- •Розділ 6 операції банків з обслуговування платіжного обороту
- •6.1. Загальна характеристика платіжного обороту
- •6.2. Поняття системи безготівкових розрахунків та способи їхньої організації
- •6.3. Правила документообігу при здійсненні банками безготівкових розрахунків
- •6.4. Порядок відкриття, використання і закриття рахунків у банках
- •6.5. Характеристика основних форм безготівкових розрахунків
- •6.5.1. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •6.5.2. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень
- •6.5.3. Розрахунки платіжними вимогами
- •6.5.4. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •6.5.5. Розрахунки за акредитивами
- •10. Банк бенефіціара зараховує кошти на рахунок бенефіціара.
- •6.5.6. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості
- •6.5.7. Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування
- •6.6. Порядок здійснення міжбанківських розрахунків
- •6.6.1. Необхідність, сутність і класифікація міжбанківських розрахунків
- •6.6.2. Система електронних платежів Національного банку України
- •6.6.3. Відкриття та закриття кореспондентських рахунків банків
- •6.6.4. Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка в сеп
6.6.4. Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка в сеп
Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.
Модель обслуговування консолідованого кореспондентського
рахунка в СЕП (модель) – сукупність механізмів і правил роботи СЕП,
200
банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок.
Консолідований кореспондентський рахунок – кореспондентський рахунок, який відкритий у територіальному управлінні і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або
певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.
З 1994 по 2003 р. було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.
У 2006 р. зменшено кількість моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка (відмінено 1, 2, 5 та 6 моделі, які обмежувалися одним регіоном).
Учасники розрахунків, враховуючи свої потреби, обирають ту з
моделей, яка є більш зручною для них (табл. 6.2).
Таблиця 6.2
Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка
Особливості |
Модель 3 |
Модель 4 |
Модель 7 |
Модель 8 |
1. Консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні і технічний рахунок у ЦОСЕП для банку. |
+ |
+ |
+ |
+ |
2. Кореспондентські рахунки у територіальних управліннях для філій банку. |
– |
– |
– |
– |
3. Технічні рахунки у ЦОСЕП для філій банку. |
– |
+ |
+ |
+ |
4. Внутрішньобанківська платіжна система. |
+ |
– |
– |
– |
5. Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій. |
– |
+ |
+ |
+ |
6. Банк має право протягом операційного дня виконувати початкові платежі від імені філій, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій. |
– |
– |
+ |
– |
7. Банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу. |
– |
– |
– |
+ |
У разі роботи за моделлю 3 банк зобов’язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП.
Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у
територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП.
201
Банк повинен мати власну внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС) для виконання внутрішньобанківського переказу. Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) – платіжна система банку, яка забезпечує найбільш сприятливі умови для проведення переказу коштів між його філіями.
Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.
У разі роботи за моделлю 4 банк зобов’язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але вони мають технічні рахунки у ЦОСЕП.
Банк і філії зобов’язані мати програмно-технічні комплекси АРМ- НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їхню роботу.
Ліміт початкових оборотів – сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період.
Ліміт технічного рахунка – сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії).
У разі роботи за моделлю 7 банк зобов’язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але вони мають технічні рахунки у ЦОСЕП.
Банк та філії зобов’язані мати програмно-технічні комплекси АРМ- НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках
філії та банку.
202
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їхнього імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їхню роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.
Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.
У разі роботи за моделлю 8 банк зобов’язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але вони мають технічні рахунки у ЦОСЕП.
Банк і філії зобов’язані мати програмно-технічні комплекси АРМ- НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.
СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їхніми технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.
Банк має право працювати у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка:
• з усіма своїми філіями;
• з певною кількістю своїх філій;
• надати певній філії повноваження працювати у СЕП за відповідною моделлю з групою філій.
203
них:
За станом на 1 січня 2009 р. учасниками СЕП були 1550 установ, з
• 182 – банки України;
• 1304 – філії банків України;
• 28 – органи Державного казначейства України;
• 36 – установи Національного банку України.
Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно
вирішують, працювати їм за незалежним чи консолідованим кореспондентським рахунком.
За станом на 1 січня 2009 р. за незалежним кореспондентським рахунком працювало 112 банків, що становило 60,9% від загальної кількості банків – юридичних осіб, які є учасниками системи.
Решта банків, а саме 71 банк, що становило 38,6% від загальної кількості банків – юридичних осіб, які є учасниками системи, за станом на 1 січня 2009 р. працювали за консолідованим кореспондентським рахунком.
Розподіл учасників системи за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка був такий (рис. 6.16):
• за 3-ою моделлю працювали 52 банки;
• за 4-ою моделлю працювали 16 банків;
• за 7-ою моделлю працювали 5 банків.
незалежний
60,9%
3-я модель 28,3%
3-я модель 28,3%
4-а модель 7,6%
7-а
модель
2,7%
8-а модель 0,5%
8-а модель 0,5% 7-а модель 2,7%4-а модель 7,6%
незалежний 60,9%
Рис. 6.16. Розподіл юридичних осіб - учасників СЕП, що працювали за моделямиобслуговування консолідованого кореспондентського рахунку та незалежним кореспондентським рахунком, за станом на 01.01.2009 р.
204
За єдиним казначейським рахунком (8-а модель) працювало
Державне казначейство України.
Найбільшим попитом користувалася 3-я модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка (рис. 6.16).
Послугами СЕП у режимі реального часу скористалися 610 установ (майже 39% від загальної кількості учасників СЕП), але тільки 73 учасники виконували платежі в цьому режимі, а саме: 30 банків та 17 філій банків, Національний банк України з його установами.
Банки та їхні філії, які беруть участь у СЕП із консолідацією коштів на кореспондентському рахунку, працюють ефективніше. Це дає змогу банку раціонально використовувати спільні кошти, підвищити рівень керування філіями та отримувати достовірну й оперативну інформацію щодо виконаних ними платіжних трансакцій.
