3.2 Види спеціальних платіжних засобів

Законодавством України встановлено такі види спеціальних платіжних засобів:

1) залежно від користувачів платіжних послуг:

- корпоративні. Корпоративний спеціальний платіжний засіб - спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції за рахунком суб'єкта господарювання;

- особисті. Особистий спеціальний платіжний засіб - спеціальний платіжний засіб, емітований на ім'я фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, - споживача. Споживач - фізична особа, яка не здійснює підприємницької діяльності і відповідно до укладеного з емітентом договору здійснює платіжні операції з використанням спеціального платіжного засобу згідно з режимом рахунку;

2) залежно від емітента:

- емітовані членами внутрішньодержавних платіжних систем;

- емітовані членами міжнародних платіжних систем;

3) залежно від типу носія ідентифікаційної інформації:

- платіжні картки з магнітною смугою;

- смарт-картки;

4) залежно від класу картки можуть бути:

- звичайні;

- елитні: «золоті», «платинові» та ін.;

5) залежно від форми спеціального платіжного засобу:

- платіжні картки;

- мобільні платіжні інструменти;

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки (крім паперової), що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.

Сьогодні практичного поширення набули пластикові платіжні картки, що дозволяють забезпечити достатній рівень захищеності від підробок та здешевити процес персоналізації картки у порівнянні з картками з інших матеріалів, оскільки пластик легко піддається термічній обробці та тиску (ембосуванню). Це дуже важливо для персоналізації картки перед видачею її клієнту.

Стандартна пластикова платіжна картка картка являє собою пластину стандартних розмірів (довжина 86,0 мм, ширина 53,9 мм, товщина не більш як 0,76 мм), виготовлену із спеціальної стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси.

Пластикові платіжні картки є одним з представників із багато численної родини пластикових карток, які можна класифікувати за цілим рядом параметрів: за призначенням; за способом персоналізації (запису ідентифікаційної інформації); за емітентом; за користувачем та ін. (Додаток А).

Залежно від типа носія ідентифікаційної інформації виділяють такі види платіжних карток:

- картка з магнітною смугою;

- смарт-картка.

Платіжна картка з магнітною смугою (надалі – магнітна картка) - це пластикова картка, яка відповідає специфікаціям ISO, має на зворотному боці магнітну смугу з інформацією об'ємом близько 100 байт пам'яті, яка прочитується спеціальним зчитуючим пристроєм (рідером) та місце для підпису. Для стандартних рідерів магнітна смуга має ширину 12,7 мм і розташовується на відстані 4 мм від краю картки.

Магнітна смуга картки, як правило, має три доріжки, на які записується інформація: одна призначена для цифро-літерної інформації (до 76 символів) та дві - для цифр (відповідно до 36 та до 104 символів). Встановлено обмеження щодо обсягу інформації, можливої до запису на 1 пластиковій картці - 100 байт. У фінансовій сфері в основному використовують другу доріжку. На ній постійно зберігається інформація, яка включає номер картки або банківського поточного рахунку, ім`я та прізвище власника, термін закінчення дії картки (ця інформація, як правило повинна співпадати з інформацією, яка розміщена на лицьовому боку картки).

Важливим елементом цієї інформації є PIN-код, який має бути відомий лише держателю картки. За допомогою PIN-коду здійснюється ідентифікація та автентифікація держателя магнітної картки. Колі картка вводиться у зчитуючий пристрій (банкомата, електронної каси, термінала та ін.), держатель картки за допомогою спеціальної клавіатури вводить PIN-код за карткою, після чого набраний код порівнюється з PIN-кодом на магнітній смузі, і якщо вони збігаються, відкривається доступ до комунікаційної мережі для отримання авторизації та передавання команд щодо виконання операцій у платіжній системі.

На лицьовому боці картки з магнітною смугою у графічному вигляді та способом ембосування нанесено логотип платіжної системи, логотип банка-емітента ім`я держателя картки, термін її дії, 16-знаковий номер картки (перші шість цифр т- код банка-емітента, наступні дев`ять – банківський номер картки (номер карткового рахунку), остання цифра – контрольна). Як засіб захисту на ній може бути нанесена голограма.

