- •2. Предмет і метод конституційного права
- •3. Принципи конституційного права України
- •4. Конституційне право як наука і навчальна дисципліна
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 2. Системи конституційного права україни
- •1. Поняття системи конституційного права та її складові елементи
- •2. Інститути конституційного права України
- •3. Норми конституційного права
- •Розділ 3. Джерела конституційного права
- •1. Поняття джерел конституційного права України
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4. Конституція як основний закон суспільства та держави
- •1. Поняття Конституції України
- •2. Історія Конституції України 1996 р.
- •3. Структура, система та функції Конституції України
- •4. Правова охорона Конституції України
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5. Конституційно-правові відносини
- •1. Поняття та склад конституційно-правових відносин
- •2. Суб'єкти конституційно-правових відносин
- •3. Об'єкти конституційно-правових відносин
- •4. Юридичні факти в конституційно-правових відносинах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 6. Конституційно-правова відповідальність
- •1. Поняття конституційно-правової відповідальності
- •2. Види конституційно-правової відповідальності
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 7. Основи конституційного ладу україни
- •1. Загальна характеристика конституційного ладу України
- •2. Конституційні основи державного ладу України
- •Розділ 8. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в україні
- •1. Громадянство України і статус іноземців в Україні
- •2. Поняття та види прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •3. Громадянські права і свободи людини і громадянина в Україні
- •4. Політичні права і свободи громадян України
- •5. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •6. Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •7. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •8. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •9. Обов'язки людини і громадянина в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 9. Конституційні основи виборів і референдумів в Україні
- •1. Поняття і види форм безпосереднього народовладдя в Україні
- •2. Вибори в Україні
- •3. Референдуми в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Поняття Верховної Ради — парламенту України
- •2. Склад і структура Верховної Ради України
- •3. Функції та повноваження Верховної Ради України
- •4. Основні форми роботи Верховної Ради України
- •5. Законодавчий процес в Україні
- •6. Народні депутати України
- •7. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 11. Президент україни
- •1. Загальна характеристика конституційно-правового статусу президента
- •2. Становлення інституту президента в Україні
- •3. Порядок виборів Президента України
- •4. Функції та повноваження Президента України
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 12. Органи виконавчої влади україни
- •1. Поняття органів виконавчої влади та їх система
- •2. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади України
- •3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •4. Місцеві органи виконавчої влади
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 13. Конституційний суд україни
- •1. Поняття Конституційного Суду України
- •2. Порядок формування Конституційного Суду України
- •3. Функції та повноваження Конституційного Суду України
- •4. Структура та організація (порядок) діяльності Конституційного Суду України
- •Запитання для самоконтролю
- •2. Функції та повноваження судів загальної юрисдикції
- •3. Основні засади судочинства в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 15. Прокуратура україни
- •1. Поняття прокуратури України
- •2. Функції та повноваження прокуратури України
- •3. Акти органів прокуратури
- •Запитання для самоконтролю
- •2. Система адміністративно-територіального устрою України
- •2. Система та функції місцевого самоврядування в Україні
- •3. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні
- •4. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Додаток 1. Нормативно-правові акти у сфері конституційного права україни
- •Додаток 2. Рекомендована навчальна література з конституційного права україни
7. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні
Важливе місце в системі конституційних прав і свобод людини і громадянина займають культурні права і свободи, які ще іноді визначають як духовні або ідеологічні права і свободи. Така множинна назва цієї групи прав і свобод є виправданою з огляду на те, що реалізація культурних прав сприяє духовному розвитку особи та формуванню національної ідеології як суспільного феномена.
Прийнято вважати, що культурні (духовні) права і свободи людини і громадянина - це міра можливої поведінки або діяльності особи щодо задоволення своїх законних потреб у сфері освіти, літературної, художньої, наукової та технічної діяльності.
Одним з основних культурних прав є право на освіту (ст. 53 Конституції). Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Держава також дбає про забезпечення права на освіту громадянам, які належать до національних меншин, і гарантує їм право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Іншим істотним культурним правом, що гарантується державою, є право громадян на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54 Конституції). Тобто держава надає громадянам можливість займатися будь-яким видом творчості з метою самовираження особистості, вдосконалення індивідуальних духовних рис та задоволення власних моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Держава також покладає на себе обов'язок сприяти розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством. З цією метою в Україні розробляються загальнодержавні програми розвитку вітчизняної науки. Провідні вітчизняні науковці також беруть активну участь у міжнародних науково-дослідних програмах і проектах. На жаль, підтримка розвитку науки на сьогодні вимагає покращення, оскільки все більш помітною стає тенденція до відтоку наукових кадрів за межі України.
Конституція також декларує охорону культурної спадщини; збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.
У вітчизняній конституційно-правовій науці залишається суперечливою оцінка права на результати власної інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 54 Конституції), яке більшість правознавців однозначно відносять до культурних прав і свобод людини і громадянина. Це право передбачає, що ніхто не може використовувати або поширювати без згоди автора результати інтелектуальної та творчої діяльності (літературні твори, наукові відкриття, технічні винаходи, художні вироби, твори мистецтва тощо), за винятками, встановленими законами. Тобто йдеться про авторське право, що захищається державою і є одним із видів приватної власності. За сутністю його слід відносити до економічних прав і свобод, оскільки Конституція гарантує право на результат (матеріальний і моральний). Водночас це право здійснюється в культурній сфері суспільних відносин, що дає підстави відносити його до змішаних, культурно-економічних прав і свобод людини і громадянина.
До культурних прав і свобод людини і громадянина також традиційно відносять право на інформацію. Стаття 34 Конституції України закріплює право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Правовий режим збирання, зберігання, використання і поширення інформації визначається Законом України "Про Інформацію" від 2 жовтня 1992 р. та іншими законами України.
Здійснення цього права може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Утім у вітчизняній науковій і навчальній літературі існує й тенденція щодо виділення права на інформацію в самостійну групу інформаційних прав і свобод людини і громадянина в Україні, але вона потребує подальшого теоретичного обґрунтування.