V••'•.-. Гл-ліванпл лііпіі: слонос::;:лvan:::.:: Ллслл гтгпп-,та

ги". До жовтня і 944 р. не використовувалася модель зооражен

на" • ; ■ ■ ; :" : , ' ' ; • . '"''

хто лоїслад л а ,д =/= = = ,Ф.Н'ПЛ. Х,,-,,= л,---л,

СЬ ! • - І - - ! ' - Л С Л Л ЛЛІЛІЛМ V Л: 1ЛЛ Л Л Л Ч Л"V В: Л Л Л Л Л

! ! р, і, і -і і .-С .1,. Л -.І "■ І.' I'-И ! ц :,!iJI,BTi.HJ|. T:i ' , " ЛД ЛІД Л Л Д , ІЛД І-Л

тансысо', королівської сім'ї відвідали місце німецького бомбар fiyauiuiH у Великій Bp и •!'.'!.'! і ї, КОЛИ було виявлено, ЩО це ви клпкас симпатії до них.

До речі, увесь час ішов досить еепйояний монітопинг гпо-

МаЛСВКОІ nVMKH. НЯШТЦ ЛОИрЯПНСН ЦЧТКИ НЯ ТІЛ7ТК-ТЛ ИІППППІПЙ

ли сис-ралтлто сконструйованими лутками відповідями. Якд: населення говорило, що більшовики не такі страшні, то відра¬зу з'являлися контрчутки, які розповідали про звірства більшо¬виків. Чутки збиралися па регіональному рівні та передавали

ся вище. ДО ВОТТИ • I-V • ••. •:•• • | ••;• них сну -

Відповіді. Геббельс вважав, ото роль пропаганді' ттоттягяг. в тому,

щоб КнрОл ЛТЛЇЛ впрааити Те, ні.---- -"і УДПТ-лрі Н.Н-ИИ, у СВОЇХ сер¬цях і І • 1 • .. ■ Л ,. С '.,••.. С ' .. ЛІ^.ТЙЧП,-, HF-J ТТ^Т-ТТ-" ГГЯ 7Т

ВП-чн,, і;о» и Л чел И Ліі-.- "Л'ЛЧ\ 11; ; іі.-і-ДІЯ , JU ЛІ-Д1М Починали !iu і'і-\1

Працювати уся иропаг;оіддіоі СІ.К.І і:ис.те«ІІ. Ді. ричі, сьогодні Служба комунікації Білого дому використовує поняття "ідея

дня", під якою розуміють теми "порядку денного" ЗМІ, котрі адміністрація намагається максимальним чином привнести в масову свідомість.

Загалом, ми можемо виділити такі характерні риси німе¬цької пропаганди, як системність і динамічність реагцван іія, що й робило її досить чутливою силою. До того ж ця пропа¬ганда працювала в закритому суспільстві, куди важко було по¬трапити ПЛЬТерТТЯТИТЇТПЇМ КОМУНІ КПТИТУТИМ ТТОТОУЯМ-

" Холодна війна". Найголовнішим результатом "холодні ІИИІІІІ Зсіхід DBCIYIVTIIJ тс, ідо KUJKIICI дія Москви оцінювалася лишг

ішттлшотншст» Нушиш'ТУІІІІ, Тобто будь-які ДІЇ мають сс

f[i !.' / і г і it і ІІД I!. і 1 і11 і / і'!: •! і"T: ] і I fi ( ^ f ^(У т f 'г'; І І " л f і і т і ч'г> і ; r\fi'i- «ч

"Vr-»-,-TTn Т7ТТГУ—Тт.-, Л"".-.—" V^-. -го T,f.

L! І1ЛОЩИІІ1 ідеологічній, а в площині оечету тобто Не ПОВ = пя ставало головною зоросю. а контекст, який в майбутньому

пиридлі ізсл І іі iiudii ; ііьНі ^ІірііИііЯ і 1 Я МиЖ;Шві1д ....

