5. Нетрадиційні форми проведення уроків української мови

Однією з особливостей організації уроку рідної мови є ідея оптимальних способів структурування теоретичного матеріалу з метою інтенсифікації навчання, про що говорилося вище [Біляєв О. Концепція інтенсивного навчання мови //Українська мова та література в школі. - 1991. - № 6. - С. 26-30]. Реалізація цієї ідеї спричинила нові підходи до організації уроку. У практиці вчителів з'явився термін «нестандартність у вивченні мови», «нестандартні уроки», «нестандартна ситуація» тощо. Особливо поширені так звані нестандартні уроки. Вони мають спеціальні назви: урок-семінар, урок-практикум, урок-конференція, урок-диспут, урок-гра * і (подорож, зустріч), урок рольової гри та ін. Систему таких уроків пропонують учені-дидакти [Народное образование. - 1989. - № 1. - С. 78-84. ]. Це:

• уроки-ділові ігри,

• уроки-змагання,

• уроки типу КВК,

• уроки взаємонавчання учнів,

• уроки «Слідство проводять знавці»,

• уроки винаходу,

• уроки творчості,

• уроки-творчі звіти,

• уроки-аукціони знань,

• уроки-дослідження тощо.

Методичний аналіз таких нестандартних уроків дає підстави стверджувати, що усі вони можуть успішно використовуватися при вивченні рідної мови. Так, наприклад, урок типу КВК може бути проведений як урок повторення певної теми чи розділу.

Структура уроку квк:

1 етап - розминка-розповідь по темі. Учні двох команд по черзі розповідають, з'ясовують теоретичний матеріал, аргументують його прикладами.

2 етап - конкурс «Перевірка домашнього завдання». Завдання творчого характеру.

Може бути розіграна сценка тощо.

3 етап - виконання завдань з вибором правильної відповіді. Кожній команді пропону­ються рівнозначні завдання (можна тестового характеру).

4 етап - конкурс «Відгадай». Мовні ігри (для кожної команди окремо). Наприклад: гра - один учень виходить з класу, а коли повертається, то інші натяками підказують йому відповідь. Виграє та команда, учні якої дадуть відповіді швидко і точно.

5 етап - конкурс акторів і художників. Творчі завдання з використанням мовного

матеріалу.

6 етап - підсумки уроку, відзначення переможців.

Подаємо приклад уроку підсумкового повторення теми «Прийменник» у 6 класі, проведеного у формі гри-подорожі по Дніпру.

Учитель оголошує, що у подорож-плавання відправляється весь клас, але доїдуть ті учні, що виконають усі завдання і дадуть правильні відповіді.

Перша пристань «Кмітливі». Учитель проводить диктант-тишу з використанням таблиці. Завдання: згрупувати прийменники-синоніми. На пристані подорожуючі відпочивають. Під час відпочинку проводиться вікторина: на таблиці «Чому так?» подані словосполучення, у яких треба вжити різні прийменники, дотримуючись правильного керування.

Потім учні здійснюють переклад словосполучень з російської мови на українську з метою попередження помилок інтерферуючого характеру. Проводяться мовні ігри. Плавання продовжується. Наступна зупинка «Пізнайка». На таблиці або на екрані через графопроектор подано текст. Учням пропонується кілька завдань:

1. Виписати у дві колонки непохідні і похідні прийменники, аргументувати

правильність виконання;

2. Здійснити синтаксичний розбір 2-3 речень і довести, чому прийменники входять до складу членів речення.

Виконуючи коментований диктант, учні працюють над правописом прийменників.

Зупинка «Книга - твій друг» передбачає роботу з підручником: складання плану доповіді, схеми, опорної таблиці, виконання вправи (диференційовані завдання). Учні одержують завдання: скласти речення з омонімами:

по-весняному — по весняному, напам 'ять — на пам 'ять, помалу — по малу та ін.

Остання зупинка має назву «Ловись, рибко». У супроводі музики учні розв'язують ребус:

вставити потрібні прийменники, зробити морфологічний розбір їх. На завершення підводиться підсумок уроку у формі зв'язної розповіді про враження від подорожі.

Уроком-прес-конференцією може бути один з уроків зв'язного мовлення Наприклад, ознайомлення з газетою у 5 класі, опрацювання газетних жанрів у 5-7 класах. Цей урок має чотири етапи: 1) відповіді на запитання; 2) підготовка й оформлення редакційних завдань; 3) підведення підсумків; 4) ви­пуск експрес-газети.

Цікавим є урок-семінарське заняття, що практикується у школах (кла­сах) з поглибленим вивченням української мови. У семінарах виділяють три основні етапи: 1) підготовка до занять і виконання запропонованих завдань; 2) актуалізація знань, одержаних у ході підготовчого етапу; 3) підведення підсумків роботи.