На зворотному боці картки находиться магнітна смуга, 16-знаковий номер картки, який може доповнюватися трьохзнаковим кодом безпеки CVV2 чи CVC2 (як додатковий захист від підробки картки), може передбачатися місце для підпису, іноді фотографія, логотипи мереж банкоматів, в яких можна зняти готівку із застосуванням картки.

Картки з магнітною смугою широко використовуються в платіжних системах, транспортних системах та в системах ідентифікації і безпеки, але магнітний запис не забезпечує необхідного рівня захисту від підробок. Останнім часом спостерігається значне збільшення використання як платіжного засобу саме смарт-карток.

Смарт-картка (smart - інтелектуальна, або розумна) - це пластикова картка з вбудованою мікросхемою, яка забезпечує певний рівень програмованості та невеликий обсяг пам`яти. НБУ дає її таке визначення: смарт-картка - картка в пластиковому вигляді з умонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій.

Фінансова сфера, звичайно, є потенційно найширшою для використання смарт-карток. У всьому світі заплановано і здійснюється безліч проектів, які використовують і «наперед оплачені» смарт-картки, які не є платіжними. Смарт-картки можуть виконувати будь-які функції, від простого застосування - замість монет у телефонах, у громадському транспорті, до складних систем, що дозволяють здійснювати покупки в магазинах без використання готівки або кредитних карток. Більшість людей сьогодні має при собі декілька кредитних карток, тому що кожний вид обслуговування вимагає своєї картки. Оскільки смарт-картка може підтримувати різні прикладні системи, можна випустити одну смарт-картку, власник якої просто підписується на потрібні йому послуги. Якщо в майбутньому буде потрібна нова послуга, то підтримка її може бути додана на наявну картку.

Найпростіші типи карток містять тільки пам'ять, більш складніші мають мікропроцесор, яка забезпечує великий набір сервісних функцій. Ступінь «інтелектуальності» мікросхеми може бути дуже різним - від найпростішого контролера читання/ запису даних в електронну пам'ять картки, до мікропроцесора, що має розвинуту систему команд, вбудовану файлову систему і т.п. Основні сфери застосування смарт-карток: контроль доступу до приміщень, на територію, до комп`ютерних даних та ін.); зберігання даних (інформації про історію хвороб людини, ліки, що приймаються, рецепти, алергічні реакції, страховки та ін.); фінансова сфера.

Завдяки тому, що смарт-картка може мати платіжні та нефінансові додатки вона дозволяє здійснити ідентифікацію, автентификацію та авторизацію користувачів, зберігання ключової інформації і проведення криптографічних операцій у довіреному середовищі, здатна виконувати складні операції по обробці інформації та зберігати її, забезпечувати виконання сервісних функцій. Один з найпоширеніших платіжних додатків смарт-карток дозволяє їх використання як електронних гаманців. Електронні гаманці дозволяють берегти в своїй пам'яті певну суму, витрачати яку можна без авторизації. Смарт-картки можуть мати різні нефінансові додатки, які забезпечуючють збереження, цілісність і конфіденційність інформації та інші сервісні функції.

Залежно від типу мікросхеми, вбудованої в картку, розрізняють такі типи смарт-карток [класифікація Пиріг, Платіжні системи]:

- картки з програмованим постійним пристроєм для запам'ятовування (PROM) є найпростішим типом карток. Основне їх застосування - розрахунки за телефонні переговори;

- картки з енергозалежною перепрограмованою пам'яттю (EEPROM) дозволяють перезаписувати інформацію, що зберігається в них. Основне їх застосування - зберігання індивідуальних даних;

- картки із захищеною перепрограмованою пам'яттю, які забезпечують доступ для читання/запису тільки після вводу спеціального коду. Основне їх застосування – платіжні картки або зберігання захищених індивідуальних даних;

- багатофункціональні картки містять великий об'єм енергозалежної перепрограмованої пам'яті, а також спеціальний мікропроцесор і вбудовану операційну систему, що забезпечує набір сервісних функцій. Ці картки можуть застосовуватися для будь-яких додатків, включаючи розрахунки користувача.

