3.2. Роль аналізу фінансової діяльності підприємства у системі стратегічного управління та перспективи розвитку
Основним способом формалізації процесу управління фінансовими ресурсами підприємства є формування бюджетів, які містять інформацію про запланований рух фінансових ресурсів підприємства, необхідну для якісної підготовки управлінських рішень у рамках визначеного інформаційного зрізу на встановлений період.
Об'єктом управління в такій системі є фінансові потоки підприємства. Суб'єктом управління є фінансова служба підприємства, або його керівник, що найбільш характерно для малого бізнесу через обмеження кількості працюючих. Основними функціональними елементами в системі управління є планування, оперативне управління, спрямоване на виконання планових нормативів та контроль.
Система управління фінансовими ресурсами малого підприємства та її основні елементи і механізми представлені на рис. 3.4.
Управління фінансовими ресурсами підприємства зводиться до безперервного процесу обробки фінансової інформації, її аналізу і подальшої розробки і прийняття управлінських рішень за результатами аналізу.
Рис. 3.4. Система управління фінансовими ресурсами підприємства
Безперервність процесу обумовлюється наявністю наступних видів забезпечення:
- організаційного забезпечення — внутрішніх документів, що визначають відповідальних, модель документообігу тощо, а також механізм їхньої розробки;
- методологічного забезпечення — сукупності механізмів, що забезпечують здійснення конкретних управлінських дій;
- кадрового забезпечення — сукупності служб або працівників, які здійснюють управління фінансовими ресурсами підприємства;
- інформаційного забезпечення — бази даних у розрізі всіх необхідних видів фінансової та допоміжної інформації;
- технічного забезпечення — комплексу технічних засобів, програмного забезпечення, інших засобів обробки інформації;
- нормативно-правового забезпечення — сукупності законодавчих актів, які регламентують процес управління фінансовими ресурсами підприємства[9, c. 134-136].
Формування фінансової концепції підприємства припускає визначення його стратегії, а саме можливої сфери діяльності, номенклатури товарів, робіт та послуг, ринків збуту, напрямків зростання фінансово-економічних показників підприємства, шляхів розвитку та ін. Стратегічне планування, здійснюване на підставі даних маркетингу, часто відзначається в літературі як необхідний і важливий елемент забезпечення фінансової стійкості та економічного зростання суб'єкту господарювання, що не властиве більшості українських малих підприємств. Стратегічні плани є відправною точкою подальшої конкретизації планів у вигляді середньострокових і короткострокових.
Вироблена фінансова концепція підприємства потребує визначення системи показників, які визначать ступінь відповідності фактичного стану підприємства встановленим цілям. Кожна цифра, що входить до складу кожного з бюджетів підприємства, так чи інакше відбиває стан або рух його фінансових ресурсів та факторів, що впливають на них.
Показники, що використовуються в системі управління фінансовими ресурсами підприємства, поділяються на нормативи, заплановані в розрізі показників, що затверджуються керівником і є обов'язковими для виконання, та нормативи, заплановані в розрізі показників, що характеризують ефективність управління і використовуються при аналізі, а також є підставою для прийняття управлінських рішень.
Крім того, за методом розрахунку можна поділити показники на абсолютні, тобто отримані безпосередньо за даними управлінського, або бухгалтерського обліку, і відносні — розраховуються на підставі абсолютних.
Визначення фінансової концепції підприємства — важливий етап формування його системи управління фінансовими ресурсами. Як уже згадувалося раніше, в науковій літературі існує думка про елементарність організаційної структури всіх малих підприємств, з якою ми погоджуємося.
Формування організаційної структури підприємства здійснюється виділенням окремих підрозділів, які виконують однорідні функції, чітким формулюванням цих функцій, визначенням штатного розкладу і кількості штатних одиниць, закріплених за кожним з підрозділів, затвердженням системи підпорядкування підрозділів. Організаційна структура підприємства, так само як і фінансова, повинна враховувати стратегічні цілі підприємства, визначені на першому етапі та бути одним з важелів їхнього досягнення. Формування фінансової структури підприємства здійснюється на основі організаційної структури і припускає визначення основних функціональних ланок у системі управління фінансовими ресурсами з позиції їхнього впливу на фінансові результати підприємства, а також визначення їхніх повноважень і відповідальності за формування доходів і витрат підприємства в запланованих обсягах. Для малих підприємств характерний розподіл підрозділів за функціями на центри прибутку і центри витрат[16, c. 129-130].
Найважливіша функція фінансової структури підприємства — визначення центрів фінансового та управлінського обліку — підрозділів, які здійснюють управління фінансовими ресурсами підприємства.
Організаційно-фінансова структура тісно пов'язана із системою бюджетів підприємства, оскільки задає рівень конкретизації планів за підрозділами. У даному випадку важливо забезпечити адекватність планів, складених на рівні підрозділів, їхньої ролі і функцій у процесі формування фінансових результатів підприємства.
Рівень конкретизації планів за строками в рамках процесу планування діяльності визначається виходячи з потреб підприємства. Практика показує, що як правило, за періодами реалізації плани поділяються на:
- довгострокові (більше 1 року);
- середньострокові (річні, квартальні);
- короткострокові (щомісячні).
При цьому не існує чітко визначеного інтервалу після якого планування здобуває статус довгострокового, однак, виходячи з практики, максимальний інтервал середньострокового планування визначається як один рік.
Формування бюджетів здійснюється відповідно до прийнятої на підприємстві методології, на основі організаційного забезпечення.
Механізм прийняття управлінських рішень передбачає, з одного боку, прогнозування впливу прийнятих рішень на виконання планів, з іншого боку, — наявність певного набору критеріїв, що передбачають необхідність прийняття тих чи інших типів управлінських рішень. Таким чином, даний механізм повинен забезпечувати управління, орієнтоване на виконання планів, і включати контрольну функцію як важіль, що забезпечує своєчасне реагування на зміну ситуації, але не як засіб, що дозволяє констатувати виконання або невиконання планів.
Контроль за виконанням заданих планових показників, що здійснюється за фактичними результатами визначеного періоду, необхідний як процедура, в результаті якої складається звіт про виконання планів, а також здійснюється аналіз причин невідповідності фактичних показників плановим і приймаються рішення, спрямовані на компенсацію цих відхилень у наступних періодах. Основа механізму контролю на підприємстві — система управлінського обліку. В процесі організації на підприємстві системи управлінського обліку визначаються правила обліку фактичних даних про формування доходів і витрат підприємства з метою забезпечення можливості їхнього порівняння з плановими нормативами, визначаються періодичність і форми контролю.
Дані управлінського і бухгалтерського обліку є базою для прийняття рішення про матеріальне стимулювання працівників. При цьому на підприємстві повинні бути розроблені принципи матеріального заохочення, що передбачають визначення критеріїв для стимулювання, його періодичність і форми[18, c. 40-41].
Усі зазначені елементи системи управління фінансовими ресурсами підприємства мають функціонувати в постійному взаємозв'язку як єдиний механізм управління його фінансовими ресурсами.
Структурні відмінності системи управління фінансовими ресурсами великого підприємства від сформульованої вище системи невеликого підприємства, на мою думку, полягають у тому, що система управління фінансовими ресурсами великого підприємства повинна бути орієнтована на складну, багаторівневу організаційно-фінансову структуру. Для більш успішної діяльності підприємства ми пропонуємо рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення системи управління фінансами підприємства, які детально розкриті в наступному підрозділі.