Визначаємо середній простій транзитного вагона без переробки:

год.

5.2 Розрахунок норм часу знаходження на станції транзитних вагонів з переробкою

Транзитними з переробкою називаються вагони, що прибувають з поїздами, які розформовуються на даній станції, а також вагони, що відчіпляються від поїздів для обміну груп через зміну норми маси та інших причин.

Середній простій транзитного вагону з переробкою визначається загальний з урахуванням по кожному елементу:

, год, (16)

де t_пп – середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями прибуття, год;

t_розф – середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями розформування, год;

t_нак – середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями накопичення, год;

t_форм – середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями формування, год;

t_ПВ – середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями відправлення, год;

Середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями прибуття і розформування визначається за допомогою таблиці 10.

Таблиця 10 – Відомість для визначення середнього простою транзитного вагону з переробкою під операціями прибуття і розформування.

Номер поїзда	Число транзитних вагонів	Простій під операціями прибуття, год	Вагоно-години простою по прибуттю	Простій під операціями розформування, год	Вагоно-години простою під розформуванням
Зі сторони М
3104	60	0,25	15	0,92	55,2
3402	50	0,33	16,5	0,92	46
3110	60	0,25	15	0,92	55,2
3112	50	0,25	12,5	0,92	46
Всього	220	-	59	-	202,4
Зі сторони О
3103	60	0,25	15	0,92	55,2
Продовження таблиці 10.
Номер поїзда	Число транзитних вагонів	Простій під операціями прибуття, год	Вагоно-години простою по прибуттю	Простій під операціями розформування, год	Вагоно-години простою під розформуванням
3401	60	0,33	19,8	0,92	55,2
3109	60	0,25	15	0,92	55,2
Всього	180	-	49,8	-	165,6
Зі сторони С
3301	50	0,25	12,5	0,92	46
3423	55	0,33	18,5	0,92	50,6
3305	50	0,25	12,5	0,92	46
Всього	155	-	43,15	-	142,6
Всього	n=555	-	nt=151,95		nt=510,6

Середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями прибуття складає:

=0,27год. (17)

де Σnt_ПП – сумарні вагоно-години простою вагонів з переробкою у ПП;

Σn - сумарне число вагонів з переробкою.

Середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями розформування визначається за формулою:

год. (18)

де Σnt_розф – сумарні вагоно-години простою вагонів з переробкою під операціями розформування;

Σn - сумарне число вагонів з переробкою.

Середній простій транзитного вагона з переробкою під накопиченням визначається окремо по кожному призначенню і для станції в цілому. Вихідні дані для розрахунку середнього простою транзитного вагона з переробкою під накопиченням зведено у таблицю 11.

Таблиця 11 – Відомість даних для розрахунку середнього простою транзитного вагона з переробкою під накопиченням.

