Очікування консультанта.
-
чи вважає
консультант себе компетентним надати
клієнтові те, чого чекає останній?
-
чи готовий
консультант виконати це?
-
чи є
у консультанта власна мета в
консультуванні(явна, неявна), від якої
клієнт ухиляється?
Мета консультування(контракт).
-
чи визначалася
разом з клієнтом мета
консультування?
-
Які встановлені цілі?
-
чи є
у консультанта гіпотези походження
проблем у клієнта?
-
Як визначається просування до встановлених
цілей консультування? Хто за це відповідає?
-
чи роз'яснювалося
клієнтові питання про межі "можливого"
в консультуванні?
-
Який терапевтичний прогноз?
-
Яка попередня оцінка тривалості
загального консультування?
-
Яка тривалість і частота зустрічей?
-
Який гонорар покриватиме витрати, як
здійснюється оплата пропущених зустрічей?
-
чи здатний
клієнт, виходячи із складності його
проблеми і характеру, дотримуватися
обумовлених правил?
-
чи є
обраний метод найкращим при існуючому
діагнозі, структурі особи клієнта і
цілях
консультування?
З
метою дослідження терапевтичних
стосунків можуть бути поставлені
наступні питання.
-
Які почуття викликає у супервізованого
клієнт
(зацікавленість,
нудьгу, зосередженість, неуважність і
так далі); і які виникають тілесні
відчуття
(розслаблення,
напруга, головний біль)?
-
Як поводиться клієнт(мова тіла, міміста,
жести, голос)?
-
Наскільки усвідомлені
у клієнта і у консультанта ці реакції
(можливість
назвати почуття, наявність спогадів
або асоціацій з приводу переживань,
бажано уточнити, яких саме)? Яку роль
вони грають в консультуванні?
-
Чому він представляє саме цього клієнта?
-
В чому він натрапляє на труднощі?
-
Які терапевтичні ситуації особливо
обтяжують його?
2.2.Супервізорский
процес: дослідження стосунків між
супервізором і супервізованим
також вірогідність "клонування"
системи
(паралельного
процесу).
2.3.Враження
супервізора : "підозри", дивні
почуття або ідеї супервізора, пов'язані
з супервізованим
чи
клієнтом.
5