За призначенням можна виділити:

1) картки-лічильники - застосовуються для такого типу розрахунків, коли потрібне віднімання фіксованої суми за кожну платіжну операцію. Такі картки ще називають наперед оплаченими картками. Найбільшого поширення в світі набули телефонні картки пам'яті, власники яких можуть зробити певну кількість телефонних дзвінків, оскільки в телефонах-автоматах одиниця часу розмови має фіксовану ціну. Картка застосовується в контактному режимі (мікросхема фізично контактує із зчитуючим пристроєм). При кожному новому контакті число "дозволених дзвінків" у пам'яті картки зменшується на один біт пам'яті. Після того, як ліміт сплачених дзвінків вичерпаний, картка перестає функціонувати. Аналогічно картки-лічильники застосовуються при оплаті за проїзд, автостоянку, ліфти і т.п.;

2) картки пам'яті - використовуються для збереження інформації. Мікросхема картки містить тільки пристрій, що запам'ятовує. Є два типи таких карток: із захищеною пам'яттю; із незахищеною пам'яттю.

У картках з незахищеною пам'яттю немає обмежень щодо читання або запису даних. Використовувати такі картки як платіжні дуже небезпечно.

У картках із захищеною пам'яттю використовується спеціальний механізм для дозволу читання/запису або вилучення інформації. Щоб провести ці операції, необхідно ввести спеціальний секретний код (а іноді й не один). Як правило, картки із захищеною пам'яттю містять область, куди записуються ідентифікаційні дані. Ці дані не можуть бути змінені, що дуже важливо для забезпечення неможливості фальсифікації картки. Картки із захищеною пам'яттю можна використовувати, як платіжний засіб, а також для зберігання конфіденційних даних;

3) картки оптичної пам'яті були винайдені в 198І р. Вони мають більшу ємність, ніж картки пам'яті, але дані на них можуть записуватись тільки один раз. В таких картках використовується WORM -технологія (одноразовий запис - багаторазове читання). Запис і читання інформації з такої картки проводиться спеціальною апаратурою з використанням лазера (звідки інша назва - лазерна картка). Технологія, використана в картках, подібна тій, яка використовується в лазерних дисках. Основна перевага таких карток - можливість зберігання великих об'ємів інформації. Вони використовуються для кишенькових «історій хвороби», але в банківських технологіях поки розповсюдження не отримали через високу вартість як самих карток, так і зчитуючих засобів;

4) мікропроцесорні картки схожі на картки пам'яті, але мікросхема містить мікропроцесор (чіп-модуль), що робить ці картки дійсно інтелектуальними.

Мікропроцесор - це мікросхема (інтегральна схема, чіп), яка здатна зберігати великий обсяг інформації і виконувати арифметичні та логічні операції. Мікропроцесорні картки, практично є микрокомпьютерами зі своїм процесором, оперативною та постійною пам'яттю і навіть операційною системою, що забезпечує великий набір сервісних операцій і засобів безпеки. Як правило, у такі картки вбудовані криптографічні засоби, що забезпечують шифрування інформації.

Мікропроцесори, встановлені на смарт-картках, мають такі основні характеристики:

- об'єм оперативної пам'яті (ОЗП) до 256 байт (для виконання команд);

- об'єм постійної пам'яті (ПЗП) до 10 Кбайт (для зберігання операційної системи);

- ємність перезаписуваної енергозалежної пам'яті до 8 Кбайт.

Операційна система картки підтримує файлову систему, що передбачає розмежування доступу до інформації. Для інформації, яка зберігається в будь-якому записі (файл, група файлів, каталог), можуть встановлюватись такі режими доступу:

- завжди доступна для читання/запису. Цей режим дозволяє читання/запис інформації без знання спеціальних секретних кодів;

- доступна для читання, але вимагає спеціальних повноважень для запису. Цей режим дозволяє вільне читання інформації, але дозволяє запис тільки після вводу спеціального секретного коду;

- спеціальні повноваження для читання/запису. Цей режим дозволяє доступ для читання або запису після пред'явлення спеціального секретного коду, причому коди для читання і запису можуть бути різними;

- недоступна. Цей режим не дозволяє читати або записувати інформацію. Інформація доступна тільки внутрішнім програмам картки. Звичайно цей режим встановлюється для записів, що містять криптографічні ключі.

Картки забезпечують різний спектр сервісних команд. Для банківської діяльності - це засоби ведення електронних платежів. До спеціальних засобів відносяться можливість блокування роботи з карткою. Розрізняють два види блокування: при пред'явленні неправильного транспортного коду і при несанкціонованому доступі.

