58. Ідейні витоки «хлопоманств», громадського руху в підросійській Україні в.Антоновича та м.Драгоманова

«Хлопомáнство»—народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні 1850-ті—60-ті роки 19 століття, яка прагнула зближення з народом. «Хлопоманство» під впливом соц.-революційних ідей Заходу народилося спочатку серед студентів Київського університету, які походили зі спольщених шляхетських родин. «Хлопоманство» знайшло також відгук серед молоді Лівобережжя, зокрема в Харкові, Полтаві, Чернігові й інших містах. Серед основоположників «хлопоманства» були: Володимир Антонович та Павло Чубинський. Ідеологом «хлопоманства» був Володимир Антонович. Володимир Антонович закликав полюбити народ, серед якого живеш, жити його інтересами. Після скасування кріпацтва в 1861 році укр. народницька інтелігенція дістала ширші можливості для розгортання просвітницької роботи. В Україні однією з перших з'явилася така громада в Київському університеті на основі таємного гуртка «хлопоманів».

59.Політизація українського нац.Го руху наприкінці хіх - початку хх ст.: студентський рух і братство тарасівців

Початок XX ст. характеризувався новими явищами у суспільно-політичному житті українських земель. Початком «відродження нації» називав цей час відомий укр. письменник та громадський діяч В.Винниченко. Новими рисами цього періоду були: переростання українського культурно-просвітницького руху в рух політичний та посилення зем­сько-ліберальної опозиції царизмові.

Укр. нац. рух на початку XX ст. набирає політичного характеру. Перші політичні партії виникли ще наприкінці XIX ст. Це Русько-Укр. радикальна партія (1890 р. ), заснована І. Франком, К. Трильовським, М. Павликом в Західній Україні. Пізніше, після розколу 1899 р.,Ю.Бачинський, М.Ганкевич, С.Вітик заснували свою Українську соціал-демократичну партію, а І.Франко, В.Левицький, В.Охримович засновують Нац.-демократичну партію. Остання незабаром стала найбільшою укр. партією Га­личини.

Першою нац.ю партією в Наддніпрянській Україні була Революційна укр. партія (РУП), заснована 1900 р. у Харкові. Вона в основному складалась із студентів, семінаристів, народ­них вчителів та представників інших верств інтелігенції. Програмою партії стала брошура, написана харківським адвокатом М. Міхновським і видана у Львові під назвою «Самостійна Україна». Автор ставив за­вдання: боротьбу за єдину, самостійну, вільнуУкраїну. Згодом від РУП відійшло найбільш радикаль­не крило і утворило свою партію — Народну Українську партію на чолі з М. Міхновським. В 1904 р. після нового розколу в РУП утвори­лась нова політична організація — Укр. соціал-демократична спілка («Спілка»).

Значно посилюється студентський рух з вимогами академічних свобод. У відповідь на виступи студентів Київського університету в грудні 1900 р. царський уряд вдався до репресивних заходів. 183 сту­денти були віддані в солдати. У 1902 р. українське студентство взяло активну участь у загальноросійському студентському страйку.

У 1891 — 1897 pp. у нац.му русі України з'явилося і діяло «Братство тарасівців» — нелегальна політична організація, яку заснували студенти Харківського університету М. Міхновський, І. Липа та інші. Вони висунули радикальну ідею незалежності України, захисту українства, поневоленого та пригніченого царизмом. У 1902 р. з ініціативи М. Міхновського — основоположника українського націоналізму — була створена Укр. народна партія (УНП), яка висунула гасло «Україна для українців».

Таким чином, в Україні на початку XX ст. виникають і розвива­ються партії різних спрямувань: радикального, поміркованого і консерватив­ного. І хоча не всі з названих партій виступали за самостійність України і по-різному уявляли її майбутнє, в них було спільним те, що кожна з них захищала інтереси певної соц.ї верстви населення, а це свідчило про формування демократичних засад в політичному устрої Російської імперії. На початок XX ст. укр. нац. рух вийшов за межі культурно-освітні і набув політичного спрямування та певної ор­ганізованості. Боротьба проти царського самодержавства, що посилилася на початку XX ст., спричинила певні позитивні зміни в українському нац.му житті. Так, було скасовано Емський указ 1876 p., відкрито нові кафедри українознавства в Одеському і Харківському університетах. В українських містах та містечках розгортається мережа філій товариства "Просвіта".