- •Тема 1: Предмет, метод і завдання курсу "Розміщення продуктивних сил".
- •Методи дослідження.
- •Тема 2: Закономірності, принципи і фактори рпс.
- •1.Закономірність раціонального розміщення продуктивних сил.
- •2.Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
- •3.Закономірність комплексного розміщення продуктивних сил.
- •Основні фактори , що впливають на рпс
- •Типи економічних районів і мережа економічних районів України.
- •Тема 3: Економічне районування України.
- •Фактори районоутворення
- •Тема 4: Основи державної регіональної економічної політики.
- •Класифікація регіонів за рівнем економічного розвитку.
- •Перспективи розвитку регіонів України.
- •Тема 5: Населення та трудові ресурси
- •Чисельність та розміщення населення.
- •Міське та сільське населення.
- •Урбанізація та проблеми довкілля.
- •Статевовікова структура населення.
- •Національний склад населення та його територіальні особливості.
- •Демографічна ситуація і особливості відтворення населення.
- •Міграція населення.
- •Трудові ресурси та їх структура.
- •Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості.
- •Тема 6: Природно-ресурсний потенціал України
- •Природно-ресурсний потенціал і його структура. Оцінки пр.
- •Характеристика природно-ресурсного потенціалу України.
- •Ресурсозбереження - головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу.
- •Тема 7:Народногосподарський комплекс України.
- •Структура національної економіки України.
- •Промисловість України і форми її територіальної організації.
- •Тема 8: Науково-технічний потенціал України
- •Роль науково-технічного прогресу у розвитку економіки України.
- •Науково-технічний потенціал України: сучасний стан та особливості територіальної організації.
- •Тема 9: Потенціал соціальної сфери ( сфера послуг)
- •Галузі соціально-культурного комплексу сфери послуг.
- •Галузі матеріально-побутового комплексу сфери послуг.
- •Тема 10: Транспортний комплекс України.
- •Значення і основні види транспорту.
Міське та сільське населення.
На початку століття в Україні переважало сільське населення - близько 82% всього населення , то нині майже 68 % її населення мешкає в міській місцевості.
Показник питомої ваги міських жителів має територіальні відмінності - від 37% в Закарпатській області, до 90,1% в Донецькій. Лише в 6 областях країни переважає сільське населення , а в решті частка міського населення становить понад половину населення.
Міське населення України проживає в різних типах поселень:
малих містах (від 20 до50тис.жит.)
середніх (50-100 тис. жит.)
великих (100-250 тис. жит.)
крупних (250-500 тис. жит.)
найкрупніші (понад 500 тис. жит.) Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Львів, Харків.
селища міського типу та сільські населення ( до 20 тис. жит.)
Чисельність сільського населення і кількість сільських населених пунктів не величиною постійною і залежить від соціально-економічних умов, що склалися в країні.(різні умови роботи в промисловості і с/г, різний рівень життя в селі і містах, слабо розвинута соціальна інфраструктура в селі). Найбільше скорочення сільського населення відбулося у Вінницькій, Чернігівській, Хмельницькій, Житомирській, та Сумській обл.. А найбільший приріст сільського населення був характерним для Автономної республіки Крим. Сільське населення становить приблизно 16 млн. чол.
Урбанізація та проблеми довкілля.
Залежність фізичного стану людини від природних умов дуже велика. Зміни в природних умовах пов'язані з територіальною організацією виробництва та розвитком урбанізації - процес швидкого зростання старих і появи нових міст. У високо урбанізованих регіонах рівень забруднення повітря, вод і землі перевищує можливості їх самоочищення. Це негативно впливає на здоров'я населення., що є причиною близько 20% захворювань.
Найбільш небезпечними регіонами являються Донбас, Придніпров'я такі міста як Кривій Ріг, Маріуполь, Запоріжжя, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ та ін.
Необхідно зменшити організацію сільськогосподарського виробництва на приміській території, так як ці території забруднені шкідливими елементами, які потрапляють з продуктами харчування в організм людини.
Потрібно обмежити розміщення нових виробництв в індустріально розвинутих регіонах, що зменшить концентрацію промисловості та чисельності населення , тим самим поліпшити екологічну ситуацію.
Необхідно розвивати малі і середні міста, у яких природне середовище значно краще, ніж у великих. Ряд областей України взагалі немає великих чи малих міст, крім обласного центру (Вінницька, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька). Важливе значення має подальший розвиток малих міст, в яких розміщені одне чи два підприємства. Банкрутство одного із таких підприємств може призвести до руйнації економічного розвитку цього міста.
Статевовікова структура населення.
Статевовікова структура населення є одним із важливих демографічних показників, що дозволяє зробити певні висновки щодо чисельності населення в майбутньому. Статевовікова структура населення є результатом народжуваності і смертності населення.
В Україні спостерігається постійне переважання жінок в загальній чисельності її населення. Перевага жінок над чоловіками пояснюється насамперед нижчою смертністю жінок, більшою тривалістю життя.
Наприклад, коефіцієнт смертності жінок у віці 40-50 років - 4,8-6,6 осіб на тисячу населення відповідно для чоловіків - 13,1 - 19,5 осіб.
Важливу роль у відтворенні населення відіграє вікова структура населення. Особливістю сучасної вікової структури населення України є зниження частки дітей з загальній чисельності населення, так як соціально-економічний розвиток України не сприяє відтворенню населення.
Важливим фактором для соціально-економічного розвитку країни є співвідношення між основними віковими групами населення: до працездатного, працездатного та старшого за працездатний.
За останні десятиліття зменшується чисельність дітей до 16 років у загальній чисельності населення, а також зменшується кількість осіб працездатного віку (для чоловіків 16-59 років, для жінок-16-54 років), а кількість осіб старшого за працездатний вік зростає. Спостерігається загальне постаріння населення України.
Дослідження вікової структури населення в регіонах дає змогу визначити особливості формування трудових ресурсів в регіонах.
Найбільш сприятлива статевовікова структура населення у Західних областях: Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Рівненській, найгірша у Подільських і центральних областях.
