- •1. Дайте визначення особливої частини кримінального права як частини галузі права, як структурної частини кримінального закону, як навчальної дисципліни, як частини кримінально-правової науки.
- •2. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права (вказати чинники, які зумовлюють єдність загальної та особливої частини кримінального права, а які відмінність).
- •3 Дайте визначення терміну "криміналізація".
- •4 Дайте визначення терміну "декриміналізація".
- •6 Назвіть критерії, на основі яких повинна будуватися Особлива частина кримінального закону, вкажіть які з них враховані у побудові Особливої частини кк України.
- •7 Назвіть елементи Особливої частини кк України.
- •8 Види та структура норм Особливої частини кк України.
- •9 Дайте визначення понять та наведіть приклади «основного», «кваліфікованого», «особливо кваліфікованого» та «привілейованого» складів злочинів.
- •11 Дайте визначення понять та наведіть приклади називної, описової, відсильної та бланкетної норм Особливої частини кк України.
- •10 Дайте визначення понять та наведіть приклади забороняючої, роз'яснюючої (дефінітивної) та заохочувальної норм Особливої частини кк України (навести по 5 прикладів відповідних норм).
- •12. Поняття кримінально-правової кваліфікації, її зміст та види
- •14. Підстави кваліфікації злочинів
- •15. Назвати принципи кримінально-правової кваліфікації
- •1)Законність
- •24. Назвати випадки, коли у кримінально-правовій кваліфікації враховується санкція кримінально-правової норми.
- •25 Назвати основний безпосередній об'єкт державної зради.
- •26. Назвати ознаки основних складів злочинів, передбачених ст.Ст. 111, 112, 113,114 кк України.
- •31. Назвіть склади злочинів, у яких життя особи є основним, додатковим або факультативним безпосереднім об'єктом.
- •38. Назвати та розкрити зміст ознак привілейованих складів умисного вбивства (складів умисного вбивства з пом'якшуючими ознаками).
- •39. Назвати та розкрити зміст ознак тілесного ушкодження.
- •40. Назвати та розкрити зміст ознак тяжкого тілесного ушкодження.
- •41. Назвати і розкрити зміст ознак середньої тяжкості тілесного ушкодження.
- •48. Дайте визначення лікарської таємниці як предмета складу злочину незаконне розголошення лікарськоїтаємниці.
- •49. За зараження якими захворюваннями встановлена відповідальність в розділі 2 Особливої частини ккУкраїни.
- •50. Які злочини проти життя і здоров’я особи вчиняються спеціальним суб’єктом – медичним працівником?
- •52. Як розмежувати склади злочинів, передбачені ст.. 135 «Залишення в небезпеці» та ст.. 137 «Неналежневиконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей» кк України.
- •53. Як розмежувати склади злочинів незаконне проведення аборту та умисне тяжке тілесне ушкодження увигляді переривання вагітності?
- •54. Як розмежувати склади злочинів порушення порядку трансплантації та умисне тяжке тілесне ушкодження увигляді втрати органу?
- •55. Як розмежувати склади злочинів насильницьке донорство та умисне тяжке тілесне ушкодження?
- •56. Назвіть кваліфікуючі ознаки умисного вбивства, які характеризують: а) об’єкт складу злочину; б)об’єктивнусторону складу злочину; в)суб’єкта складу злочину; г)суб’єктивну сторону кладу злочину.
- •66.Тіл ушк якого ступеня тяжкості визначаються залежно від ступеня втрати працездатності?
- •67. Тіл ушк якого ступеня тяжкості визначаються залежно від тривалості розладу здоровя?
- •69.У яких злочинах здоровя особи може виступати осн. Беспосереднімобєктом?
- •70.Які положення ппвс не відповідають теорії крим права та ку?
31. Назвіть склади злочинів, у яких життя особи є основним, додатковим або факультативним безпосереднім об'єктом.