•-• •"•;••• у за Допомогою фільмів, теле-бачення. взагалі культурного обміну. Як пе не дивно, але нявітк

ьисі ,! в,ь а мис і і »а >у J ;v• и-.-ivi ува в і 1Ч І у на;І он к. іад, ФІ нанеув-

:!>,,.И .< !|І!ІН;ІІК і ЦГ > !U(I!! . •• ІІИІІ!^ V ,'4(11(1 К-ИИТ; Ї , КлуЧ>К;Т 'у

•Ралу . уу т: а н.а-:;:п::ат аут .уу.: т ;, а.:,;, ..у _ аіууі

ijTZ^illijab liii ii V ііа Ь.Вііі ІІО Ьі, Я Їі.: І і і Кі і ,/ і, И і Є/і . Ми iVi і > /К t' Гуі' /

— New Yi

скласти перелік площин, де велася справжня боротьба, з ви-значенням її як цікавої/нешкавої з погляду пропагандистсь¬кого ефекту (табл. 8.1).

,,,..! Ч К. I J <«ни.'!и комунікації і їхня ефективність

Капа/: комунікації ;

: г 1г,.-У; і Приклади

Ідеологічний і нецікава j !

j Нізуальний j цікава ; ; і кіно і телебачення

рече В НІ1 ] цікпвя речі

Аг і аіш propaganda in і he twentieth еептш

1997. 

Серед найбільших інформаційних операцій з боку СРСР вважається намагання пов'язати СНІД з розробками Пентаго¬ну, а з боку США — розробка ситуації з "зоряних війн", яка руйнувала економіку СРСР, не маючи під собою реальних підстав.

До своїх перемог західні спеціалісти відносять також висв-ітлення ситуації із загибеллю корейського "Боїнга-470" у 19УН р А. ( найде]!, один ід керівників ЮСІ А, визнач«», v ьвиь му інтерн11'і " Комсомольській прав лі" П 997. 26 л ис І СІМИДЇ, }. вонп тоді підготували п'ятихвилинний фільм, який продемон-стрував, як Радянський иоюз збиває літак. Це вдалися .іриои- ти, стерши ЗІ стенограми псрсгойорів не аоірібні Д.Д OPC-IF гандистського повідомлення моменти. СРСР, яг, ын ииажас, оі сі! болу ни-і-ратт1» ІПОмлч допара-в иа камианмо проти нейт¬ронної бомби, включаючи мітинги, чгіпіфеогі',дії. юлепрогра ми, публікації в пресі, У р**«улы-гп нього Картер і ного захід-

Н0СБр0:;;плллд • —-> ,.,,.... ВІд ,,, (и и v ,

У : і/' •"• Ctbt-J,;

Захід не виграв "холодної віини' , як зазначає іі, 'і'еилор. с к р І і J^I

11 і і M t і т л і ^

Н1 '

"Гласність і перебудова" базувалися на моделях ведения психологічних oiitrрацій. Якщо а боку Радянського Союзу про-мовляли "лідери виробництва", увага до яких уже зникла, з іншого боку виступали лідери споживання", які більш сфск тивно впливали на свою аудиторію. Велику роль відіграли ии- соби МасоВОІ кому н > и а ці V ; псппою мірою перебудову Оу*Ті здійснено :і;і ДОПОМОГ-ОІО телебачення. Творча інтелігенція вис-тупила на одному боці. Перебудова спиралася також на проце си національного відродження, які не були адекватно вирішені в СРСР. У результаті було зроблено ще один крок у зближенні із західною моделлю демократії після "холодної війни".

•Tii:;h;r р. Д/ Mijotions , а : с,. , п,р д Л ,S1< ir-, .(' p; op.ipt ;Л

the aoeient worid te the présent dny. — Manchester etc.. 199'» • — P. 281.

Г. Рогозин, якого колись в "Московских новостях" назива¬ли "магом Кремля", взагалі вважає, що був відповідний психо¬тропний вплив на населення. Опосередковано про це може свідчити той факт, що в той час в усіх районах колишнього СРСР масово бачили НЛО як ніколи до цього. "Як тільки лю¬дина бачить щось невідоме, незрозуміле, вона впадає в транс, а потім у такому ж стані реагує і на громадсько-політичні яви¬ща. А тоді йшла велика хвиля громадсько-політичних подій, уся країна, не відриваючись, стежила за засіданнями Верхов¬ної Ради. І от ступінь навіювання можна коригувати. І не мож¬на виключати те, що ми маємо накладання сприйняття одного явища на інше" (Московский комсомолець. — 1998. — 10— 17 дек.). Бачили НЛО в усіх районах СРСР, крім Далекого Сходу. А згодом почали бачити там. Г. Рогозин пов'язує це із встановленням на території Японії відповідної апаратури для дистанційного впливу на населення. Зрозуміло, що це лише гіпотеза. Але вона одночасно демонструє, що шляхи впливу можуть бути різними.

