90. Публічний порядок в сфері міжнародного фінансового лізингу.

Значний вплив на умови договору міжнародного фінансового лізингу справляють публічно-правові норми законодавства держав - учасників договору. Перш за все, мається на увазі митне, валютне, податкове законодавство.

Деякі закордонні законодавства приділяють велику увагу фінансовій стороні угоди міжнародного фінансового лізингу. Так, у ФРН договір фінансового лізингу дуже близький до договору умовної купівлі-продажу. У зв'язку з цим податкові та судові органи опинилися перед необхідністю відмежування фінансового лізингу від умовного продажу, в першу чергу в цілях оподаткування обладнання, так як для податкових органів важливо, хто є власником. Аналогічна ситуація існувала в США і Англії в 50-і роки.

Законодавство США приділяє увагу інвестиційній стороні угоди фінансового лізингу. Для цього вироблені наступні критерії: мінімальні інвестиції в орендоване обладнання з боку орендодавця повинні бути не менше 20% його вартості; орендар не може інвестувати в орендоване обладнання, крім так званих відокремлених удосконалень; період фінансового лізингу не повинен перевищувати 80% терміну служби устаткування. Акти у сфері оподаткування і бухгалтерського обліку містять умови, при яких угода фінансового лізингу не може визнаватися такою. Аналогічні вимоги містяться в англійському законодавстві.

Російське законодавство встановлює наступні вимоги до здійснення міжнародного лізингу в Росії. По-перше, вимога дотримання законодавства про валютний контроль і валютне регулювання.

Одним з інструментів валютного контролю за рухом іноземної валюти за імпортними - експортними операціями є паспорт експортної/імпортної операції. Російські орендарі у випадку, якщо майно отримано в оренду від іноземного орендодавця, повинні оформляти паспорти на такі угоди в загальному порядку.

По-друге, до здійснення угод міжнародного фінансового лізингу встановлені певні вимоги з боку податкового законодавства.

Податковий кодекс РФ (ст. 309.1.7, 310 і 284.2) встановлює 10%-ву ставку оподаткування доходів від лізингових операцій з морськими та повітряними суднами та(або) транспортними засобами, а також контейнерами, використовуваними в міжнародних перевезеннях, і 20%-ву ставку оподаткування доходів від лізингових операцій з іншим майном, використовуваним на території РФ.

При ввезенні майна, що передається в лізинг, на митну територію РФ, стягується ПДВ за ставкою 20%. ПДВ також може стягуватися з суми лізингових платежів за майно, що ввозиться на територію РФ, якщо місцем надання лізингової послуги буде вважатися РФ.

По-третє, при здійсненні операцій міжнародного фінансового лізингу необхідно дотримуватися вимог митного законодавства. При переміщенні через митний кордон РФ предмета лізингу всі види митних платежів нараховуються на повну митну вартість майна.

Сплата митних платежів проводиться на момент ввезення (вивезення) предмету лізингу на суму сплаченої частини митної вартості майна, що підтверджується банківськими документами. Надалі сплата митних платежів проводиться одночасно з лізинговими платежами або протягом 20 днів з моменту отримання лізингових платежів.

По-четверте, угоди міжнародного фінансового лізингу повинні здійснюватися відповідно до вимог антимонопольного законодавства РФ. Федеральний закон «Про захист конкуренції на ринку фінансових послуг» від 26 червня 1999 р. до фінансових послуг відносить укладення договорів фінансової оренди (лізингу), а до фінансових організацій - лізингові компанії.