Приклади:
Життя особи є основним безпосереднім об’єктом: ст..115-119;
Додатковий: *ст..120 доведення до самогубства
*ст..130 зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
*ст..131 неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
*ст..135 залишення в небезпеці
*ст..136 ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
*ст..137 неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
*ст..138 незаконна лікувальна діяльність
*ст..139 ненадання допомоги хворому медичним працівником
*ст..140 неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
*ст..141 порушення прав пацієнта
*ст..142 незаконне проведення дослідів над людиною
*ст..112 посягання на життя державного чигромадськогодіяча
*ст.348 посягання на життяпрацівникаправоохоронного органу, члена громадськогоформування з охоронигромадського порядку і державного кордону абовійськовослужбовця
*ст.379 посягання на життясудді, народного засідателячи присяжного у зв’язку з їхдіяльністю, пов’язаноюізздійсненнямправосуддя
*ч.4 ст.404 опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, якщо це пов’язано з умисним вбивством начальника або іншої особи, яка виконує обов’язки з військової служби
*ст..443 посягання на життя представника іноземної держави
*ст..400 посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги
*ст..442 геноцид
*ст..240 порушення правил охорони надр
*ст..242 порушення правил охорони вод
Факультативний:
*ст.146 незаконнепозбавленняволіабовикраденнялюдини
*ст.147 захопленнязаручників
*ст.151 незаконнепоміщеннявпсихіатричний заклад
*ст.406 порушеннястатутних правил взаємовідносинміжвійськовослужбовцями за відсутностівідносинпідлеглості
*ст.410 викрадення, привласнення, вимаганнявійськовослужбовцемзброї, бойовихприпасів, вибуховихабоіншихбойовихречовин, засобівпересування, військової та спеціальноїтехнікичиіншоговійськового майна, а такожзаволодіння ними шляхом шахрайстваабозловживанняслужбовим становищем
*ст..441 умисне знищення або пошкодження військового майна
32.Назвіть склади злочинів, у яких ставлення винного до наслідків у вигляді смерті є умисним
Приклади
ставлення до смерті є умисним: в усіх видах умисних вбивств ст..115-118 і в усіх випадках посягання на життя ст..112, п.4 ст.404, 348, 379, 400
33. Назвіть склади злочинів, у яких ставлення винного до наслідків у вигляді смерті є необережним.
Ставлення до смерті є необережним: ст.119; ч.2 ст. 121; ч.3 ст.135
34. Назвіть ознаки загального поняття вбивства.
Винність,протиправність, наслідок у вигляді смерті,спрямованість проти життя ін.. людини.
35. Назвіть ознаки загального поняття тілесних ушкоджень.
Винність,протиправність, порушення анатом. цілісності тканин, оганів та їх ф-цій.
36. З якого моменту умисне вбивство вважається закінченим?
Моментом зак. вбивства є – наслідок у вигляді смерті, тобто настання незворотніх змін в організмі потерпілого внаслідок яких повернення до життя є неможливе(відмирання клітин головного мозку).
37. Розкрийте зміст кваліфікуючих ознак умисного вбивства, передбачених п.п. 1-13 ч. 2 ст. 115 КК України з урахуванням положень Постанови ПВС України №2 від 07.02.2003 року.
п.1 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство двох або більше осіб»
Вчинене з прямим або непрямим умислом протиправне заподіяння смерті двом або більше особам охоплене єдиним умислом винного.
*Умисне позбавлення життя двох або більше осіб кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК за умови, що їх убивство охоплювалось ЄДИНИМ умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. НЕ має значеннярозрив в часі для кваліфікації за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб.
Позбавлення життя однієї особи і замах на вбивство іншої не утворюють цієї кваліфікуючої ознаки і потребують кваліфікації за сукупністю злочинів – за ч.1 або відповідним пунктом ч.2 ст.115 та ст. 15 і п.1 ч.2 ст. 115 КК України. Якщо винний, бажаючи вбити декількох осіб, позбавив життя двох із них, а стосовно інших умисел не довів до кінця з незалежних від його волі причин, то вчинен кваліфікуватиметься так: п.1 ч.2 ст.115 КК України; ст.15 – п.1 ч.2 ст.115 КК України.
п.2 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка за відомо для винного перебувала у стані вагітності»
Під убивством малолітньої дитини (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК) розуміється умисне позбавлення життя особи, якій не виповнилося 14 років. Ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати. Умисне вбивство жінки, яка перебувала у стані вагітності, за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікується за умови, що винний завідомо знав про такий стан потерпілої.
Вбивство дитини, яку винний помилково вважав малолітньою, або вбивство жінки, яку винний помилково вважав вагітною, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.15 і п.2 ч.2 ст.115 КК України та, залежно від обставин справи, за відповідною частиною (пунктом ч.2) ст.115 КК України.
п.3 ч.3 ст.115 КК України «Умисне вбивство заручника або викраденої людини»
Відповідальність за умисне вбивство заручника (п.3 ч.2 ст.115 КК) настає за умови, що потерпілий був заручником (тобто особою, яка була захоплена чи трималася з метою спонукати її родичів, державну або іншу установу, підприємство чи організацію, фізичну або службову особу до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала. Дії кваліфікуються як умисне вбивство заручника незалежно від того, чи була винна особа причетною до вчинення злочину, передбаченого ст.147 КК. Разом з тим мотив вбивства повинен мати зв'язок із даним злочином (це можуть бути бажання спонукати зазначених у ст.147 КК осіб, установу, підприємство, організацію до вчинення чи утримання від вчинення певних дій, помста за невиконання висунутих вимог, прагнення приховати захоплення чи тримання заручника або інший злочин, вчинений під час їх здійснення, тощо).У разі вчинення винним захоплення заручника + його умисного вбивства = ч.2 ст.147 КК України; п.3 ч.2 ст.115 КК України – так є за ППВСУ №2 від 07.02.2003, хоча це не є правильно, бо в такому випадку маємо подвійне інкримінування.
