- •Розділ 1. Основні поняття метрології
- •Терміни та визначення
- •1.2 Фізична величина
- •1.2 Фізична величина
- •1.2. 1 Поняття про фізичну величину
- •1.1.2. Розмір і розмірність фізичної величини
- •1.1.3. Одиниці фізичних величин. Системи одиниць
- •1.1.4. Позасистемні одиниці
- •1.1.5. Еталони фізичних величин
- •1.6. Кількісна оцінка значення фізичної величини
- •Тема 2. Вимірювання
- •2.1. Поняття про вимірювання.
- •2.1.1. Засоби вимірювань
- •2.1.2. Види вимірювань
- •2.1.3. Методи вимірювань
- •2.2. Класи точності засобів вимірювань
- •По значенню зведеної похибки:
- •Метрологічний нагляд за засобами вимірювань
- •Тема 3. Похибки
- •Поняття про похибку вимірювання
- •Абсолютні і відносні похибки
- •3.1.2. Інструментальні і методичні похибки.
- •Оцінювання і запис результатів вимірювань
- •3.3.Оцінювання і запис результатів одноразових непрямих вимірювань
- •Розділ 2. Вимірювання електричних величин
- •Тема 4. Міри і перетворювачі електричних величин
- •4.1 Міри електричних величин
- •4.1.1. Міри електричної напруги
- •4.2.2. Вимірювальні трансформатори
- •4.2.3. Подільники напруги
- •Тема 5: Електровимірювальні прилади прямого перетворення
- •5.1 Аналогові вимірювальні прилади
- •5.2 Цифрові електронно-вимірювальні прилади
- •5.3 Дослідження електричних сигналів, що змінюються у часі
- •5.3.1 .Електронно-променеві осцилографи
- •5.3.2.Світлопроменеві (шлейфові) осцилографи
- •5.3.3.Самописці
- •Тема 6. Електронно-вимірювальні прилади зрівноважуючого перетворення
- •6.1. Вимірювальні мости
- •6.2. Компенсатори напруги (потенціометри)
- •Тема7. Вимірювання електричної напруги , струму і потужності
- •7.1. Вимірювання електричної напруги і струму
- •7.2 Вимірювання потужності
- •7.2.1. Вимірювання потужності в колах постійного струму
- •7.2.2. Вимірювання потужності у колах змінного струму
- •Тема 8. Вимірювання електричного опору
- •8.1. Технічні вимірювання електричного опору
- •8.1.1.Вимірювання електричного опору омметрами
- •8.1.2. Вимірювання електричного опору методом амперметра-вольтметра
- •8.1.3 Методичні похибки при вимірюванні опору методом амперметра-вольтметра.
- •8.2. Метрологічні вимірювання електричного опору
- •8.2.1. Вимірювання електричного опору компенсаційним методом
- •Розділ 3. Вимірювання неелектричних величин
- •Первинні вимірювачі (перетворювачі) неелектричних величин
- •Тема 9. Вимірювання розмірів і переміщень
- •9.1 Вимірювання розмірів штангенінструментами та мікрометричними приладами
- •9.2. Вимірювання лінійних переміщень, вібрацій та деформацій
- •9.3. Вимірювання кутових переміщень
- •Тема 10. Вимірювання сил, тиску і крутячих моментів
- •10.1 .Вимірювання тиску
- •10.2 Вимірювання сил і крутячих моментів
- •Тема 11. Вимірювання частоти обертання (кутової швидкості)
- •Тема12. Вимірювання температури
- •12.1. Вимірювання температури контактним методом.
- •12.2. Вимірювання температури безконтактними методами
Тема12. Вимірювання температури
Методи вимірювання температури можна поділити на контактні та безконтактні. При контактному методі чутливий елемент вимірювача температури знаходиться безпосередньо в середовищі, температура якого вимірюється. Безконтактний метод ґрунтується на властивості тіл, що мають температуру більше абсолютного нуля, випромінювати теплове випромінювання, за енергією якого визначається температура досліджуваного тіла.
12.1. Вимірювання температури контактним методом.