Суть транспортного блокування полягає в тому, що доступ до картки неможливий без пред'явлення спеціального транспортного коду. Цей механізм необхідний для захисту від нелегального використання карток при розкраданні під час пересилки картки від виробника до споживача. Картка може бути активізована тільки при пред'явленні правильного «транспортного коду».

Суть блокування при несанкціонованому доступі полягає в тому, що якщо при доступі до інформації кілька разів неправильно був пред'явлений код доступу, то картка взагалі перестає бути працездатною. При цьому, залежно від встановленого режиму, картка може бути згодом або активізована при пред'явленні спеціального коду, або ні. В останньому випадку картка стає непридатною для подальшого використання;

5) супер смарт-картки. Прикладом супер смарт-картки може служити багатоцільова картка фірми Toshiba, що використовується в системі VISA. Крім всіх можливостей звичайної смарт-картки, ця картка має невеликий дисплей і допоміжну клавіатуру для введення даних. Ця картка поєднує в собі кредитну, дебетову картки, а також виконує функції годинника, календаря, калькулятора, здійснює конвертацію валюти, може служити записником і т.д. Через високу вартість супер смарт-картки не набули сьогодні широкого поширення, але їх використання буде зростати, оскільки вони дуже перспективні.

За доступом розрізняють контактні і безконтактні смарт-картки.

Найбільшого поширення сьогодні набули контактні картки. При вставлянні картки в рідер, металеві контакти, що розташовані на поверхні картки, стикаються (механічний контакт) з контактами рідера, після чого між ними може здійснюватись обмін інформацією.

Безконтактні пластикові картки є одним з основних елементів систем радіочастотної ідентифікації об'єктів (RFED - систем), які працюють на відстані від рідера (разом із чіпом у пластиковій картці розміщується антена, за допомогою якої проводиться прийом і випромінювання радіохвиль).

Читання і перезапис інформації на картці здійснюється за допомогою радіосигналу, який передається рідером і приймається індукційною котушкою картки. Завдяки «індуктивній підзарядці» мікросхема картки отримує можливість передавати інформацію назад на рідер. Найбільшого поширення безконтактні смарт-картки набули в системах контролю доступу в приміщення. Відстань між карткою і зчитуючим пристроєм може коливатися від кількох міліметрів до декількох метрів залежно від конструкції, яка використовується.

Основними перевагами безконтактних пластикових карток є:

- висока надійність і необмежений ресурс картки (забезпечується відсутністю необхідності механічного контакту між карткою і рідером);

- велика швидкість обміну інформацією між карткою і рідером (мсек);

- можливість багаторазового використання (читання у необмежене число разів, перезапис - до 100 000 разів);

- висока надійність зберігання інформації (інформація на картці не схильна до дії зовнішніх полів і може зберігатися до 10 років);

- високий ступінь захисту від підробок (картку практично неможливо підробити);

- можливість баготофункціональності безконтактних пластикових карток (картки можуть нести великий об'єм перезаписуваної інформації та використовуватися одночасно для цілого ряду додатків).

Картка Mifare фірми Schlumberger - це багатофункціональна безконтактна смарт-картка, яка здійснює обробку інформації за допомогою апаратної логіки. Завдяки багатофункціональності, на картці Mifare може одночасно працювати 16 незалежних додатків, підтримуючи високий рівень точності та безпеки та має такі характеристики:

- технологія EEPROM, read/write (8 КБ);

- робоча дистанція між карткою і антеною 10 см , робоча частота 13,56 MHz;

- багатофункціональність (пам'ять розділена на 16 секторів, кожний з яких захищений двома ключами);

- умови доступу визначені користувачем;

- висока надійність (відсутність контактів) та високий рівень секретності (ідентифікація, кодування, ієрархічна структура ключів, унікальний серійний номер);

- функції гаманця (збільшення/зменшення операцій на чипі);

- безконфліктність (антиконфліктний алгоритм допускає наявність декількох карток в районі операції);

- висока швидкість читання/запису (106 КБ), час трансакції менше 100 мс;

- карта працює без батарей;

- розмір і форма картки відповідають стандарту ISO.

