2.4. Міжнародний торговий центр юнктад/вто — мтц (International Trade Center unctad/wto — itc)

Створений у 1964 р. за рішенням країн-членів Генеральної угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) з метою надання сприяння розвитку торгівлі шляхом надання зовнішньоторговельної інформації і консультаційних послуг в області міжнародної комерційної діяльності, а також надання технічних послуг по здійсненню конкретних проектів. З 1968 р. ЮНКТАД приєднався до ГАТТ як учасника МТЦ. Правовий статус МТЦ був визначений Генеральною Асамблеєю в 1974 р. як робочого допоміжного органа ГАТТ і ООН, що діє через ЮНКТАД. У 1995 р. його назва змінилася на МТЦ ЮНКТАД/ВТО в зв'язку з утворенням ВТО як спадкоємця ГАТТ.

У відповідності зі своїм статусом МТЦ не має власного членства. Фактично його членами є держави-члени ВТО і ЮНКТАД. Правовий статус МТЦ дозволив поєднувати ресурси, що надходять від обох організацій, усувати паралелізм і дублювання в їхній діяльності в області сприяння розвитку зовнішньої торгівлі країн, що розвиваються, дав можливість цілеспрямовано використовувати фонди Програми розвитку ООН (ПРООН). На основі резолюції ЭКОСОС ООН від серпня 1973 р. МТЦ була додана функція центрального органа в системі ООН по наданню технічної допомоги в розвитку торгівлі, насамперед експорту, що розвиваються країн. У 1984 р. МТЦ був наданий статут Виконавчого агентства ПРООН.

Мети МТЦ:

• сприяння створенню в країнах інфраструктури країн, що розвиваються, для стимулювання торгівлі;

• виявлення і надання допомоги в освоєнні експортних ринків;

• створення спеціалізованих національних служб сприяння торгівлі;

• стимулювання розвитку торгівлі на багатобічній основі;

• підготовка кадрів; удосконалювання техніки імпортних операцій.

Ці мети реалізуються в рамках основної програми МТЦ «Сприяння торгівлі і розвитку експорту». Крім того, МТЦ веде роботу з двом спеціальним програмам: «Технічне співробітництво з найменш розвитими країнами» і «Технічне співробітництво з національними торговельними палатами».

Основні напрямки діяльності МТЦ були визначені в резолюції ЭКОСОС від 1973 р. Це — надання технічної допомоги, країнам, особливо тим, що розвиваються, у сприянні розвитку експорту шляхом розробки і спостереження за виконанням програм розширення експорту й удосконалювання імпортних операцій. Були сформовані шість основних ключових областей діяльності:

• сприяння підвищенню якості продукції і розвитку маркетингової діяльності: пряма підтримка експорту, здійснюваного приватним сектором, шляхом надання допомоги в удосконалюванні продукції, пристосуванні її вимогам світового ринку з метою підвищення конкурентноздатності продукції і послуг для розширення і диверсифікованості експорту;

• надання послуг по техніці здійснення торгові операції: створення і розвиток системи сприяння приватному сектору в розвитку зовнішньоторговельних операцій шляхом залучення національних і регіональних державних і часток організацій для надання підприємцям допомоги в ефективному використанні експортних і імпортних можливостей;

• надання інформації про міжнародну торгівлю: створення стійкої національної системи інформації з товарів, послугам, ринкам і діяльності підприємницьких і торгових організацій; по забезпеченню інформаційної бази з питань прийнятих в області міжнародного бізнесу рішень і програм сприяння розвитку торгівлі;

• надання сприяння в підготовці кадрів: посилення системи національних навчальних закладів для навчання з питань зовнішньої торгівлі; організація практичного навчання на підприємствах проведенню експортно-імпортних операцій з метою підвищення ефективності зовнішньої торгівлі;

• надання допомоги в здійсненні імпортних і операцій, що забезпечують: використання системи підвищення ефективності імпорту і проведення імпортних операцій підприємствами і державними торговими організаціями; розширення надання консультаційних послуг з боку національних закупівельних організацій, як державних так і часток, з метою оптимізації використання ресурсів іноземної валюти для здійснення імпорту;

• визначення потреб і розробка програм сприяння розвитку торгівлі: створення ефективних національних і регіональних програм розвитку торгівлі на основі аналізу імпортних потреб і визначення потреб у наданні технічної допомоги для ув'язування торгової політики з використанням засобів сприяння.

В усіх напрямках МТЦ особлива увага приділяє найменш розвитим країнам, що розвиваються.

У 1995 р. МТЦ прийняв об'єднану програму технічної допомоги «Технічне співробітництво для Африки в рамках багатобічної торгової системи на базі «Уругвайського раунду» з метою посилення конкурентноздатності африканських і інших країн, що розвиваються, за допомогою їхньої участі в міжнародній торгівлі. Вісім африканських країн — Бенін, Буркина-Фасо, Кот-д'ивуар, Гана, Кенія, Танзанія, Туніс, Уганда — уже приступили до реалізації цієї програми.

Основні керівні принципи для діяльності МТЦ визначає Генеральна Рада ВТО і Рада по торгівлі і розвитку ЮНК-ТАД. Міжурядовий контроль за роботою МТЦ здійснює Об'єднана консультативна група — ОКГ по справах МТЦ (Joint Advisory Group on the International Trade Centre UNCTAD/WTO), до складу якої входять представники всіх держав-членів ЮНКТАД і ВТО. У 1991 р. ОКГ затвердила наступні глобальні пріоритети, які необхідно враховувати в діяльності МТЦ: (1) сприяння торгівлі з метою скорочення убогості, включаючи стимулювання експорту продукції сільських районів; (2) надання допомоги найменш розвитим країнам; (3) розвиток торгового й економічного співробітництва «Південь — ПІВДЕНЬ» між країнами, що розвиваються; (4) участь жінок у розвитку торгівлі; (5) розвиток підприємництва в області експорту; (6) облік екологічних факторів у процесі розвитку експорту; (7) розвиток людських ресурсів. У компетенцію ОКГ входить проведення щорічних сесій для розгляду діяльності МТЦ і вироблення рекомендацій для керівних органів ЮНКТАЦ і ВТО. У період між сесіями ОКГ оперативна діяльність МТЦ здійснюється Секретаріатом. Фінансування діяльності МТЦ здійснюється за рахунок рівних внесків. МТЦ координує свою діяльність із поруч міжнародних організацій, особливо з тими, котрі входять у систему ООН.