- •Етапи проектування
- •IV. Аналіз території та визначення ділянок, придатних для забудови поселення.
- •V. Розрахунок кількості мешканців проектованого поселення згідно дбн 360-92**
- •Vіі. Розробка концепції функціонально-планувальної структури поселення.
- •VIII. Проектування транспортної структури поселення
- •IX. Розробка просторової організації поселення.
- •IV. Аналіз території та визначення ділянок, придатних для забудови поселення.
- •V. Розрахунок кількості мешканців проектованого поселення згідно дбн 360-92**
- •Vіі. Розробка концепції функціонально-планувальної та просторової організації поселення.
- •Нормативні вимоги до формування прибудинкового простору
- •Vііі. Проектування транспортної структури поселення (системи ієрархії вулиць і доріг)
- •1. Структура дерева.
- •3. Природний каркас є основою планувального каркасу
IV. Аналіз території та визначення ділянок, придатних для забудови поселення.
Завдання: Проаналізувати та оцінити природні та містобудівельні умови ділянки для формування поселення. Визначити ділянки придатні для освоєння.
До аналізу, згідно завдання, видається топографічна зйомка території площею 30 - 60 га.
При виборі земельних ділянок під житлову забудову вимагається оцінка природних та містобудівельних умов.
До категорії природних умов відноситься:
- аналіз кліматичних умов з оцінкою інсоляції території та вітрового режиму
- аналіз геологічних особливостей території, від яких залежатиме інженерна підготовка території (н-д, наявність карстів1, торфовищ, піщаників)
- аналіз рельєфу (рис. 1):
а) ієрархія структури вододільної мережі (визначити вододіли і тальвеги І та ІІ порядку);
б) структура вершин та долин (з найвищою та найнижчою відмітками).
в) крутизна схилів (градація крутизни схилів: 0,5-7 %, 8-12 %, 13-25%, більше 25% ;
г) експозиція схилів з визначенням
непридатних для житлової забудови
схилів північної орієнтації.
Рис. 1 Схема аналізу рельєфу з моделлю структури природного каркасу
Дана градація ухилів обумовлена функціональними обмеженнями. Так, на території, що має ухил менше 0,5 % не відбувається стік поверхневих вод. Іншими словами, під час дощу ділянка буде підтопленою.
Ухил в 7 % є максимально допустимим при прокладанні вулиць. При ухилі більше 12% значно ускладнюється трасування вулиць та прокладання інженерних комунікацій. При ухилі більше 12 % збільшуються об’єми земляних робіт, що здорожчує вартість будівництва, хоча у випадку малоповерхової забудови можливим є варіант терасного планування. Ухил більше 20 % є дуже складним для планування як території загалом так і ведення будівництва.
Житлові утворення слід розташовувати на територіях, які відповідають основним гігієнічним вимогам, зі спокійним, малопересіченим рельєфом, що має схили, достатні для природного стоку атмосферних опадів (1-6%). Непридатними є ділянки, що підтоплюються, мають високий рівень ґрунтових вод та нахил більше 30%.
- аналіз гідрографічної мережі (річок, потоків, водойм, джерел) з нанесенням водоохоронної зони, в якій забороняється ведення будівництва.
Уздовж берегів водойм прибережні смуги установлюються завширшки не менше 20 м від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми. При проектуванні нових населених пунктів розміри водоохоронних зон треба приймати не менше:
а) для водосховищ - 500 м
б) для малих річок довжиною до 50 км - 100 м
в) для малих річок довжиною 50 - 100 км - 200 м
г) для малих річок довжиною понад 100 км - 300 м
- аналіз рослинного покриву: лісові масиви, луки, фруктові сади, дерева які ростуть окремо від масиву – солітери.
Аналізом природних умов визначається структура природного каркасу території, яка повинна враховуватися у проектуванні планувального каркасу проектованого поселення.
Результатом дослідження містобудівних умов є висновки про:
- роль та значення ділянки, на якій проектується об’єкт, для структури міста, села, планувального району;
- функціональне використання території (як самої ділянки проектування так і її оточення);
- характер існуючої планувальної структури (виявити планувальні осі);
- структуру вулично-дорожньої мережі (з нанесенням червоних ліній); визначити місця зупинок громадського транспорту
- охоронні зони об’єктів, які відносяться до пам’яток природи, історії, культури, тощо;
- санітарні та захисні обмеження (від ЛЕП, залізниці, кладовища та ін).
- наявність екологічно незадовільних об’єктів (н-д, міського чи стихійного сміттєзвалища);
Також потрібно проаналізувати існуючу інженерну інфраструктуру та можливість прокладення інженерних комунікацій: централізованого водопостачання, газу, каналізації або підключення (чи будівництва) місцевих очисних споруд побутових стоків та способи вирішення утилізації господарсько-побутових і спеціальних відходів (враховується наявність та віддаль до існуючих об’єктів).
Окрім того, необхідно виявити існуючі культурно-громадські центри (об’єкти), сакральні об’єкти, школи тощо.
Результати досліджень подати у вигляді схем. При виконанні схеми аналізу містобудівних умов необхідно дотримуватися прийнятих у містобудівній документації умовних позначень – кольорів та символів (Рис. 2).
Підсумком є схема планувальних обмежень.
Рис. 2 Схема аналізу опорного плану з умовними позначеннями та експлікацією