Залишок від попередньої доби або сформованого состава	Число вагонів, прибуваючих з черговим поїздом	Число вагонів, що знаходяться на колії	Простій вагонів під накопиченням	Вагоно-години накопичення
1. вагони призначенням на М
-	0/10	0/10	0,5	5
-	25	35	1,92	67,2
-	10	45	0,83	37,35
-	20	60	-	-
5	5	5	4,5	22,5
-	20	25	0,17	4,25
-	0/10	35	1,08	10,8
-	20	55	8,00	440
-	20	60	-	-
15	-15	15	2,92	43,8
-	20	35	1,42	49,7
Всього	n=175	-	-	nt=680,6
2. вагони призначенням на Н-М
35	35	35	3,08	107,8
-	25	60	-	-
-	20	20	4,58	91,6
-	20	40	1,25	50
-	15	55	8,00	440
-	20	60	-	-
15	15	15	2,83	42,45
-	10	25	1,42	35,5
Всього	n=160	-	-	nt=767,35
3. вагони призначенням на О
20	20	20	4,58	91,6
-	20	40	0,42	16,8
-	10	50	0,83	41,5
-	5	55	2,5	137,5
-	5	60	-	-
-	20	20	3,17	63,4
-	25	45	6,5	292,5
-	10	55	1,25	68,75
-	20	60	-	-
15	15	15	1,42	21,3
Всього	n=150	-	-	nt=733,35
4. вагони призначенням на Н-О
5	5	5	4,58	22,9
-	20	25	1,25	31,25
-	5	30	2,58	77,4
-	20	50	6,42	321
-	25	60	-	-
15	15	15	6,5	97,5
-	10	25	2,67	66,75
Всього	n=100	-	-	nt=616,8
5. вагони призначенням на С
10	10	10	2,75	27,5
-	0/10	20	1,83	36,6
-	20	40	3,42	136,8
-	0/10	50	2,42	121
-	20	60	1,33	79,8
10	10	10	3,087	30,8
-	10	20	1,00	20
-	5	25	3,83	95,75
-	10	35	1,67	58,45
-	20	55	2,67	146,85
Всього	n=125	-	-	nt=753,55
6. вагони призначенням на Н-С
15	15	15	3,08	46,2
-	10	25	5,33	132,25
-	15	40	11,25	450
-	10	50	1,67	83,5
-	10	60	-	-
Всього	n=60	-	-	nt=712,95

Середній простій під накопиченням визначається за формулою:

год. (19)

де Σnt_нак – сумарні вагоно-години простою вагонів з переробкою під накопиченням на коліях сортувального парку;

Σn - сумарне число вагонів з переробкою.

Середній простій під накопиченням по кожному призначенню складе:

3,89 год

год

год

год

год

год

Середній простій транзитного вагона з переробкою під накопиченням в цілому по станції визначається за формулою

, год. (20)

год.

Середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями закінчення формування і відправлення розраховується згідно таблиці 12.

Таблиця 12 – Відомість даних для розрахунку простою під операціями формування і відправлення.

Номер поїзда	Кількість транзитних вагонів в составі	Формування і переставлення		Відправлення
		Час на операції	Вагоно-години	Час на операції	Вагоно-години
3201	40	0,42	16,8	0,5	20
3203	30	0,42	12,6	0,5	15
Продовження таблиці 12.
Номер поїзда	Кількість транзитних вагонів в составі	Формування і переставлення		Відправлення
		Час на операції	Вагоно-години	Час на операції	Вагоно-години
Всього	n=315	-	nt=227,3	-	nt=161,5

Середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями закінчення формування визначається за формулою

год, (21)

де Σnt_форм – сумарні вагоно-години простою вагонів з переробкою під операціями закінчення формування;

Σn - сумарне число вагонів з переробкою.

Середній простій транзитного вагона з переробкою під операціями відправлення визначається як:

год, (22)

де Σnt_нак – сумарні вагоно-години простою вагонів з переробкою в ПВ;

Σn - сумарне число вагонів з переробкою.

Загальний середній простій транзитного вагона з переробкою згідно з формулою (16) складає:

год.

Технологічний графік обробки транзитного вагона з переробкою на станції Н представлений на рисунку 6.

Найменування операції	Час на операції, год	Час, год
1. Операції прибуття	0,4
2. Операції розформування	0,5
3. Накопичення	5,35
4. Операції формування	0,67
5. Операції відправлення	0,51
Всього	7,38

Рисунок 6 – Графік обробки транзитного вагона з переробкою.

5.3 Розрахунок норм часу знаходження на станції місцевого вагона

Місцевими називають вагони, з якими на станції виконують вантажні операції.

Середній час простою місцевого вагона розраховується по трьом елементам:

- від прибуття до подачі під вантажні операції, враховуючи час подачі ( );

- знаходження під вантажними операціями ( );

- від закінчення вантажних операцій до відправлення, враховуючи час забирання ( ).

