- •1 Ітераційний процес проектування інтерфейсу користувача
- •2 Причини проектування інтерфейсу користувача
- •3 Засоби в інтерфейсі користувача для запобігання помилок
- •Значення інтерфейсу «людина – комп’ютер»
- •4 Фактори, які впливають на зручність роботи з системою
- •5 Основні ергономічні характеристики
- •6 Вибір взаємодії користувача з системою
- •7. Стилі взаємодії користувача з системою. Їх недоліки і переваги
- •9 Стратегія розробки ік
- •8 Концепція представлення даних від самих даних
- •Загальні принципи стратегії розробки ік
- •10 Критерії оцінки проекту ік
- •11 Складові частини інтерфейсу "людина – комп’ютер"
- •12 Процеси вводу-виводу
- •Пристрої вводу
- •Пристрої виводу
- •Фактори, що враховують при виборі пристроїв
- •Правила усного обміну інформацією
- •13 Процес діалогу
- •14 Задачі діалогового процесу
- •15 Повідомлення. Види повідомлень
- •Режими діалогу
- •Варіанти граматики діалогу
- •16 Засоби перевірки вхідних даних
- •23 Види структур діалогу та їх оцінка
- •24 П’ять основних критеріїв оцінки діалогу
- •25 Діалог типу q&a
- •26 Критерії розробки діалогу q&a
- •27. Реалізація діалогу q&a
- •28 Структура діалогу типу Меню
- •29 Критерії розробки діалогу типу Меню
- •Реалізація діалогу типу Меню
- •30 Структура діалогу на основі екранних форм
- •31 Критерії розробки діалогу на основі екранних форм і реалізація
- •Реалізація діалогу на основі екранних форм
- •Висновки
- •32 Структура діалогу на основі командної мови.
- •33 Критерії розробки і реалізація Критерії розробки
- •Реалізація
- •Висновки
- •34 Змішана структура діалогу
- •35 Сфери застосування різних структур діалогу
- •36 Засоби опису діалогу
- •37 Сітка переходів
- •38 Згортка сітки переходів
- •39 Обробка сітки переходів у вершинах
- •40 Формування екрану
- •41 Загальні принципи розташування інформації на екрані
- •42 Яка інформація і в якому виді повинна виводитись на екран Яка інформація повинна виводитись на екран
- •В якому виді виводити інформацію
- •Загальні принципи розташування інформації
- •43 Шаблони для розміщення даних на екрані
- •44 Розміщення повідомлення про помилки
- •45 Засоби виділення інформації на екрані
- •1) Колір. Правила використання кольорів
- •2) Яскравість
- •2) Метод виділених точок
- •48 Адаптація користувача в системі "людина – комп’ютер"
- •1) Фіксована адаптація
- •2) Повна адаптація
- •3) Косметична адаптація
- •52 Перетворення імен в Sound Dex
- •53 Застосування концепції замовчування
- •54 Випереджуючий ввід символів та відповідей
- •55 Багатовіконні wimp-інтерфейси
- •56 Сучасні вимоги до робочих станцій
- •57 Метафора «Конкретний об’єкт»
- •58 Метафора «Що бачиш, те й отримуєш»
- •59 Метафора «Робочий стіл»
- •60 Концепція вікна. Аспекти концепції вікна
- •61 Визначення вікна
- •62 Вікна та додаткові буфери
- •63 Функції системи керування відображенням
- •64 Фреймові вікна
- •65 Пряме маніпулювання
- •66. Недоліки і переваги wimp інтерфейсів
- •67. Інтелектуальні інтерфейси
- •68. Основна відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •69. Друга відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •70. Третя відмінність інтелектуального інтерфейсу
- •71. Мовний і зоровий ввід/вивід
- •72. Обробка природної мови
- •73. Недоліки систем обробки природної мови
- •74. Витончена адаптація і моделі користувача
- •75. Методи інтерактивного діалогу
- •76. Рівні програм, що забезпечують інтерактивний діалог
- •Рівень підготовки до візуалізації
Загальні принципи стратегії розробки ік
1) ІК – це окремий компонент системи, так як структури даних в системі не ізольовані від алгоритмів обробки даних, аналогічно ІК відокремлюється до певної міри. Інтерфейс треба обробляти окремо. Отже ми можемо розробити файли які обробляються системою. Склад та форма представлення вхідних та вихідних даних є предикатом.
2) Можливості апаратних та програмних засобів – розробники інтерфейсів, як і інші спеціалісти користуються певними навичками. Цей внутрішній консерватизм підсилюється як результат стрімкого розвитку комп'ютерної техніки. Але не можливо розробити компонент системи не розуміючи можливості та обмеження основних елементів з яких будується вся система.
3) Необхідність послідовності – в процесі кожної розробки необхідною є наявність елемента новизни, при чому треба слідкувати щоби ця новизна не розчинилася в дрібницях, а також треба аналізувати доцільність великої кількості підходів. В наш час користувач має доступ до великої кількості систем і навряд чи захоче міняти свої звички при переході на іншу систему. Тому бажано створювати сімейство продуктів в рамках якого користувач працює приблизно однаково, для цього створили книги стилів (рекомендації) по створенню компонентів системи.
4) Використовують існуючі принципи інтерфейсу "людина – машина" – існує велика кількість прийнятих в ергономіці рекомендацій які переносяться на організаційну роботу комп’ютерних станцій. В той же час форма представлення даних на екрані не однакова для різних комп’ютерних станцій. Графічний дизайн залежить від розподілу інформації на екрані, словникового складу речень, способу виділення ключових предметів і т.д.
5) Треба зрозуміти задачу і користувача – розробник повинен розуміти не тільки власний обчислювальний процес необхідний для розвитку задачі, але й опрацювати дії користувача направленні на досягнення мети задачі, тобто розробнику треба знати особливості потенційних користувачів.
6) Залучення користувачів для розробки – не завжди маємо ситуацію коли системний аналітик або розробник добре знайомі з усіма областями застосування своїх розробок, або глибоко відчувають психологічні потреби потенційних користувачів. Один із принципів системного аналізу полягає в тому, що треба отримати інформацію шляхом опитування майбутніх користувачів, також корисний принцип поставити себе на місце користувача, який працює у системі. Але єдиний спосіб оцінки доступності інтерфейсу подивитись, як насправді користувач взаємодіє із системою в нормальних робочих умовах. Необхідні умови створення альфа і бета версій, комерційних версій, тобто потрібен інтерактивний підхід, який приводить до створення дослідних зразків інтерфейсів з якими працюють користувачі і які міняють у відповідності з їх вимогами, доки не буде створено прийнятний продукт.
7) Необхідно передбачити засоби адаптації в рамках інтерфейсу – розробка інтерфейсу в розрахунку на середнього користувача не є найбільш прийнятним виходом. Якщо умови задачі залишаються практично постійними потреби користувачів, як і самі користувачі міняються, тобто правильно спроектований інтерфейс повинен мати можливості настройки на потреби різних користувачів, а також на потреби одного користувача в різні періоди його роботи.
