4.Оптичний кабель.

Оптичний кабель використовується на магістральних та зонових мережах для передачі сигналів в області великих частот.

Оптоволокно для світлових хвиль 15-го діапазону з частотами 10 -10 Гц (діапазон довжин хвиль 0,5-10,8 мкм) створювати спеціальні напрямні системи - світловоди.

Найпростіший світловід являє собою тонке волокно циліндричної форми, яке складається з осердя, оболонки, та зовнішнього покриття.

Осердям передаєть­ся електромагнітна енергія у вигляді світлової хвилі, тому його виготовляють із матеріа­лу, якому властиві найменші діелектричні втрати (кварц, багатокомпонентне скло).

Оболонка призначена для покращення умов відбиття на межі осердя – оболонка та зменшення випромінювання енергії в навколишній простір.

Конструкція: вони виготовляються з високотехнічного кварцового скла, який дозволяє майже повністю передавати світловий потік в середині світловоду.

Сукупність оптичних волокон, об'єднаних в одну оболонь називається оптичним кабелем.

Як і інші кабелі, оптичний кабель захищається від зовнішніх, механічних і кліматичних умов оболонкою. Оболонки бувають пластмасові, алюмінієві і комбіновані. У випадку необхідності застосовуються броневі покрови.

Рис.4.2. Процес передачі: а) по радно; б) по світодіоду

Рис. 4.3. Передача енергії по двохпровідним (а) и хвилеводним (б) системам.

Склад: силові елементи, ізольовані металеві провідники, заповнювачі в виді пластмасових стержнів, роздільні шари, армируючі елементи (підвищують стійкість кабелю при механічних радіальних діях).

Переваги оптичного кабелю:

1. Можливість передачі великого потоку інформації;

2. Повна захищеність від зовнішніх електромагнітних полів;

3. Малі габарити, розміри, маса.

Недоліки оптичного кабелю:

Великі капітальні затрати.

5. Хвилеводи.

Використовуються для передачі електромагнітних кіл високої частоти на коротку відстань.

Конструктивно вони являють собою поверхню круглого чи прямокутного перерізу. Використовуються в радіопередачах для транспортування струму високої частоти до випромінювача (антени). Хвилеводи застосовують в діапазоні сантиметрових хвиль та вільних коротких хвиль високої частоти.

Рис. 5.1. Металеві хвилеводи: а – прямокутний, б – круглий.

Переваги:

1. можливість передачі широкосмугових сигналів.

2. відсутність втрат у діалектриці.

3. простота конструкції.

Недоліки:

1. наявність критичної частоти, тобто неможливість передачі енергії на хвилях будь-якої довжини.

Характеристика:

1. частота – 10¹¹Гц.

7. Проводові системи передачі.

Проводові системи передачі є сладним комплексом технічних засобів, що дозволяють передавати по лініях зв'язку всі види сучасної інформації (телефонної і відеотелефоної, телеграфної, програми звукового мовлення і телебачення, цифрової інформації для ЕОМ і ін.)

До проводових відносяться системи передачі по кабельним, повітряним, хвилеводним, оптичним лініям зв'язку. Характерною особливістю систем передачі є організація каналів для передачі сигналів електрозв'язку в заданому напрямку за допомогою різних направляючих систем, т. є. кабелей, проводів, хвилеводів, світоводов.

Системи передачі призначені для з'єднання мережевих вузлів і станцій первинної мережі і організації типових каналів і группових трактів.

Система передачі — це сукупність технічних засобів, що складаються з комплексу аппаратури і середовища розповсюдження, що забезпечує утворення лінійного тракту, типових группових трактів і каналів передачі первинної мережі.

Основні ознаки, по яким найчастіше здійснюють класифікацію (рис.1.1):

• місце використання на мережі (для магістральних, зонових і місцевих мереж);

• число организуємих каналів ТЧ, тобто ємкість системи;

• спосіб передачі сигналів електрозв'язку (частотне і годинним розділення каналів);

• середовище розповсюдження сигналів електрозв'язку — непреривні направляючі середовища (ланцюги, повітряних ліній, кабелі, хвилелеводи, світоводи), відкриті середовища (радіолінії, радіорелейні лінії, лінії штучних супутників Землі).

Система передачі складається з комплексу обладнання, до складу якого входить апаратура кінцеви (ОП), проміжних обслуговуємих(ОУП), напівобслуговуємих (ПОУП), необслуговуємих (НУП), живлячих (ПНУП) пунктів і безперервним направляючим середовищем (мал. 1.2).

Рис.1.1. Класифікація систем передачі.

Рис.1.2. Варіант побудови систем передачі.

Рис.1.3. Структурна схема системи передачі.

Основними частинами системи передачі є каналоутворююча апаратура, апаратура сполучення і апаратура лінійного тракту.