- •Загальні методичні вказівки
- •Оформлення виконаних робіт
- •Коротка інструкція з техніки безпеки
- •Лабораторна робота № 1 конструкція і характеристики комутаційних апаратів напругою до 1000 в
- •1 Основні теоретичні положення
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 конструкція і характеристики комутаційних апаратів вище 1000 в
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 особливості конструкції і характеристики високовольтних вимикачів
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 дослідження схеми керування вимикачем
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 вивчення конструкції та випробування трансформаторів струму
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 вивчення конструкції та випробування трансформаторів напруги
- •1 Основні теоретичні положення
- •Відкритого трикутника
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 вивчення конструкції та випробування пристроїв захисного вимкнення
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 вивчення конструкції та випробування автоматичних вимикачів
- •1 Основні теоретичні положення
- •Мінімальної напруги
- •Та часткова селективність (б)
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
5 Оформлення звіту
1 Призначення і принцип дії ТС, конструктивні особливості основних типів ТС.
2 Схеми: перевірки однополярних затискачів ТС; зняття характеристики намагнічування; перевірки коефіцієнта трансформації.
3 Результати дослідів, схеми, таблиці, побудовані графіки, розрахунки.
6 Контрольні запитання
1 В чому полягають особливості режиму роботи і конструкції ТС?
2 Які похибки у вимірюванні дає ТС і від чого вони залежать?
3 З яких матеріалів виготовляють осердя сучасних ТС?
4 Що таке клас точності? Які класи точності встановлені для ТС?
5 Для чого вторинні обмотки ТС виконуються по кілька штук?
6 Що таке каскадні ТС і яка область їх застосування?
7 Чим небезпечний розрив вторинної обмотки ТС?
8 Які пристрої необхідні в схемі вторинного кола ТС для заміни електролічильника без знеструмлення навантаження?
9 На які струми виготовляються одновиткові ТС? В чому їх переваги і недоліки?
Лабораторна робота № 6 вивчення конструкції та випробування трансформаторів напруги
Мета роботи: Вивчити основні типи і конструкцію трансформаторів напруги, які живлять пристрої релейного захисту, автоматики і електровимірювальних пристроїв. Вивчити методи перевірки трансформаторів напруги. (тривалість роботи 2 год.).
1 Основні теоретичні положення
Трансформатор напруги – це електроапарат, призначений для зниження високої напруги до стандартного значення 100 В або 100√3 В і для гальванічної ізоляції кола вимірювання та релейного захисту від силового кола високої напруги.
Трансформатор напруги (ТН) має замкнуте осердя і дві обмотки: первинну та вторинну (рисунок 6.1).
Рисунок 6.1 - Схема увімкнення трансформатора напруги
Первинна обмотка вмикається паралельно до силового високовольтного навантаження з напругою U1, яка вимірюється, а до вторинної обмотки приєднуються вимірювальні прилади, які живляться напругою U2.
Для безпеки обслуговування один з виводів вторинної обмотки заземлений. ТН на відміну від ТС працює в режимі, близькому до неробочого ходу, оскільки опір паралельних обмоток приладів і реле великий, а струм, який вони споживають, малий.
Номінальний коефіцієнт трансформації ТН:
,
де
-
номінальна первинна напруга,
В;
-
номінальна вторинна напруга,
В.
Розсіювання магнітного потоку і втрати в осерді ТН спричинюють амплітудну похибку за напругою:
.
Кутова похибка визначається кутом δ між векторами первинної і вторинної напруги.
Залежно від значення номінальної похибки розрізняють класи точності ТН: 0,2; 0,5; 1; 3.
Значення похибки ТН залежить від конструкції осердя, магнітної проникності сталі, від величини і коефіцієнту потужності вторинного навантаження. В конструкції ТН передбачається компенсація амплітудної похибки шляхом деякого зменшення кількості витків первинної обмотки, а також компенсація кутової похибки за рахунок спеціальних компенсувальних обмоток.
Сумарне споживання потужності обмотками вимірювальних приладів і реле, які приєднані до вторинної обмотки ТН, не повинно перевищувати його номінальної потужності, так як це збільшує похибки.
Залежно від призначення можуть використовуватись ТН з різними схемами з'єднання обмоток. Для вимірювання трьох лінійних напруг можна використовувати два однофазні двообмоткові трансформатори типу НОМ, НОС, що з'єднані за схемою відкритого трикутника (рисунок 6.2).
Рисунок 6.2 - Схема з'єднань двох однофазних двообмоткових трансформаторів за схемою
