Система показників використання основних фондів

Ефективність використання основних фондів характеризується рядом показників:

Фондовіддача (Ф_в) характеризує річний випуск продукції з одиниці вартості основних фондів:

Ф_в= , грн.,

де Q - обсяг продукції підпри­ємства за рік, грн.;

B_сер - середньорічна вартість основних фондів підприєм­ства, грн.

Оберненим показником до фондовіддачі є фондоємкість (Ф_м) — показник, за допомогою якого можна визначити величину основних фондів, що припадає на одиницю вартості випуску відповідного виду продукції і розраховується за такою формулою:

Ф_м = , грн.

Показник фондомісткості продукції дає уяву про необхідну величину основних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції

Фондоозброєність праці (Ф_о) обчислюється за форму­лою:

, грн.

де Ч - середньоспискова чисельність промислово-виробни­чого персоналу, чол.

Середньорічна вартість основних фондів (В_сер) обчислю­ється за формулою:

, де

Вп — первісна вартість ОФ (вартість на початок року);

Вн — вартість введених в дію ОФ;

В_виб — вартість ОФ, що вибули;

М — кількість місяців функціонування ОФ протягом року;

М₁ — кількість місяців з моменту вибуття до кінця року.

Коефіцієнт змінності обчислюється:

де В_зм - кількість відпрацьованих верстато-змін;

В_д - кількість відпрацьованих верстато-днів;

Ф_д - дійсний фонд часу роботи всього обладнання, год.;

Ф_д1 - дійсний фонд часу роботи всього обладнання при однозмінній роботі, год.

Для характеристики руху основних фондів на підприєм­стві використовуються показники:

1) коефіцієнт оновлення (К_онов)

,

де В_к.р. - вартість основних фондів на кінець року, грн.;

2) коефіцієнт вибуття (К_виб)

Порівняння величини коефіцієнтів оновлення і вибуття основних засобів дає змогу відслідковувати тенденцію в нагромадженні активної частини основних засобів і темпи заміни морально застарілих засобів.

Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них є зрозумілою вже із самої назви. Пояснень потребують лише деякі, а саме:

• напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);

• коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.

7