- •3. Дгм задає на всій території країни референцну систему координат і поширює з необхідною точністю і щільністю пунктів дгм загальноземну систему координат.
- •6. Нівелірні мережі I і II класів є головною висотною основою країни, яка встановлює єдину систему висот на всій території України, а також служить для вирішення наукових завдань.
- •1. Аковецкій, в. І. Дешифрування знімків - м., Недра 1983«Геоморфологічна дешифрування».
- •2. Опис мінералів та гірських порід
- •2 Клас природних дисперсних грунтів
- •6. Методи визначення відносного і абсолютного віку порід, ери і періоди геологічної історії землі.
- •7. Сутність ендогенних процесів Землі. Схеми порушення форм залягання порід
- •8. Сутність екзогенних процесів Землі. Опис процесу (карст, морозне пучение)
- •9. Види води в грунтах. Умови залягання і рух, хімічний склад і агресивність по відношенню до будівельних конструкцій підземних вод. Закон Дарсі, коефіцієнт фільтрації. Тріщинні підземні води
- •10. Геологічні процеси в грунтах, обумовлені впливом підземних вод
2 Клас природних дисперсних грунтів
За гранулометричним складом великоуламкові грунти і піски Різновид грунтів Розмір зерен, частинок d, мм Вміст зерен, частинок,
% За масою
Великоуламкові:
- Валунний (при перевазі неокатанного частинок - глибовий) > 200 > 50
- Галечникові (при неокатанного гранях - щебенисті) > 10 > 50
- Гравійний (при неокатанного гранях - дресвяний) > 2 > 50
Піски:
- Гравелистий > 2 > 25
- Великий > 0,50 > 50
- Середньої крупності > 0,25 > 50
- Дрібний > 0,10 ³ 75
- Пилуватий > 0,10 <75
Примітка - При наявності в великоуламкових грунтах піщаного заповнювача більше 40% або глинистого заповнювача більше 30% від загальної маси повітряно-сухого грунту в найменуванні великоуламкових грунту додається найменування виду заповнювача і вказується характеристика його стану. Вид заповнювача встановлюється після видалення з великоуламкових грунту частинок більше 2 мм.
2.3 За кількістю пластичності I p глинисті Різновид глинистих грунтів
Чисто пластичності
Супісок 1-7
Суглинок 7-17
Глина > 17
За відносної деформації просідання e sl глинисті грунти Різновид глинистих грунтів Відносна деформація просадності e sl, д. е.
Непросадного <0,01
Просадні ³ 0,01
За коефіцієнтом водонасичення S r великоуламкові грунти і піски Різновид грунтів Коефіцієнт водонасичення S r, д. е.
Малою мірою водонасичення 0-0,50
Середнього ступеня водонасичення 0,50-0,80
Насичені водою 0,80-1,00
3 Клас природних мерзлих грунтів
За льдістості за рахунок видимих крижаних включень Різновид грунтів Льдистость за рахунок видимих крижаних включень i i, д. е.
Скельні і напівскельні грунти Дисперсні грунти
Слабольдістий <0,01 <0,20
Льодисті 0,01 ¾ 0,05 0,20 ¾ 0,40
Сильнольодисті > 0,05 0,40 - 0,60
Дуже сильнольодисті ¾ 0,60 ¾ 0,90
5. Грунтові відкладення, умови утворення та будівельні властивості
Озерні відкладення -, осадові утворення на дні озер сучасних і давніх, що існували в минулі геологічні епохи. Озерні відкладення відносяться до континентальних відкладів, але в той же час володіють деякими ознаками, властивими морських відкладеннях (хороша сортування матеріалу, горизонтальна шаруватість та ін.) Відмінні риси озерних відкладень: лінзовідно залягання, невелике число залишків специфічної фауни і занесених з берегів залишків рослин і тварин, а також тісний зв'язок з алювіальними і ін типами континентальних опадів. В особливу категорію виділяють озерно-льодовикові відкладення. У прісноводних озерах накопичуються механічні опади, серед яких часто переважають тонкозернисті з чіткою горизонтальної шаруватість, а також сапропель, діатоміт. При заростанні озера нерідко перетворюються на торф'яні болота. Характер озерних отложенійізменяется в залежності від клімату. В областях з холодним кліматом відкладається уламковий піщано-глинистий матеріал, іноді з стрічкової слоистостью; в озерах помірного поясу разом з уламковим матеріалом накопичуються залізо ("бобові" руди), кремнезем (діатоміти), карбонат кальцію, органіч. речовина (торф, сапропель та ін.) У посушливих областях, де поширені солонувато-водні і солоні озера, відкладаються карбонати, галіт, гіпс, а в безстічних озерах - доломітові опади, іноді сода.
Озерні відкладення - опади, які утворюються на дні озер, складені уламковим (гравій, галька, пісок, глина), хімічним або органогенних матеріалом. Розрізняють відкладення прісних, солоних і вулканічних озер. Склад озерних відкладень підпорядкований кліматичної зональності. Застосовуються, в залежності від їх властивостей, як заповнювачі бетонів, розчинів.
