24. Об’єктивними причинами експертних помилок є:

а) відсутність розробленої методики експертного дослідження;

б) недосконалість методики, що використовується експертом;

в) застосування несправних приладів та інструментів або приладів та інструментів, які не мають достатньо дозволяючих можливостей;

г) використання неточних математичних моделей і програм для ЕОМ;

д) всі варіанти відповідей правильні.

24. Суб’єктивними причинами експертних помилок є:

а) професійна некомпетентність експерта;

б) вплив матеріалів справи, попередніх експертиз;

в) дефекти органів зору та інших органів чуття;

г) психічний стан експерта (перевтома, хвороба тощо);

д) логічні дефекти;

е) всі варіанти відповідей правильні.

24. Непроцесуальна форма експертної профілактики здійснюється у вигляді таких дій:

а) довідково-консультаційна діяльність;

б) узагальнення й аналіз експертної практики;

в) вивчення та узагальнення практики застосування криміналістичних засобів і методів;

г) участь у правовій пропаганді;

д) проведення теоретичних та експериментальних досліджень;

е) участь у профілактичних заходах;

є) проведення занять з посадовими особами відповідних міністерств, відомств з питань навчання способам розпізнання наявності протиправних фактів;

ж) всі варіанти відповідей правильні.

24. На підставі результатів конкретних експертиз і шляхом узагальнення експертної практики можуть вирішуватися наступні завдання попередження злочинів:

а) розроблення прийомів і методів, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, з врахуванням їх кримінологічних і криміналістичних особливостей;

б) виявлення об’єктів профілактичного впливу у межах експертної діяльності;

в) визначення певного комплексу найбільш діючих профілактичних заходів;

г) розроблення заходів усунення злочину, що вчиняється, та попередження злочину, що готується, за матеріалами первинних даних справи, що розслідується;

д) розроблення профілактичних заходів спеціального криміналістичного характеру;

е) всі варіанти відповідей правильні.

24. Під час оцінки висновку експертом враховуються такі елементи оцінки:

а) дотримання встановленого процесуальним законом порядку призначення та проведення експертизи;

б) правильність оформлення висновку;

в) з’ясування питання, чи не підлягає експерт відводу;

г) допустимість досліджуваних об’єктів;

д) достовірність висновків, їх правильність і визначення доказового значення;

е) всі варіанти відповідей правильні.

24. Програма діяльності судового експерта має такі сторони:

а) організаційну;

б) конструктивну;

в) комунікативну;

г) пізнавальну;

д) оціночну;

е) засвідчувальну;

є) всі варіанти відповідей правильні.

30. Судово-експертна діяльність, як і будь-який інший вид діяльності, має таку структуру:

а) мотив діяльності;

б) мета діяльності;

в) інформаційна основа діяльності;

г) програма діяльності;

д) професійно важливі якості, які необхідні для здійснення цієї діяльності;

е) всі варіанти відповідей правильні.

31. Окремими (спеціальними) завданнями загальної теорії судової експертизи (експертології) є:

а) вивчення закономірностей формування та розвитку конкретних видів судових експертиз, розширення їх можливостей;

б) розроблення та вдосконалення експертних технологій, засобів, методів і методик;

в) формування наукових основ нових видів і родів судових експертиз у зв’язку з появою нових об’єктів (комп’ютерна, мистецтвознавча тощо);

г) розроблення експертних заходів попередження злочинів;

д) розроблення програмного забезпечення автоматизованого робочого місця (АРМ) експерта різних видів;

е) вивчення та впровадження передового експертного досвіду;

є) прогнозування процесів експертної практичної діяльності та завдань наукових досліджень;

ж) всі варіанти відповідей правильні.