2. Кошторисне планування видатків установ, які утримуються з місцевих бюджетів.

Основним плановим документом, який надає повноваження бюджет­ній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досяг­нення цілей, поставлених на рік, відповідно до бюджетних призначень, є кошторис.

Кошторис бюджетної установи — це основний фінансовий документ, який визначає обсяг, цільове спрямування та поквартальний розподіл бюджетних коштів на утримання установи, здійснення централізованих заходів щодо її господарського та культур­ного розвитку. Передбачені у кошторисі асигнування є граничними і витрачати кошти, більші за ці суми, не дозволено. Так, з метою еконо­мії коштів не можна здійснювати витрати, не передбачені кошторисом.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та ос­новних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" 28 лютого 2002 р. № 228.

Відповідно до цього порядку кошторис доходів і видатків установи формують на підставі показників лімітної довідки про бюджетні аси­гнування на наступний рік, яку організація вищого рівня надсилає усім підпорядкованим установам у тижневий термін після затвердження бюджету, з якого фінансують установу.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування — це документ, в яко­му описані затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством мають бути визначені на основі нормативів. Тобто, у цій довідці зазначено загальний обсяг фінансування з відповід­ного місцевого бюджету на наступний рік за певним розділом бюджет­ної класифікації, у тому числі з таких найважливіших статей витрат, як "Оплата праці", "Нарахування на зарплату", "Капітальні видатки".

Лімітні довідки видає Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцевий фінансовий орган, го­ловний розпорядник для уточнення проектів кошторисів і складання планів асигнувань. Форму довідки затверджує Міністерство фінансів України.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування для організацій, що фі­нансуються за рахунок місцевих бюджетів, є своєрідним лімітом видат­ків, які можуть бути здійснені протягом бюджетного періоду для вико­нання основних функцій, у межах яких вони мають право брати на себе зобов'язання.

Кошторис доходів і видатків складає бюджетна установа на кален­дарний рік, і затверджує керівник організації вищого рівня не пізніше, ніж через місяць після ухвалення бюджету, за рахунок якого вона фі­нансується. Кошторис і штатний розпис затверджуються у двох примірниках, один з яких повертають установі, а другий залишається в організації вищого рівня. Кошториси і штатні розписи установ, які не мають вищої галузевої організації (центральні районні лікарні, центральні міські лі­карні тощо), затверджуються районними державними адміністраціями або виконавчими органами місцевих рад. Кошториси обласних і прирів­няних до них державних адміністрацій затверджує Кабінет Міністрів України після попередньої експертизи у Міністерстві фінансів України. Зміни до затвердженого кошторису і штатного розпису у процесі їх ви­конання можуть вноситися лише з дозволу організації вищого рівня.

Дохідну та видаткову частини кошторису поділяють на розділи: за загальним і спеціальним фондами.

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до відома голов­них розпорядників коштів інформацію про граничні обсяги видатків за­гального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є основою для складання проектів кошторисів.

Головні розпорядники вивчають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з погляду законності та правильності роз­рахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподі­лу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, до­держання чинних ставок, норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошто­рисів.

На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники фор­мують бюджетні запити, які подають до Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансо­вих органів для включення до проектів відповідних бюджетів у встанов­леному ними порядку.

Бюджетний запит — це документ, підготовлений розпорядником, що містить пропозиції з обґрунтуваннями обсягу бюджетних коштів, потрібних для діяльності установи на наступний бюджетний період.

У процесі розробки кошторису треба передбачати наявність дохідної і видаткової частин, показувати доходи та видатки за кожним кодом економічної класифікації.

У дохідній частині проекту кошторису вказують обсяги бюджетних асигнувань із загального фонду бюджету та обсяги надходжень зі спе­ціального фонду, які передбачено спрямувати на покриття відповідних витрат бюджетної установи.

Формування дохідної частини спеціального фонду відбувається на підставі розрахунків, які здійснюють на кожне джерело доходів на на­ступний бюджетний період. При цьому враховують: обсяг наданих плат­них послуг, вартість послуг, площу приміщень, вартість обладнання, кількісні показники (відвідування музеїв, виставок тощо), прогнозні показники надходжень обов'язкових платежів до спеціального фонду бюджету, можливість реалізації майна бюджетної установи тощо.

У видатковій частині кошторису зазначають загальну суму видатків установи з розподілом їх за статтями бюджетної класифікації, у тому числі видатків за рахунок бюджетних асигнувань і позабюджетних кош­тів. Видатки бюджетних установ складаються з видатків на капітальні вкладення і витрат на поточне утримання установи (поточну діяль­ність).

Окрім проекту кошторису, в бюджетній установі складається план асигнувань.

План асигнувань — це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі на бюджетний період. План асигнувань ухвалюється одно­часно з кошторисом згідно з даними фінансової звітності за попередній бюджетний період і є його невід'ємною складовою.

При складанні проекту кошторису залишки коштів за спеціальним фондом не планують. У випадку, коли при плануванні спеціального фон­ду кошторису заплановані доходи перевищують видатки, заплановані для проведення заходів спеціального призначення відповідно до чинно­го законодавства, бюджетна установа має передбачити спрямування за­значених коштів на пріоритетні заходи, необхідні для виконання основ­них функцій, але не забезпечені (чи недостатньо забезпечені) коштами загального фонду. Оскільки здійснення таких видатків планується за рахунок надходжень зі спеціального фонду, їх передбачають у кошто­рисі за спеціальним фондом.

Використання коштів бюджетних установ здійснюється з урахуван­ням певних вимог, тобто принципів фінансування.

Особливим принципом кошторисно-бюджетного фінансування є одер­жання максимальної ефективності за мінімальних витрат з урахуван­ням раніше використаних коштів. При цьому обов'язковим є виконан­ня вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами ви­датків для оплати праці з нарахуваннями, а також для господарського утримання установ.

Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи має забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінно­стей. До кошторисів можна включати тільки видатки, передбачені зако­нодавством, необхідність яких зумовлена характером діяльності уста­нови.