Розрахунок простою місцевого вагона на станції виконується за допомогою таблиці 13

Таблиця 13 – Відомість даних для визначення часу знаходження місцевого вагона на станції

Залишок від попередньої доби	Прибуття			Елемент прибуття поїзда		Знаходження під вантажними операціями			Елемент відправлення поїзда			Відправлення
	Номер поїзда	Час прибуття	Кількість місцевих вагонів	Тривалість, год	Вагоно-години	Кількість вагонів	Простій під вантажними операціями	Вагоно-години	Кількість вагонів	Тривалість, год	Вагоно-години	Кількість вагонів	напрямок	Час відправлення	Номер поїзда
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Всього		-	n55	-	nt 115,5	n 55	-	nt 167,6	n55	-	nt 176,6	nt55	-	-	-

Середній час знаходження місцевого вагона на станції з моменту прибуття до подачі на ВР розраховується шляхом діленням колонки “6” на колонку “4”:

год

Середній час простою місцевого вагона під вантажними операціями розраховується шляхом діленням колонки “9” на колонку “4”:

год

Середній час знаходження місцевого вагона на станції з моменту закінчення вантажних операцій до відправлення розраховується шляхом діленням колонки “12” на колонку “4”:

год

Загальний час знаходження місцевого вагона на станції визначається за формулою

год. (23)

де - середній час простою місцевого вагона від прибуття до подачі під вантажні операції, враховуючи час подачі, год.;

- середній час простою місцевого вагона під вантажними операціями, год.;

- середній час простою місцевого вагона від закінчення вантажних операцій до відправлення, враховуючи час забирання.

Технологічний графік обробки місцевого вагона на станції Н представлений на рисунку 7.

Найменування операції

Час на операції, год

Час, год

1 Від прибуття до подачі

2,1

2 Вантажні операції

3,05

3 Операції по відправленню

3,21

Всього

8,36

Рисунок 7 – Технологічний графік обробки місцевого вагона

Розрахунок простою місцевого вагона під однією вантажною операцією виконується за формулою

, год, (24)

де t_м – простій місцевого вагона на станції, год;

К_здв – коефіцієнт здвоєних операцій.

Коефіцієнт здвоєних операцій показує середнє число операцій, що припадає на один місцевий вагон і визначається за формулою

(25)

де N_нав – кількість навантажених вагонів за добу;

N_розв – кількість розвантажених вагонів за добу;

N_м – кількість місцевих вагонів

Тоді простій місцевого вагона під однією вантажною операцією складе:

год.

5.4 Визначення коефіцієнта використання маневрових локомотивів

Коефіцієнт використання маневрових локомотивів визначається за формулою

(26)

де сумарний час роботи маневрових локомотивів за добу, лок-хв;

М – число маневрових локомотивів, які працюють на станції;

t_ск=60 хв. – час екіпірування локомотивів;

t_бр=15 хв. – час на зміну бригад.

5.5 Визначення продуктивності маневрових локомотивів

Продуктивність маневрового локомотива – це кількість перероблюємих вагонів за добу одним локомотивом.

Продуктивність маневрових локомотивів визначається за формулою

ваг/год, (27)

де – кількість розформованих вагонів;

– кількість сформованих вагонів;

М – кількість маневрових локомотивів;

Т=24 год – тривалість періоду.

5.6 Визначення середньої норми робочого парка вагонів на станції

Норма робочого парка вагонів на станції може бути визначена на підставі розробленої графічної моделі станції на будь-яку годину доби як сума всіх вагонів, що знаходяться на станції в поїздах і на коліях сортувального парку, а також в пунктах місцевої роботи.

Аналітично норму робочого парка вагонів можна визначити наступним чином:

,ваг., (28)

або

, ваг. (29)

Підставивши числові значення, отримаємо:

5.7 Розрахунок вагонооберту станції

Вагонообіг станції – сума прибувши і відправлених вагонів за певний час:

В=П+У= = ваг, (30)

де В – вагонообіг станції, ваг;

П – кількість прийнятих станцією вагонів за добу;

У – кількість відправлених станцією вагонів за добу;

6 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ РУХУ ПОЇЗДІВ ТА ОХОРОНА

ПРАЦІ РОБІТНИКІВ СТАНЦІЇ

Правила технічної експлуатації залізниць України визначають необхідність перевезень пасажирів і вантажів при безумовному забезпеченні безпеки руху. Забезпечення безпеки руху – найперший обов’язок всіх залізничників.

