого. Включення кольорових ілюстрацій не допускається.

3.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинний оформлятися у виді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, що розміщають над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва і слово "Таблиця" починають з великої букви. Назву не підкреслюють. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, по­даних у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з но­мера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.2» (друга таблиця другого розділу).

Приклад оформлення таблиць:

Таблиця 2.2

Чистий приріст ПII в Україні За 1994-2007рр., млн. дол. США

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Чистий приріст ПІІ	541,3	625,4	747,1	471,1	593,2	680,3	783,7
Темп зростання, %	130,9	115,5	119,5	63,1	125,9	114,7	115,2

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторі­нку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пи­шуть слова «Продовження табл» і вказують номер таблиці, наприклад: «Таблиця 2.2»

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без по­вороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скороче­но, наприклад: «Таблиця 2.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації тре­ба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. таб. 2.2»

3.5 Формули в курсовій роботі (якщо їх більше одної) нумеру­ють у межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках. на­приклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Приклад оформлення формул:

I + X = S + M + B (3.1)

I – народногосподарські (внутрішні) інвестиції,

X – експорт товарів і послуг,

S – національні заощадження,

M – імпорт товарів і послуг,

B – іноземні фінансові засоби.