п.4 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство вчинене з особливою жорстокістю»
Умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому:
особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо),
психічних чи моральних страждань (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо),
а такожякщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
Знищення або розчленування трупа з метою приховання цього злочину НЕ кваліфікується за п.4 ч.2 ст.115 КК України.
Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), або матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), або при перевищенні меж необхідної оборони чи в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК), кваліфікується тільки за цими статтями КК, навіть якщо воно й мало ознаки особливої жорстокості.
п.5 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб»
Як учинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК), умисне вбивство кваліфікується за умови, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людейі така небезпека має бути реальною.
Про наявність п.5 ч.2 ст.115 КК України свідчать:
засоби,
обстановка вчинення злочину,
наявність на місці злочину хоча б однієї сторонньої особи.
Якщо винний помилково вважав, що робить це таким способом, в той час як той фактично небезпечним не був, вчинене належить кваліфікувати як замах на вчинення злочину, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 КК, а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК та відповідними статтями КК України, що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
п.6 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство з корисливих мотивів»
За п. 6 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікуємо, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав:
одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо),
одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо),
або досягти іншої матеріальної вигоди (поділ викраденого майна між злочинцями, бажання тимчасово покористуватись чужим майном, бажання тимчасово не повертати борг абоз метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях: для трансплантації, незаконної торгівлі тощо).
Момент виникнення такого мотиву: до моменту вчинення вбивства.
Не кваліфікуємо як умисні вбивства вчинені з корисливим мотивом:
вбивство з метою повернути власне майно з незаконного користування,
вбивство через несплату винному боргу,
вбивство впроцесі сварки з приводу майна,
з метою помсти за заподіяну матеріальну шкоду.
Не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст.313, ч. 3 ст. 289 КК). Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, кваліфікація його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається.
п.7 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство з хуліганських мотивів»
За п. 7 ч. 2 ст. 115 КК дії кваліфікуються, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок:
явної (очевидна і безсумнівна як для хулігана, так і для очевидців – з НПК до ст.269 ККУ) неповаги до суспільства (прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі – з НПК до ст.296 ККУ),
нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі,
а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.
Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 КК.Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи з інших мотивів, що виникли на грунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. Коли під час хуліганства заподіяно смерть потерпілого з необережності, дії винного слід кваліфікувати за відповідною частиною ст.296 ККУ та за ст.119 ККУ.
п.8 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку»
За п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України відповідальність настає, якщо злочин вчинено:
з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку,
змінити характер останньої,
а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку – це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень.
Виконання громадського обов'язку – це здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього).
Близькі родичі – це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 Кримінально-процесуального кодексу України).
Час, що пройшов з моменту виконання потерпілим свого службового чи громадського обов’язку, не впливає на кваліфікацію цього діяння за п.8 ч.2 ст.115 ККУ.
Хуліганство й наступне вбивство особи, яка перепиняла ці дії, належить кваліфікувати за відповідною частиною ст. 296 і п. 8 ч. 2 ст. 115 КК. Умисне вбивство або замах на вбивство державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів, захисника чи представника особи або їх близьких родичів, начальника військової служби чи іншої особи, яка виконує обов'язки з військової служби, представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист, за наявності відповідних підстав належить кваліфікувати тільки за статтями 112, 348, 379, 400, ч. 4 ст. 404, ст. 443 КК. Разом з тим, коли умисне вбивство зазначених осіб чи замах на нього вчинені за інших обтяжуючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, дії винної особи додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами цієї статті.
п.9 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення»
За п. 9 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікуємо умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення. Для кваліфікації умисного вбивства як такого, що вчинене з метою приховати інший злочин, не має значення, чи був винний причетним до злочину, який приховується, його стадія.
Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК.
Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК не потрібно.
Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК і за пособництво в тому злочині, який приховувався. Дії винного кваліфікуються як умисне вбивство з метою полегшити вчинення іншого злочину незалежно від того, був цей злочин вчинений чи ні.