По службі руху браки і аварії можуть бути внаслідок приймання поїзда на зайняту колію, відправлення на зайнятий перегін, приймання та відправлення поїзда по неготовому маршруту, із-за переводу централізованої стрілки під рухомим складом, виходу незакріплених вагонів на маршрут слідування поїздів, взріза стрілки.

Робітників, зв’язаних з рухом поїздів, не можна відволікати від виконання службових обов’язків. ПТЕ встановлена персональна відповідальність кожного залізничника, зв’язаного з рухом, за доручену йому ділянку роботи.

При несправності пристроїв сигналізації, централізації і блокування на станціях і перегонах поїзний диспетчер контролює правильність дії чергових по станціям під час приймання, відправлення і пропуску поїздів, насамперед пасажирських. Поїзди, особливо пасажирські, без зупинки пропускають через станцію по головним коліям. Пропуск без по боковим коліям допускається лише у випадку несправності або ремонту головної колії, непередбаченої зупинки на ній попереднього поїзда, а також коли головна колії розташована у пасажирської платформи і зайнята пасажирським поїздом.

Необхідно безперечно дотримуватися встановлених ПТЕ і ІДП вимог до підготування поїзних і маневрових маршрутів для попередження приймання поїзда на зайняту колію.

Для підвищення рівня безпеки необхідно удосконалювати технічну забезпеченість станції і перегонів, впроваджувати засоби автоматизації.

Апарати сигналізації, централізації та блокування повинні бути закриті і запломбовані. Розкривати їх можуть лише уповноважені на це робітники з обов’язковим записом в журналі огляду.

Діючий засіб покращення умов безпеки руху – радіозв’язок, яким повинні бути забезпечені робітники при виконані маневрів.

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт необхідно дотримуватися вимог габариту, правил і умов навантаження та закріплення вантажів.

На сортувальних коліях і в інших місцях при маневровій роботі використовують гальмівні башмаки.

При формуванні поїздів слід дотримуватися правил розміщення вагонів в составах.

Особливу увагу приділяють вагонам з розрядними вантажами. Їх встановлюють на окремих коліях зчепленими і закріпленими гальмівними башмаками та огороджують.

При виникненні браку в роботі, пов’язаній з рухом поїздів, повинні бути прийняті всі необхідні заходи для найшвидшої ліквідації можливих наслідків.

ВИСНОВКИ

Курсовий проект розроблений з урахуванням застосування передових методів праці, найбільш раціонального використання технічних засобів і передбачає мінімальну затрату часу на обробку поїздів і вагонів, розформування і формування составів у відповідності з Правилами технічної експлуатації і ПФП.

Технологічний процес роботи станції Н розроблений на підставі типового технологічного процесу роботи дільничної станції, графіка руху і ПФП, аналізу даних використання колійного розвитку, технічного оснащення і кількості маневрових локомотивів, а також на підставі розробки раціональних маршрутів слідування поїздів і локомотивів.

В результаті розрахунків були отримані наступні показники роботи станції Н:

- простій транзитного вагона без переробки год.

- простій транзитного вагона з переробкою год.

- простій місцевого вагона год.

- простій місцевого вагона під однією вантажною операцією год.

- норма робочого парку вагонів ваг

- вагонообіг станції В= 3640 ваг.

В даному курсовому проекті були розроблені також заходи по забезпеченню безпеки руху і безпеки життєдіяльності робітників станції.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1 Заглядимов Д.П. Організація движения на железнодорожном транспорте. – М.: „Транспорт”,1985

2 Сотников И. Б Єксплуатация железных дорог в примерах и задачах. – М.: "Транспорт", 1990

3 Типовые нормы времени на маневровые работы, выполняемые на железнодорожном транспорте. – М.: "Транспорт", 1987

4 Типовой технологический процесс работы участковой станции. – М.: "Транспорт", 1984