Приклад такого уроку — семінарське заняття з теми «Пряма і непряма мова» у 7 класі з поглибленим вивченням української мови. Метою цього уроку є обговорення й оцінка результатів самостійно підготовленої теми. Урок проводиться за планом: 1. Пряма мова. 2. Непряма мова. 3. Цитата. 4. Діалог. Питання плану обговорюються послідовно і закріплюються прак­тичними завданнями. Так, після обговорення першого питання «Пряма мова» учні рецензують відповіді своїх товаришів. Потім їм пропонуються два завдання у двох варіантах:

1. Розставити в тексті розділові знаки і пояснити їх вживання.

2. Скласти речення з поданими словами автора.

Відповідь на питання «Непряма мова» учні доповнюють відомостями про невласне-пряму мову, особливості вживання її у художньому стилі і наво­дять приклади з творів М. Стельмаха, М. Коцюбинського. Замість рецензу­вання відповідей можна запропонувати скласти анотацію на основну відповідь з цього питання. Практичне завдання: перетворити речення з прямою мовою на непряму, проаналізувати трансформовані речення, пояснити розділові знаки.

Після доповіді учня на тему «Цитата» діти доповнюють відомостями про вживання віршованих і прозових цитат у різних стилях мовлення. Практична робота проводиться індивідуально: кожний учень повинен ввести цитати у самостійно складений текст.

Доповідь про діалог поглиблюється вчителем і рецензується учнями. Звертаємо увагу на стилістичні функції діалогу. Потім учні одержують завдання:

Зміст і організація навчання рідної мови у школах нового типу

1. діалог, спроектований через графопроектор на екран, записати в зошити і розставити розділові знаки.

2. скласти діалог (полілог) на лінгвістичну тему й виразно відтворити його в особах (учитель і учні).

Більшість уроків нестандартної форми передбачають групове навчання. Як свідчать наукові дослідження, групова навчальна діяльність школярів сприяє успішній реалізації комплексних цілей навчання, засвоєнню бази знань, формує навички самоконтролю, почуття обов'язку й відповідальності за результати навчання. При груповому навчанні здійснюється педагогічна проф­орієнтація, діти вчаться висловлювати особисту думку й рахуватися з дум­кою товаришів. Запровадження групового навчання на уроці відіграє пози­тивну роль. Адже групова робота докорінно змінює позицію учня: з пасивного об'єкта впливу вчителя він перевтілюється в активного суб'єкта особистого навчання. Учень на таких уроках не лише сприймає певну суму знань, а бере активну участь у їх засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення і розширення.

Останнім часом активно впроваджуються в практику так звані інте­гральні уроки. Різновидом таких уроків є уроки словесності, що інтегрують два предмети — мову і літературу. Уроки словесності покликані відродити кращі традиції української лінгводидактики, корені якої сягають у козацькі школи, Києво-Могилянську академію. «Ці уроки повинні повернути дітям утрачену здібність до природного мовлення, дати знання законів рідної мови, її національної специфіки і водночас історії народу і його літератури, рис його національного характеру, особливостей бачення світу» [Донченко Т.К. Уроки мови мають стати уроками словесності //Дивослово. - 1995.-№4-. 36-38.].

З усього сказаного випливає висновок: сучасний урок рідної мови — плід майстерності і творчості учителя-словесника, його професіоналізму, ґрунтовних знань рідної мови, літератури, історії, народознавства, його патріотизму. Критерії сучасного уроку рідної мови відбивають ті зміни, що відбуваються в системі освіти, та рівень розвитку методичної науки. Серед найголовніших критеріїв варто виділити такі:

• розвивальний потенціал уроку мови;

• використання активних методів і засобів навчання, викладання теоретичного матеріалу великими частинами (блоками);

• раціональне використання навчального часу (мотивація навчальної діяльності, індивідуалізація навчання, співпереживання за результати праці, самовираження кожного учня);

• системність знань учнів (повторення, узагальнення і систематизація вивченого, блочність викладу матеріалу, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків між мовними явищами, центральна ідея (мета) уроку;

• методичне забезпечення уроку, сучасна технологія (моделювання уроку, навчальний кабінет, ТЗН);

• творчий потенціал уроку (пізнавальні, творчі завдання, інтегральні уроки на основі міжпредметних зв'язків);

• вивчення кращого досвіду, популяризація його на уроці, викорис­тання досягнень сучасної лінгводіагностики.

Сказане вище не вичерпує можливостей організації і проведення уроку рідної мови. Сучасний учитель-словесник має широкі можливості для його удосконалення.