п.10 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним сопособом»
За п. 10 ч. 2 ст. 115 КК, якщо вбивство було поєднане зі згвалтуваннямпотерпілої особи або насильницьким задоволенням із нею статевої пристрасті неприродним способом, тобто мало місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після нього (як помста за опір, до прикладу).
При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК або ще й за відповідною частиною ст. 15 КК.
Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її згвалтування чи насильницького задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом з метою їх приховання, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК.
п.11 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство вчинене на замовлення»
Умисне вбивство, вчинене на замовлення - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає лише у випадках замовлення саме умисного вбивства особи, а не якогось іншого насильницького злочину щодо неї. Таке доручення може мати форму:
наказу,
розпорядження,
а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального (сплата виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передача чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов'язань тощо) чи нематеріального характеру (будь-які дії, вчинення чи невчинення яких безпосередньо не пов'язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства) або ж не вчинювати їх.
Якщо замовлення умисного вбивства мало форму угоди, відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає незалежно від того, коли були вчинені обіцяні виконавцеві дії - до чи після вбивства, виконав чи не виконав замовник свою обіцянку, збирався він це робити чи ні.
У випадках, коли умисне вбивство на замовлення вчинюється з корисливих мотивів, дії виконавця кваліфікуються за пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК.
Замовник умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватись або підбурювачем, або організатором злочину (якщо тільки він не є його співвиконавцем) – за відповідною частиною ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті (наприклад, за п. 6 - якщо виконавець позбавив особу життя з метою одержання вигод матеріального характеру, за п. 12 - коли вбивство було замовлено групі осіб).
Замовник, який одночасно був і співвиконавцем – за пунктами 11 і 12 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство, вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті.
Замовник, який не є співвиконавцем убивства і керувався корисливими, а виконавець - іншими мотивами – дії замовника кваліфікуються за відповідною частиною ст. 27, пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК.
Якщо замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив його, замовник несе відповідальність за співучасть у тому злочині, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.
У разі, коли виконавець погодився позбавити потерпілого життя, але з причин, що не залежали від його волі, умисел на вбивство до кінця не довів, дії замовника залежно від конкретних обставин справи кваліфікуються як співучасть у готуванні до умисного вбивства на замовлення чи в замаху на вчинення цього злочину.
п.12 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб»
За п. 12 ч. 2 ст. 115 КК умисне вбивство кваліфікуємо, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
Відповідальність за цим пунктом несуть і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу (застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо).
Якщо учасники групи діяли узгоджено щодо декількох осіб, хоча кожен із них позбавив життя одного потерпілого, дії кожного зі співучасників розглядаються як умисне вбивство двох або більше осіб, вчинене за попередньою змовою, і кваліфікується за пунктами 1 і 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Умисне вбивство, вчинене організованою групою, також кваліфікується за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК.
У разі, коли група осіб, яка вчинила за попередньою змовою умисне вбивство, являла собою злочинну організацію, озброєну банду, терористичну групу чи терористичну організацію, не передбачене законом воєнізоване або збройне формування, організовану групу, створену з метою тероризування у виправних установах засуджених чи нападу на адміністрацію цих установ, відповідальність учасників групи настає за п. 12 ч. 2 ст. 115 та відповідно за ч. 1 ст. 255, ст. 257, ч. 3 або ч. 4 ст. 258, ч. 5 ст. 260, ст. 392 КК.
п.13 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб»
За п. 13 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікуються дії особи, яка раніше вчинила умисне вбивство (всі умисні вбивства передбачені ст.ст.115, 112, 348, 379, 400, 443; ч.4 ст.404 КК України + аналогічні статті КК 1960 року), за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 КК (тобто за винятком привілейованих складів). За умови, що попередній злочин зберігає своє кримінально-правове значення. Також не враховуємо вбивства вчинені через необережність.
*Відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
Якщо винний не був засуджений за раніше вчинене вбивство чи готування до нього або замах на нього, ці його дії підлягають самостійній кваліфікації, а повторно вчинене вбивство кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК. Окремо кваліфікуються діяння й у випадках, коли спочатку було вчинено закінчене умисне вбивство, а потім - готування до такого ж злочину чи замах на нього.
При вчиненні декількох умисних убивств за обтяжуючих обставин, передбачених різними пунктами ч. 2 ст. 115 КК, дії винного кваліфікуються за цими пунктами та за п. 13 ч. 2 зазначеної статті з урахуванням повторності.
Вбивство не може кваліфікуватися за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК, коли судимість за раніше вчинене вбивство знята чи погашена в установленому законом порядку, коли на момент вчинення нового злочину минули строки давності притягнення до відповідальності за перший злочин, а у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 49 КК, - коли особа була звільнена судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