Вимірювання температури контактними методами засновано на використанні термометрів розширення і вимірювальних установок, які складаються з первинних вимірювальних перетворювачів та вторинних електровимірювальних приладів. Залежно від конструкції і системи відчиту термометри розширення поділяються на: термометри скляні, рідинні і манометричні термометри. Принцип дії термометрів розширення ґрунтується на залежності об’єму заповнювача чутливого елемента термометра від температури. Покази скляних рідинних термометрів відчитуються по шкалі за величиною стовпчика робочої рідини в капілярній трубці термометра.
Дія манометричних термометрів міститься у перетворенні, зміні об’єму заповнювача як функції температури у зміну паралельного тиску, що врівноважується силою пружної деформації, пружного елемента покажчика вимірюваної температури.
Як первині вимірювальні перетворювачі температури використовуються термоелектричні перетворювачі (ТП) – термопари і термоперетворювачі електричного опору (ТО) – дротяні терморезистори на та напівпровідникові темоперетворювачі опору (термістори).
Принцип дії термопари ґрунтується на використанні термоелектричного ефекту, сутність якого міститься у виникненні термоелектрорушійної сили (термо ЕРС) в колі, що складається з двох різнорідних провідників або напівпровідників – термоелектродів, якщо температура місця з’єднання електродів (так званого гарячого або робочого спаю) і температура вільних (холодних) кінців неоднакова.
Найбільш
поширеними термопарами є хромель-алюмелієві
(испр. !!!)(-50...+1000
С),
хромель-копелеві (-50...+600
С).
Принцип дії термоперетворювачів опору ґрунтується на використанні властивості провідників чи напівпровідників змінювати свій електричний опір при змінюванні температури. Відповідно до Держстандарту дротяні терморезистори випускаються 2 типів: платинові (ТОП) і мідні (ТОМ).
Температурні інтервали для ТОП (-100...+1300 С), ТОМ (-100...+180 С).
Кількість типів термісторів досягає ста. Температурний діапазон для термісторів (-200...+300 С).
Вихідними інформативними параметрами термоелектричних і терморезісторних перетворювачів є напруга і опір відповідно. Тому в парі з ТП і ТО як вторинні вимірювальні прилади використовуються прилади для вимірювання цих електричних величин. При цьому як правило вторинні прилади проградуйовані з врахуванням функції перетворювання вимірювального перетворювача в одиницях температури.
В парі з термопарами використовуються мілівольтметри або автоматичні показуючі чи реєструючі потенціометри постійного струму.
В парі з терморезисторними перетворювачами використовуються автоматичні вимірювані мости і потенціометри (компенсатори).
Схема автоматичного потенціометра постійного струму для вимірювання термо ЕРС має такий вигляд
E
C
П
Rш
Rр
R2
R4
R1
ПС
Б
A
R3
EТ
РД
В цій схемі різниця потенціалів між вершинами моста А і Б дорівнює нулю при виконанні умови
.
Очевидно, що в такому разі реверсивний двигун РД буде переміщувати повзун реохорда RP до тих пір, поки ця умова не буде виконана. При цьому положення повзуна реохорда при UВИХ=0, тобто при зупинці РД двигуна буде вказувати по значенню вимірюваного опору R(t), а отже і на значення вимірюваної температури.
Шунт RШ призначений для забезпечення узгодження опору терморезистора з параметрами моста.
Певною специфікою використання терморезисторного ефекту має вимірювання температури ряду енергетичних об’єктів (обмоток трансформаторів, електричних машин, кабелів і т.п.). Застосування окремих термоперетворювачів тут може бути неефективним у зв’язку з тим, що через інертність цих об’єктів може мати місце відставання температури терморезисторів від температури об’єкта. Ефективним в цьому випадків є вимірювання температури за опором безпосередньо самої мідної обмотки електричної машини, трансформатора або іншого електричного апарату.
Працює схема таким чином: по обмотці досліджуваного об’єкта додатково до робочого змінного струму пропускають незначний постійний струм від джерела постійного струму ДПС. Вимірювання опору обмотки за постійним струмом здійснюється через вимірювання постійного струму і падіння напруги від цього струму на відповідних обмотках (метод амперметра-вольтметра). Фільтри Ф призначені для розв’язки кіл постійного (вимірювального) і перемінного (робочого) струмів.
Схема вимірювання має такий вигляд
Rш
ДПС
