Мостові переправи

Для наплавних мостів вибирають ділянки річки з найменшою шириною та швидкістю течії, найбільшою глибиною, які мають природні маски та сховища, зручні під’їзди до зрізу води для безперешкодного скидання ланок на широкому фронті й виїзду розвантажених машин.

Обладнання мостової переправи включає:

-розвідку річки й прилягаючої місцевості;

-підготовку майданчиків для розвантаження ланок і катерів;

-наводку моста;

-організацію річкових застав і встановлення протимінного огородження;

-підготовку колонних шляхів і КПП,

-улаштування сховищ для підрозділів, які утримують переправу.

Для утримання мостової переправи командир понтонного підрозділу (комендант переправи) призначає: двох помічників, регулювальників, черговий підрозділ, мостову й берегову команди, мостову варту, річкові застави, пост спостереження за водною перешкодою, рятувальну команду.

По мосту вантажопідйомністю 60 т з комплекту парку ПМП-М допускається рух танків зі швидкістю до 30 км/год, колісної техніки – без обмежень швидкості при дистанції між машинами не менше 30 м.

Обладнання переправ у особливих умовах

Обладнання й утримання переправ має ряд особливостей у певних берегових, руслових й кліматичних умовах: при обмеженій кількості спусків до урізу води; при болотистих й слабких ґрунтах берегу; при крутому або зривистому березі і дні біля нього; при великій ширині водної перешкоди; при сильному хвилюванні і сильному низовому й верховому вітрі; при підвищеній швидкості течії; при лісосплаві, льодоході або шузі, при льодоставі.

Під час обладнання переправ в особливих умовах начальник, який обладнує переправу, зобов’язаний докладно проінструктувати весь особовий склад, ретельно готувати рятувальну службу.

При в’їзді на пором улаштовують з’їзди з максимальним уклоном 40%, а на виїзді – 20%. В’їзди та виїзди безпосередньо біля порому повинні бути рівними, з уклоном не більше 5% на ділянці довжиною не менше 5 м. Швартування повинно бути до надійних анкерів або важких машин типу БАТ-2, ПТС-2. При зривистому дні біля берега для обпирання берегового транця порому вибирають сходинки шириною 1 м, довжиною 8 м і глибиною 0,4 – 0,6 м. При сильному хвилюванні й сильному низовому або верховому вітрі для збирання порому вибирають найбільш захищені від хвиль ділянки берега. Машини на пором встановлюють зі зміщенням до корми на 0,5 м. На поромах, що пересуваються “човником”, машини розташовують до низової сторони на 0,5 м й одночасно до корми на 1–2 м.

У випадку сильного зносу порому віддають якорі з верхової сторони. В окремих випадках пором може рухатися з якорями, що на коротких якірних канатах повзуть дном.

Під час лісосплаву, льодоходу або при шузі забороняється розвантажувати ланки на великі колоди й крупні криги. Забороняється віддавати канати утримування ланок до закінчення стикування трьох-чотирьох ланок. У цих умовах організують посилену комендантську службу й надійний дубльований зв’язок коменданта зі всіма пунктами. Виставляють додаткові пости спостереження за річкою, в тому числі в 5 – 10 км вище переправи. Катери швартують тільки до корми порому. На пороми призначають посилені обслуги. Обслуги розчищають баграми шлях для поромів й відштовхують від порому криги й колоди. У випадку зносу віддавати якорі забороняється.

Тема №2: „Переправні засоби Збройних Сил України.”

Навчальні питання