Тема 7. Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності

1. Міжнародні аспекти охорони та захисту інтелектуальних прав

Охорона права інтелектуальної власності здійснюється за територіальним принципом, тобто патент видається відповідно до національного законодавства і всі пов'язані з ним права географічно обмежені кордонами країни чи регіону. Для того, щоб виникла правова охорона в інших державах необхідно погодити це питання на міжнародному рівні.

Міжнародне право – це це правова система, яка складається з принципів і норм, якими регулюються відносини між її суб’єктами, державами, міжнародними організаціями.

	М іжнародне право
міжнародне приватне право регулює визначення меж свободи, в рамках яких суб’єкти вільні у виборі своєї поведінки.		міжнародне публічне право регулює все те, що відноситься до держави, нав’язування суб’єктам певної поведінки.

Відповідно до Угоди TRIPS право інтелектуальної власності належить до приватного права (ст. 1 Угоди).

Одним зі способів погодження питань правової охорони права інтелектуальної власності на міжнародному рівні є встановлення угод (договорів) між державами.

Міжнародний договір – це міжнародна угода, укладена між державами в письмовій формі і регульовану міжнародним правом, незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи кількох зв'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування (ст. 1 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1986 року)

Основні принципи міжнародного права, які відносяться до всіх договорів, закріплені у Віденській конвенції про право міжнародних договорів:

• Pacta sund servanda (ст. 26) – кожний чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись

• пріоритет міжнародного права (ст. 27, 29, 46 ) – норми міжнародних договорів мають пріоритет над нормами національного законодавства

• зворотна сила міжнародного договору (ст. 28) – договори не мають зворотної сили

• добросовісність тлумачення (ст. 31) – договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору

Учасниками міжнародних договорів є суб’єкти міжнародного публічного права - держави та міжнародні організації, але користувачами суб’єкти приватного права – фізичні та юридичні особи.

Міжнародний договір є чинним на території України за умови, що Верховна Рада України надала згоду на його обов’язковість, при цьому нормам договору надається пріоритет, якщо у ньому містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом національного законодавства України.

 Ст. 10 Цивільного кодексу України

Ст. Закону України «Про міжнародне приватне право»

У сфері інтелектуальної власності найбільш поширеною класифікацією міжнародних договорів є їх поділ за об’єктами правової охорони:

• договори про охорону авторського права і суміжних прав;

• договори про охорону об’єктів промислової власності.