Висновок

Таким чином, проаналізувавши психологічну літературу з проблеми

образу реального та ідеального «Я» підлітків- школярів, ми можемо зробити

висновок, що образ Я ґрунтується на оцінці дитини оточуючими.

Самооцінка є складним особистісним утворенням, в якому знаходять

свій вираз знання дитини про себе, її активність, направлена на відкриття свого Я в спілкуванні і діяльності.

Прояв і розвиток вищих здібностей людини стимулюються рядом чинників: це психологічна безпека, психологічна свобода, ухвалення, створюване атмосферою любові і довір'я. Саме ці умови лежать в основі здорової Я-концепції особистості, здібної до саморозвитку, творення, реалізації своїх творчих можливостей.

Постійна критика і недоброзичливе відношення з боку близьких людей,

порівняння дитини з більш успішними однолітками пригнічує і губить

потенціал особистості; веде до появи негативізму, заперечення, байдужості,

внутрішньої напруги.

Правильна самооцінка стимулює навчальну активність школярів, їхнє прагнення поліпшувати досягнуті результати, бути на рівні вимог учителя. Внаслідок створення сприятливої моральної атмосфери у школі, чуйного і водночас вимогливого ставлення до дитини вчителів і батьків, позитивного досвіду школяра у навчальній діяльності у структурі його Я-образу закріплюються суспільно значущі властивості, зростає роль мотивації, спрямованої на підвищення рівня поваги до себе як суб'єкта навчання, встановлюється узгодженість між його домаганнями та можливостями. Завдяки цьому він сам починає змінювати зовнішні обставини свого розвитку. За позитивного спрямування дитячої активності це є тією психологічною основою становлення особистості, яка сприяє формуванню потреби у постійному самовдосконаленні.

Декларація моєї самоцінності

Я — це Я.

У всьому світі немає нікого точнісінько такого, як Я.

Є люди, у чомусь схожі на мене, але немає нікого, точнісінько такого, як Я.

Мені належить усе, що є в мені:

• моє тіло, зокрема те, що воно робить;

• моя свідомість, зокрема всі мої думки і плани;

• мої очі, зокрема всі образи, які вони можуть бачити;

• мої почуття, хоч би якими вони були -— тривога, напруження, любов, роздратування, радість;

• мій рот і всі слова, які він може вимовляти (ввічливі, ласкаві або грубі, правильні або неправильні);

• мій голос, гучний або тихий;

• усі мої дії, звернені до інших людей або до самої себе;

• мої фантазії, мої мрії, мої надії та мої страхи;

• мої перемоги й досягення, всі мої поразки й помилки.

Усе це належить мені. І тому Я можу близько познайомитися із собою. Я можу полюбити себе й подружитися із собою. І Я можу зробити так, щоб усе в мені допомагало мені.

Я знаю, що дещо в мені не подобається мені, і є в мені щось таке, чого Я не знаю. Але оскільки Я дружу із собою і люблю себе, Я можу обережно й терпляче відкривати в собі джерела того, що спантеличує мене, дізнаватися все більше й більше про саму себе.

Усе, що Я бачу й відчуваю, усе, що Я кажу, і що Я роблю, про що Я думаю та як Я почуваюся зараз, — це моє, яке досить чітко дозволяє мені зрозуміти, де Я і хто Я у цю мить.

Коли Я вдивляюся у своє минуле, дивлюся на те, що Я бачила і відчувала, що Я говорила, і що Я робила, як Я думала, і як Я почувалася, Я відчуваю, що це мене не повністю влаштовує. Я можу відмовитися від того, що здається невідповідним, або, навпаки, зберегти те, що здається дуже потрібним мені, а також відкрити (знайти) щось нове в самій собі.

Я можу бачити, чути, відчувати і певним чином почуватися, думати, говорити й діяти.

Я маю все, щоб бути близькою з іншими людьми, щоб бути продуктивною, вносити смисл і лад у світ речей і людей навколо мене. Я належу собі, і тому...

Я можу будувати себе.

Я — це Я, і Я — це чудово!!!

Список використаної літератури

1. Адаптація дитини до школи/ Упоряд.: С.Максименко, К.Максименко, О.Главник – К.: Мікрос - СВС, 2003.- С.79-93.

2. Балашова С. Навчально – рольова гра у формуванні дослідницьких умінь студентів// Психологія та соціальна робота. – 2005. - № 6 - С.56- 59.

3. Богучарові О.І. Шкільні страхи шестирічок та їх запобігання //Практична психологія та соціальна робота. – 2002. - №5.- С. 1-3.

4. Вікова та педагогічна психологія : Навч. Посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.- К.:Просвіта, 2001.- С.347-391.

5. Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка: 3-е изд., испр. Серия: Психология ребенка. - СПб.: «Издательство Союз», «Лениздат». - 2000.- С.3-21

6. Кочерга О., Васильєв О. Психічне здоров’я молодшого школяра//Бібліотека психолога. - 2003.- С.40-57.

7. Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. Довідник з педагогіки і психології. Навчальний посібник для викладачів, аспірантів та студентів педагогічних навчальних закладів — К. , 2000.

8. М”яосоїд. Загальна психологія: Навч. Посібник.-2-ге вид., допов.-К.: Вища школа., 2001.- 487с.:іл.

9. Мостовая И.М. Юридическая психология.-3-е изд.-К.: ВИРА-Р, 2000.-120с.

10. Петровський А.В., Ярошевский М.Г. Психология.- 2-е изд.- м.: Академия, 2001.- 502с.

11. Психологическая диагностика: Учебник для вузов/Под ред. М.К.Акимовой, К.М.Гуревича.-Спб.: Питер, 2005.-С.289-308.

12. Размышления школьного врача//Все для вчителя. - 2004.-№32.-С.8-10.

13. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека.-М.:Издательство МГУ, 1990.- 288с.

14. Зимняя И.Л. Педагогическая психология. –Ростов – на- Дону: Изд-во

"Феникс", 1997- С. 238-242

15. Краткий психологический словарь/Сост. Л.А.Карпенко;Под общ. Ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского.-М., 1998.- с.195.

16. Липкина А.И. К вопросу о методах выявления самооценки как личностного параметра умственной деятельности// Вопросы психологии. – 1992. - №5.

17. Мемчинская Н.А., Морс М.И. Вопросы методики и обучения в начальных класах. — М.: Просвещение, 1995.

18. Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. -М. : Просвещение: ВЛАДОС, 1995г. -576с.

19. Практическая психология: Учебно-методическое пособие/Под. Ред. доктора психологических наук, профессора С. В. Кондратьевой. - Мн. : Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997г. -212с.

20. Чирков В.И. Мотивация учебной деятельности. - Ярославль, 1991.