Принципи організації виробничого процесу промислового підприємства

• Безперервність

• Паралельність

• Спеціалізація

• Прямоточність

• Ритмічність

• Гнучкість

• Автоматичність

• Пропорційність

Мережа підприємств кооперативної промисловості скла­дається з власних і спільних підприємств (об'єднань) споживчих товариств і споживспілок. Частина власних підприємств є струк­турними господарськими одиницями споживчих товариств і спі­льних підприємств інших галузей діяльності (заготівель, будів­ництва тощо), решта - це самостійні госпрозрахункові під­приємства або об'єднання підприємств кооперативної промис­ловості.

Ознаки госпрозрахункових підприємств (об'єднань) коо­перативної промисловості:

• здійснюють господарську діяльність згідно зі статутом;

• мають відокремлене майно, самостійний баланс, печат­ку, штамп і рахунки в банку;

• діють на принципах повного господарського розра­хунку.

З метою збереження ролі кооперативної промисловості в забезпеченні споживчого ринку продуктами харчування та не­продовольчими товарами споживча кооперація вживає таких за­ходів:

• удосконалює виробничу діяльність;

• розробляє схеми розміщення та перспективного роз­витку підприємств галузі;

• визначає їх оптимальну кількість з урахуванням про­філю, рівня рентабельності та потреб ринку в продукції.

Змінюється співвідношення між виробництвом продо­вольчих і непродовольчих товарів. Подальшого розвитку набу­вають потужності з виробництва непродовольчих товарів і буді­вельних матеріалів, стають пріоритетними підприємства з гнуч­кою структурою виробництва, у тому числі й спільні з інозем­ними інвесторами.

3. Зв'язки виробничих підприємств спожив­чих товариств з іншими підприємствами

При вивченні даного питання слід звернути увагу на те, що шляхами інтеграції організацій споживчої кооперації з виро­бниками сільськогосподарської продукції є такі галузі споживчої кооперації:

• заготівельна - реалізація сільськогосподарської про­дукції через оптові ярмарки, аграрні та агропромислові біржі, аукціони;

• транспортна - транспортне забезпечення маловантаж-ним автомобільним і гужовим транспортом;

• кооперативна торгівля - забезпечення безперебійного продажу інвентарю, обладнання для обробітку землі та догляду за худобою. Продаж сільськогосподарської продукції;

• будівельна - будівництво тваринницьких ферм, відгодівельних пунктів, птахоферм, складів і переробних підпри­ємств.

Основні завдання подальшого розвитку і вдосконалення кооперативної промисловості

Концепції економічного і соціального розвитку споживчої кооперації України (квітень 1993 р.) наголошувалося, що кооперативна виробнича діяльність і надалі буде відігравати помітну роль у стабілізації споживчого ринку на селі, постачанні населенню продуктів харчування та інших товарів народного споживання.

Кооперативні організації повинні орієнтуватися на краще забезпечення підприємств сировиною на місцях, на розвиток прямих зв'язків з фермерськими господарствами, на організацію власних заготівель плодоовочевої продукції, створення підсобних господарств і кооперативів. У галузях кооперативної промисловості слід впроваджувати нові технології, сучасні засоби механізації та автоматизації.

Завдання розвитку і вдосконалення промисловості споживчого товариства

1. Створення нових, реконструкція і переобладнання діючих промислових підприємств для виробництва широкого асортименту багатопрофільної продукції

2. Надання населенню різноманітних послуг

3. Організація маркетингової служби для вивчення попиту та організації збуту продукції

4. Виконання програми виготовлення обладнання для харчової переробної промисловості

5. Заснування спільних підприємств з вирощування овочів і фруктів

6. Оренда земель для виробництва необхідних рослинних культур

7. Відкриття власних магазинів для прискорення реалізації виготовленої продукції.

8. Відродження в системі споживчої кооперації бджільництва, розведення ставкової риби

Завдання кооперативної промисловості згідно з концеп­цією економічного і соціального розвитку споживчої кооперації України:

• розробити щодо кожного району схеми розміщення та перспективного розвитку підприємств із виробництва товарів народного споживання, у тому числі й нетрадиційних, для окре­мих видів продукції, що користується стійким попитом населен­ня;

• впроваджувати ефективну систему забезпечення ви­робничих підприємств сировиною та матеріалами завдяки нала­годженню довгострокових відносин із виробниками сіль­ськогосподарської продукції, допоміжних матеріалів, сировини, тари та пакувальних матеріалів, створенню при них автогос-подарств, відповідних структур із заготівлі сільськогоспо­дарської продукції, збиранню залогової склотари від населення із наданням йому певних послуг, відкриттю фірмових торго­вельних підприємств із продажу товарів;

• відновити роботу контрольно-виробничих лабораторій, зорієнтувати їх діяльність на розширення асортименту і підви­щення якості готової продукції;

• використовувати всі можливості щодо кооперування з колективними сільськогосподарськими підприємствами та інши­ми підприємствами агропромислового комплексу.

Для збільшення виробництва непродовольчих товарів необхідно:

• у кожному районі організовувати виробництво непро­довольчих товарів народного споживання з максимальним вико­ристанням місцевої сировини, широко залучивши до цього на­родних умільців;

• постійно вивчати попит населення, розповсюджувати передовий досвід, регулярно проводити виставки та ярмарки;

• створити при діючих підприємствах фірмові магазини з продажу власної продукції;

• організовувати спільні з колективними господарствами підприємства з переробки шкур і хутряної сировини, виготов­лення шкіряних і хутряних виробів та торгівлі ними. При цьому колективні господарства повинні забезпечити сировиною, а під­приємства споживчої кооперації переробляти та здійснювати то­ргівлю ними.