Тема 2 Регулювання аудиторської діяльності

1. Правове регулювання аудиторської діяльності, поняття стандартів аудиту та етики.

2. Аудитор, його статус і сертифікація.

3. Організація аудиторської діяльності та види послуг аудиторських фірм.

4. Контроль якості аудиторських послуг.

5. Основні принципи аудиту та професійної етики.

2.1. Правове регулювання аудиторської діяльності, поняття стандартів аудиту та етики

Система нормативного регулювання аудиторської діяльності в Україні

• 1 рівень - Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні».

• 2 рівень - Документи АПУ, що регулюють аудиторську діяльність.

• 3 рівень - Міжнародні стандарти аудиту (надалі - МСА).

• 4 рівень - Нормативні акти міністерств і відомств, що встановлюють правила проведення аудиту для окремих суб’єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством .

• 5рівень - Внутрішньофірмові стандарти аудиторської діяльності

• 6 рівень - Договір про надання аудиторських послуг.

2 рівень - Документи АПУ, що регулюють аудиторську діяльність:

• - Положення щодо застосування МСА в Україні;

• - Положення про реєстр аудиторських фірм і аудиторів;

• - Положення про сертифікацію аудиторів;

• - Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України;

• - Положення щодо контролю якості;

• - Положення щодо подачі звіту аудиторськими фірмами і аудиторами до АПУ;

• - тощо.

4 рівень - Нормативні акти міністерств і відомств, що встановлюють правила проведення аудиту для окремих суб’єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством :

• Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”;

• Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”;

• Закон України “Про банки і банківську діяльність”;

• Закон України “Про страхування”;

• Цивільний кодекс України.

5рівень - Внутрішньофірмові стандарти аудиторської діяльності

У сучасних умовах аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність" № 3125-ХІІ від 22 квітня 1993р.(зі змінами і доповненнями).

Відповідно до ст. 2 даного Закону, аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту у випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей закон, то застосовуються правила міжнародного договору. Особливості проведення інших видів аудиторської діяльності регулюється спеціальним законодавством.

Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Основні статті:

Ст.3 – поняття аудиторської діяльності (організаційне і методичне забезпечення, аудиторські послуги);

Ст.4 – статус аудитора (хто може бути, права, обов'язки, обмеження)

Ст. 14, 15, 16, 17, 18 – управління аудиторською діяльністю (діяльність АПУ та САУ);

Ст. 5, – суб'єкти аудиторської діяльності;

Ст. 12 – сертифікація аудиторів;

Ст. 22, 23, 24, 25, 26, 27 – права, обов'язки, відповідальність аудиторів;

Ст. 7, 8, 9, 10, 11, 19, 20, 21 – порядок надання аудиторських послуг (звітність та користувачі, випадки проведення аудиту, аудиторський висновок та звіт тощо).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про аудиторську діяльність", при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.

Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів

Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ) - це всесвітня організація бухгалтерів-професіоналів, заснована в 1977 році. ЇЇ мета - служіння інтересам суспіль­ства, вдосконалення бухгалтерської професії на міжнародному рівні та розви­ток сильної міжнародної економіки за допомогою впровадження та додержан­ня високоякісних професійних стандартів, міжнародного зближення національ­них стандартів та висловлювання з питань, що викликають широкий суспільний інтерес, де професійні знання бухгалтерів найбільш вагомі.

Стандарти аудиту – єдині вимоги до порядку здійснення, оформлення, оцінки достовірності інформації, до порядку підготовки чи кваліфікації, а також регламентації надання окремих супутніх послуг і підготовки результатів аудиту.

Значення МСА:

- визначають методологічні засади проведення аудиту;

- забезпечують високу якість аудиторської перевірки;

- сприяють використанню в аудиторській практиці нових наукових досягнень;

- допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки;

- створюють громадський імідж професії;

- усувають необхідність контролю з боку держави;

- допомагають аудитору вести переговори із замовником;

- забезпечують зв’язок окремих елементів аудиторського процесу.

Структура МСА:

- загальні положення;

- основні поняття і визначення, що використовуються в стандарті;

- зміст стандарту;

- практичний додаток;

Затвердження стандартів аудиту є виключним правом аудитор­ської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб'єктами.

Стандарти аудиту є обов 'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб 'єктами господарювання (рис.2.1).

Рис.2.1. Завдання МСА та МСБО

На підставі стандартів регулюють якість професійної діяльності аудиторів. З їх допомогою формують програми підготовки і єдині вимоги атестації аудиторів

Аудиторські стандарти є підставою для доказів в суді якості проведення аудиту і визначення міри відповідальності аудиторів.

Стандарти визначають загальні підходи до проведення аудиту, масштабу перевірки, видів висновків аудиторів, питань методології, основних принципів яких слід дотримуватися представникам цієї професії.

Рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003 р., прото­кол №122/2, п.2 "Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів" прийнято Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту.

За дорученням ради Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) Комітет міжнародної аудиторської практики (КМАП) займається ви­пуском міжнародних нормативів аудиту і супутніх робіт (рис. 1.9).

Їх структура включає такі стандарти:

• Міжнародні стандарти аудиту (МСА 100-999).

• Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА 1000-1100).

• Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО 2000-2699).

• Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ 3000-3699).

• Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП 4000-4699).

Крім стандартів аудиту, надання впевненості та супутніх послуг до останнього видання 2006 р., які мають назву "Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики", включено: Загальну інформацію про Міжнародну Федерацію Бухгалтерів, Кодекс стики професійних бухгалтерів, глосарій термінів, Міжнародний стандарт контролю якості 1, Міжнародна концептуальна основа завдань з на­дання впевненості.

У системі нормативного регулювання аудиторської діяльності важ­лива роль належить Внутрішнім стандартам аудиторських фірм (ВСАФ), під якими розуміють документи, що деталізують і регламен­тують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту, прийняті і затверджені аудиторською фірмою. При формуванні системи внутрі­шніх правил аудиторські фірми користуються відносною свободою, оскільки це є завданням самої фірми Міжнародні стандарти аудиту (МСА), Кодекс етики професійних бухгалтерів розроблені і затверджені Міжнародною федерацією бухгалтерів(МФБ)

Аудиторська Палата України ухвалила Стандарти аудиту та етики МФБ як Національні стандарти аудиту з 1 січня 2004 року