Самостійна робота № 9

Тема: Бухгалтерський облік оплати праці на підприємстві

Кількість годин: 6

ЗНАТИ: поняття заробітної плати, нормативно-правову базу, рахунки по обліку заробітної плати

ВМІТИ: користуватися нормативною базою по обліку заробітної плати, планом рахунків

Заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працiвниковi за виконану ним роботу.

Розмiр заробiтної плати залежить вiд складностi та умов виконуваної роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарської дiяльностi пiдприємства, установи, органiзацiї i максимальним розмiром не обмежується.

Мiнiмальна заробiтна плата - це законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвником мiсячну, погодинну норму працi (обсяг робiт).

Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов'язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб.

Заробiтна плата пiдлягає iндексацiї в установленому законодавством порядку.

Основою органiзацiї оплати працi є тарифна система оплати працi, яка включає тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадових окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики (довiдники).

Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених утримань із заробітної плати. Утримання із заробітної плати можуть бути:

• обов’язкові – ті, які можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України (прибутковий податко, утримання до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування, фодну страхування на випадок безробіття, а також утримання за рішенням суду на користь юридичних та фізичних осіб);

• утримання, які здійснюються за ініціативою підприємства (для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або на господарські потреби; при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже отримав відпустку);

При кожній виплаті заробітної плати розмір усіх відрахувань, передбачених законодавством України, не може перевищувати 50% (а в окремих випадках і 70%) заробітної плати.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної пла­ти, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану пер­соналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) здійснюється на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" має такі субра­хунки:

661 "Розрахунки за заробітною платою";

662 "Розрахунки з депонентами".

За кредитом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" відо­бражаються нарахована працівникам підприємства основна та до­даткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непра­цездатністю, інші нарахування, за дебетом — виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних ма­теріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Для розрахунку та видачі заробітної плати і пенсії всім кате­горіям працюючих застосовується "Розрахунково-платіжна відомість" (форма № П-49), яка складається в одному екземплярі. Дані із відомості щомісяця накопичуються у "Особовому рахунку" кожного працівника (типова форма № П-54).

Нарахування заробітної плати проводиться на основі даних первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків та інших документів. Одночасно проводить­ся розрахунок всіх утримань із заробітної плати і визначається сума, що належить до видачі.

При спрощеній формі бухгалтерського обліку розрахунок за­робітної плати (проведення нарахування заробітної плати і здійснен­ня утримань з неї зазначається у розділі II Відомості 3-М.

Для розрахунку заробітної плати і пенсії всім категоріям пра­цюючих застосовується також "Розрахункова відомість" (форма № П-51), яка складається в одному екземплярі в бухгалтерії. Дані із відомості щомісяця накопичуються у "Особовому рахунку" кожного працівника (типова форма № П-54).

Для обліку видачі заробітної плати із каси підприємства за умов використання розрахункової відомості застосовують документ "Платіжна відомість" (форма № П-53).

На титульному листі форми вказується загальна сума виданої і депонованої заробітної плати. При необхідності в графі "Примітка" вказується номер пред'явленого документа.

При заповненні платіжної відомості після останнього запису необхідно зробити підсумковий рядок для загальної суми по відомості. Підсумкові рядки можуть бути введені також в кінці кожної сторінки.

При складанні документа за допомогою засобів обчислю­вальної техніки форма може друкуватись без рядків.

Форма П-54 "Особовий рахунок" застосовується для запи­су за кожний місяць протягом року всіх видів нарахувань та утри­мань із заробітної плати працівника на підставі первинних доку­ментів по обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і документів на різні види оплат.

При необхідності можна у кожній графі "Особового рахун­ку" зробити підсумковий рядок.

На підставі даних особового рахунку складається розрахун­ково-платіжна відомість форми № П-49.

Форма № П-54а "Особовий рахунок" застосовується при обробці облікових даних за допомогою засобів обчислювальної техніки і вміщує тільки умовно-постійні реквізити про працівника. Дані по розрахунку заробітної плати вкладаються щомісячно в особовий рахунок у вигляді машинограми.

Для щоденного обліку об'єму робіт, виконаних бригадою або окремими робітниками, використовується "Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати" (форма № П-55), яка скла­дається майстром (обліковцем) в одному примірнику на підставі документів про здачу виробленої продукції або про виконання робіт. Відомість передається в бухгалтерію підприємства для нара­хування заробітної плати.

На підставі відомості у відповідних службах управління підприємством визначається процент виконання норм виробітку бригадою (робочим) та інші показники, які необхідні для звітності та аналізу.

Розрахунки з працюючими по оплаті праці рекомендується вести централізовано.

Первинні документи по обліку виробітку та заробітної пла­ти здаються для перевірки та наступних розрахунків за встановле­ним графіком в розрахунковий відділ бухгалтерії (обчислювальний центр, станцію або бюро).

За роботу в першій половині місяця працюючим, як прави­ло, видається аванс, а кінцевий результат розрахунку заробітної плати виконується при виплаті заробітної плати за другу половину місяця.

Розрахунок заробітної плати робочих з відрядною оплатою праці за весь розрахунковий період виконується на підставі пер­винних документів за обліком виробітку заробітної плати, доплат за надурочні години роботи, нарахування премій та ін., а також шляхом підрахунку різного роду утримань та визначення суми, яка належить видачі на руки.

Розрахунок заробітної плати робітників з погодинною опла­тою праці виконується на підставі обліку фактично відпрацьовано­го часу, доплат за надурочні часи роботи, нарахування премій та ін., а також шляхом підрахунку іншого роду утримань та визначен­ня суми, яка належить видачі на руки.

Розрахунок заробітної плити робітників з погодинною оплатою праці виконується на підставі обліку фактично відпрацьованого часу, доплат за надурочні часи роботи, нарахування премій та ін.., а також шляхом підрахунку іншого роду утримань та визначення суми, яка належить видачі на руки.

Питання для самоперевірки:

1. Поняття заробітної плати

2. Нормативно-правова база

3. Рахунки по обліку заробітної плати