Перевагою смарт-карток (з урахуванням їх платіжних та фінансових додатків) є можливість здійснення перацій з ними не тільки у режимі он-лайн, а й в режимі оф-лайн. Магнітна картки можуть використовуватися тількі у операціях он-лайн.

Он-лайн операція – операція, яка передбачає під час виконання платіжної операції наявність безперервного телекомунікаційного зв'язку в режимі реального часу між ПКТС (терміналом, банкоматом) чи комплексом САБ, на якому виконується ця операція, та еквайром, а через нього з емітентом, де здійснюється авторизація цієї операції. Такі операції називаються он-лайн операціями та можуть здійснюватися як з платіжнми картками з магнітною смугою, так й з платіжними смарт-картками, які не обладнані мікропроцесором.

Оф-лайн (off-line) операція - операція, яка здійснюється за схемою, яка не потребує під час виконання платіжної операції безперервного зв'язку в режимі реального часу з емітентом та еквайром, а авторизація операції проводиться ПТКС, на якому виконується ця операція з використанням модуля безпеки відповідного комплексу, шляхом обміну даними із самою платіжною карткою. Під час здійснення оф-лайн операції використовується залишок коштів відповідного платіжного додатка платіжної картки,. Оф-лайн операція може бути реалізована тальки із застосуванням смарт-картками з мікропроцесором. У пам`яти такої картки зберігається зашифрована ідентифікаційна інформація, а також інформація про грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні власника рахунку. Це забезпечувається тим, що за мікропроцесорними платіжними смарт-картками гроші можуть зберігатися не тільки на банківському рахунку, а й на платіжному додатку картки, що дозволяє виконувати оф-лайн операції и не потребує зв`язку з банком.

Залежно від класу держателів картки можуть бути:

- звичайні: миттєвого випуску (VISA Instant, Maestro Prepaid), для масового використання (VISA Electron, MasterCard Electronic, MasterCard MASS, VISA CLASSIC);

- елітні: «золоті», «платинові» та ін. (VISA GOLD, VISA/ MasterCard PLATINUM, VISA INFINITE).

Найбільш дешевими та простими є картки: VISA Instant, Maestro Prepaid, VISA Electron (смарт-картка), MasterCard Electronic (смарт-картка), які надають можливість знімати готівку через банкомати та термінали самообслуговування (тільки у межах країни) та оплачувати покупки через POS-термінали (торгові термінали).

Картки масового використання MasterCard MASS, VISA CLASSIC – мікропроцесорні смарт-картки, які надають можливість: знімати готівку через банкомати та термінали самообслуговування у межах та за межами країни, оплачувати покупки через POS-термінали (торгові термінали), у мережі Інтернет, поштою або по телефону; дозволяють бронювати номери в готелях, робити замовлення будь-яких світків в авіакомпаніях, брати напрокат автомобілі.

Елітні картки призначені для забезпечених та вибагливих клієнтів, являють собою багатофункціональні мікропроцесорні смарт-картки, які, завдяки наявності багатьох платіжних та нефінансових додатків, здійснювати платіжні операції з підвищеним рівнем безпеки, отримувати пакет додаткових послуг у межах країни та за кордоном (страхування, конс`єрж-сервіс, VIP-обслуговування та бронювання готелів, цілодобове замовлення та безкоштовна доставка авіаквитків і залізничних квитків, перекладачі, бізнес-туризм та ін.)містять спеціальні пропозиції платіжної системи у вигляді привілей, подарунків, системи знижок на елітні товари та послуги (круїзи, ресторани, подорожі, повсякденні великі покупки, гольф-клуби та ін.).

Мобільний платіжний інструмент - спеціальний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача (мобільного пристрою), які обслуговує оператор телекомунікацій. Мобільні платежі - платіжні операції, що здійснюються користувачами з використанням мобільних платіжних інструментів.

Мобільний платіжний інструмент (МПІ) існує у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку смарт-картки, що є носієм персоніфікованого платіжного мобільного додатка НСМЕП та відповідного додатка оператора мобільного зв'язку.

Платіжний мобільний додаток НСМЕП - програмний засіб, розміщений у пам'яті МПІ, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказу коштів з рахунку платника з метою оплати вартості товарів (послуг), а також здійснення інших операцій, передбачених технологією НСМЕП.