Задача 2.

В даному випадку слід застосувати норму передбачену п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року N 1317:

П. 5

Встановлення інвалідності заочно не проводиться за п'ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується МОЗ, а також у разі, коли вона спричинена:

нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я);

професійним захворюванням;

22. Повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.

Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури.

Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання інваліда, а також інвалідам, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

3) якщо інвалід не з’явився до МСЕК на переогляд у призначений для цього строк, то виплата йому пенсії припиняється, а в разі визнання його знову інвалідом відновлюється від дня припинення, але не більше ніж на один місяць. Якщо строк перегляду пропущено з поважної причини, виплата пенсії проводиться від дня припинення виплати до дня переогляду, але не більше ніж за 3 роки, якщо МСЕК визнає його за цей період інвалідом.

Проте у даному випадку наслідків не буде, оскільки термін переогляду співпадає з настанням пенсійного віку.

Законодавством передбачено три випадки, коли інвалід­ність встановлюється без зазначення терміну переогляду:

1. Особам старше 60 років

2. інвалідам, у яких строк переогляду настає після досягнення 60 років

3. при ана­томічних дефектах і прирівняних до них станах, стійких не­оборотних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неможливості відновлення соціальної адаптації.

Задача 3.

Керуючись пп. 11-14 Постанови КМУ «Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних.»

11. Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення".

За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися та поставити свій підпис в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

У разі звернення особи до центру зайнятості незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування рішення про її реєстрацію як такої, що шукає роботу, та надання (поновлення) статусу безробітного приймається на підставі письмової заяви такої особи за умови відсутності факту її реєстрації як такої, що шукає роботу (безробітної) в інших центрах зайнятості.

12. Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), і не отримує пенсію на пільгових умовах.

13. Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, повинні відповідно до письмових рекомендацій працівників державної служби зайнятості сприяти своєму працевлаштуванню, відвідувати центр зайнятості у визначений і погоджений з ними час, з пред'явленням при кожному відвідуванні паспорта, а особи, зазначені в абзаці другому пункту 3 цього Порядку, - довідки про реєстрацію місця проживання, виданої житлово-експлуатаційною організацією або органом внутрішніх справ, свідоцтва про народження (для осіб, що не досягли 16-річного віку) і трудової книжки, брати участь у семінарах, інших масових заходах, що проводяться державною службою зайнятості з метою надання допомоги громадянам у пошуку підходящої роботи і роботодавцям у доборі працівників. При цьому періодичність відвідування центру зайнятості зазначеними особами визначається з урахуванням ситуації на ринку праці, наявності підходящої роботи та місця проживання громадянина, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. Працівник центру зайнятості ознайомлює громадянина з письмовими рекомендаціями щодо працевлаштування, а також стосовно необхідності обов'язкового письмового повідомлення таким громадянином центру зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження діяльності, спрямованої на отримання прибутку, в період пошуку роботи, після чого громадянин ставить свій підпис у картці. У разі відмови поставити підпис в установленому порядку складається відповідний акт.

14. Громадяни, які з поважної причини, підтвердженої відповідним документом, не змогли своєчасно звернутися до центру зайнятості у період пошуку роботи у строк, установлений для відвідування, зокрема для надання статусу безробітного, повинні звернутися до центру зайнятості у період пошуку роботи у день, що настає після видужання чи закінчення дії обставин, зумовлених іншою поважною причиною. Цього самого дня громадянинові надається на підставі його заяви статус безробітного.

Поважними причинами, що підтверджені відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років.

У разі коли такий день є святковим, вихідним або неробочим, громадянин повинен звернутися до центру зайнятості у найближчий робочий день. При цьому статус безробітного громадянинові надається згідно з його заявою з дня, що настає після видужання чи закінчення дії обставин, зумовлених іншою поважною причиною.

Тому в даному випадку строки не повинні братись до уваги через поважну причину.

П. 8 У разі коли громадянин, зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, двічі відмовився в період пошуку від підходящої роботи, він не може бути визнаний безробітним. Такий громадянин знімається з обліку і протягом трьох місяців йому можуть надаватися лише профорієнтаційні та консультаційні послуги. Після закінчення трьох місяців з дня зняття з обліку громадянин може зареєструватися повторно у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу.

П. 20

20. Громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та

безробітні, знімаються з обліку:

1. з дня:

працевлаштування

поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

вступу до навчального закладу з відривом від виробництва (за поданням громадянином заяви про зняття з обліку чи копії довідки-виклику)

призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (за поданням громадянином заяви про зняття з обліку чи пред'явленням повістки)

набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі;

призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення встановленого законом пенсійного віку;

смерті громадянина, який шукав роботу, або безробітного;

подання письмової заяви до центру зайнятості про відмову від його послуг або з дати, зазначеної в заяві;

подання до центру зайнятості письмової заяви про бажання особи отримувати послуги державної служби зайнятості в іншому центрі зайнятості;

подання письмової заяви до центру зайнятості про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку або з дати, зазначеної в заяві;

2) у разі:

неявки у визначений день громадянина, зареєстрованого як такий, що шукає роботу, для надання статусу безробітного та невідвідування центру зайнятості пенсіонером протягом більш як 30 календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку.

невідвідування безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування;

невідвідування центру зайнятості особою, якій надаються консультаційні послуги з працевлаштування, протягом більш як 90 календарних днів.

4. Ст. 12 ЗУ «Про зайнятість населення»

Громадяни мають право оскаржити дії працівників державної служби зайнятості до відповідного за підпорядкуванням органу цієї служби або до суду в порядку, встановленому законодавством.

3) Відповідно до чинного законодавства втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин уважається припинення трудового договору у зв'язку із:

закінченням його строку (п.2 ст.36 Кодексу законів України про працю (КЗпП));

призовом або вступом працівника на військову службу (п. З ст. 36 КЗпП);

неможливістю продовження роботи, а також невиконанням власником або вповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору (ст.38 КЗпП);

достроковим розірванням строкового трудового договору з ініціативи працівника в разі його хвороби або інвалідності, порушенням власником або вповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору (ст. 39 КЗпП);

змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофі-люванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП);

виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню певної роботи (п.2 ст.40 КЗпП);

нез'явленням на роботу протягом більше як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності (п.5 ст. 40 КЗпП);

поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п.6 ст.40 КЗпП).