90. Виникнення маржиналізму (мікро- та макро економіки). «Економікс» а.Маршалла.

В останній 1/3 XIX ст. в ек-ній теорії виникла нова те­чія — маржиналізм, яка згодом стала визнача-льним напрямом роз­в-ку ПЕ. Об'єктивна зумов-леність її появи поля­гала в глибоких змінах, що стались у цю добу в суспільно-ек-ному житті роз-винутих країн Заходу під впливом НТП: перехід ек-ки в монополістичну стадію розв-ку, формува-ння складніших форм госп-ня та взаємовідносин між виробником і спож-чем, інтенсивний процес розширення ринку поза нац-ні межі. Якісні зруше-ння, що мали місце в хар-рі та структурі В, мето-дах управління ек-ною діяльністю на мікро- та макрорівнях, у сфері спож-ня, потребували пере-оцінювання багатьох теоретичних поло­жень «класичної школи», формування нової парадиг-ми для пояс­нення процесів та явищ сус-но-ек-ної практики.

Цю ф-цію в певній мірі виконав маржиналізм, який досить швидко набув широкого визнання у світовій науці, хоча і не був позбавлений певної однобічності. Основна ідея —досл-ня граничних ек-них величин як взаємозв'яза­них явищ ек-ної сис-ми на різних рівнях — фірми, галузі, на­ц-ної ек-ки. Такий підхід уможливив застосування но-вих методів аналізу, що дали змогу визн-ти гра-ничні величини для хар-ристики змін, що відбува-ються в ек-ному житті.

Виникнення теорії граничних величин було виз-нано «маржинальною революцією» в ек-ній науці

92. Суть закону граничної продуктивності полягає в тому, що збільшення розмірів використання одного з факторів виробництва (за умов незмінності всіх інших) на певному етапі викликає зменшення його продуктивності. Інакше кажучи, гранична продуктивність змінного фактора на певному етапі починає знижуватися.

Дія закону граничної продуктивності була проаналізована науковцем при тлумаченні заробітної плати, процента і ренти. Дж. Б. Кларк виходив з того, що заробітна плата визначається граничною продуктивністю праці. За незмінних інших умов, подальше збільшення кількості робітників призведе до падіння продуктивності праці кожного нового додаткового робітника.

Підприємець може збільшити чисельність працівників тільки до тих пір, поки їхня кількість не ввійде до так званої „зони байдужості” або „граничної сфери”, тобто коли останній із найманих робітників не зможе забезпечити виробництво навіть такої кількості продуктів, яку він цілком собі привласнює у вигляді заробітної плати. Ця гранична сфера роботи знаходиться на особливому контролі на кожному підприємстві. Продуктивність праці робітника, який знаходиться у „зоні байдужості”, була названа „граничної продуктивністю праці”.

Подальше збільшення кількості робітників на підприємстві за межі „зони байдужості”, „граничної продуктивності праці” не буде приносити прибуток капіталу як фактору виробництва. Звідси Дж. Б Кларк зробив висновок про те, що розміри заробітної плати залежать від продуктивності праці і рівня зайнятості робітників. Чим більше зайнято робітників, тим нижче буде продуктивність праці і тим нижче має бути заробітна плата.

Аналогічними були міркування вченого відносно утворення відсотку.

У розділі „соціально-економічна статика” розглядаються економічні процеси і явища, які забезпечують перебування організованого господарства за умов статики – у стані рівноваги і спокою, відсутності розвитку. Дж. Б. Кларк вважав, що, уявлюваному статичному суспільству притаманні певні сили (чинники), які зберігають спосіб виробництва багатства незмінним, не дозволяють ані збільшувати, ані зменшувати його величину, задану виробництвом. До них науковець відніс:

– постійну чисельність населення, робочої сили, фіксовану суму грошей тощо;

– незмінний характер операцій, пов’язаних з постійним випуском одних і тих же видів благ;

– здійснення виробництва за незмінних технологічних процесів, видах знарядь і матеріалів.