Війна в Перській затоці потребувала вирішення Америкою трьох проблем. По-перше, слід було довести власному населен¬ню необхідність військового втручання США за багато кіло¬метрів від власного дому. По-друге, необхідно було забезпечи¬ти достатню легітимність цих дій в очах міжнародної громад¬ськості. По-третє, слід було підірвати бойовий дух іракських військ, примусивши їх здатися в полон. Як і під час першої світової війни, Саддам Хусейн моделювався як "диявол" — "арабомовний Гітлер". Оскільки і ті, й інші учасники конфлі¬кту протистояли США як представники однієї арабської нації, щодо Кувейту і Саудовської Аравії було використано термін "країни потенційної демократії", хоча в них за ґратами пере¬бувало не менше журналістів, ніж у самому Іраці. Одночасно Дж. Буш оголосив декілька тисяч американців, що залишили¬ся в Кувейті, заручниками. Цікаво, що всі застосовані види опису цієї ситуації — "арабомовний Гітлер", "країни потен ційної демократії", "заручники" — потребують використання зброї, роблять це використання цілком легітимним, що і треба в такому випадку для виправдання своїх дій.

При цьому здійснювалося активне звертання до американсь¬кої міфології, що дало змогу привернути на свій бік масову свідомість. За Цією міфологією США захищають демократію в усьому світі, тому участь американських збройних сил стає виправданою. Цей метод використовувався ще за часів першої світової війни, коли намагання втягнути США у військові дії аргументувалося тим, що США "захищають свободу для всіх людей". Як бачимо, військові дії весь час потребують наполег¬ливої підтримки з боку мас-медіа.

Для обслуговування країн — учасниць конфлікту були за¬лучені відомі фірми з паблік рилейшнз. У результаті було створено таку ситуацію: під час слухань у конгресі свідчила дівчина, котра розповідала про те, як іракські солдати вино¬сили немовлят на бетон. Однак реально ця дівчина цього не могла побачити, тому що була дочкою посла Кувейту в США і належала до королівської сім'ї. Але про це дізналися пізніше, тоді, відразу після цих слухань, американська гро¬мадська думка була на боці Кувейту. Для цього виступу дівчина брала уроки акторської гри. Додатково акцентува¬лося, що США на 90 відсотків залежить від нафти з цього регіону, проте справжня залежність становила лише десять відсотків.

Особливістю цієї війни були "журналістські пули", за допо¬могою яких можна було потрапити у зону воєнних дій. При цьому журналістам заборонялося самостійно брати інтерв'ю, фотографувати поранених чи вбитих. У результаті цей суво¬рий контроль, особливо над візуальною складовою, призвів до того, що світ не побачив ані вбитого американського солдата, ані розбитого американського танка. Навіть раптове закінчен¬ня війни деякі аналітики пов'язують з можливістю показу по телебаченню "дороги смерті", на якій було розстріляно з по¬вітря тисячі іракських солдат.

Війна в Перській затоці продемонструвала досить вагомі пропагандистський вплив на війська противника: було скину¬то 29 млн листівок, транзистори, які працювали лише на одній хвилі. Листівки були розроблені після консультацій з арабсь¬кими психологами у вигляді запрошення. Вони були побудо¬вані на сподіванні, що арабський світ виграє внаслідок цього конфлікту. У результаті кожен солдат-дезертир мав у руках листівку, яка "дозволяла" йому перехід до противника. Три чверті солдат, що переходили на бік супротивника, свідчили, ідо на них вплинули листівки та цеиедичі. Особливо ефектив¬ними луди лис І І В К и . -І!- ІІМЧІ длм ттл І ; по бомбн оду■-

1 ІУЛУ.ПДП.^, „ІДІІ.^ ІЛЛІ, лі: І'ІЧІНУІ и ИйИПМІМІ'Т у спіг: ■■...-.V- Р- ■■■■ О''-' V '-"ІЛТ *".!.•.;. !_!..._ і І. І, І ' . І-' - "

де :!-г ГІ.і ДІД Л„ДУ. ;:!\\ : П.ЛуДу '

.у ііі'рші- н історії війн трапилось так, що CNN вело свої пег>е- д:лп а території про :л КИПІЛО Як ,ІИ.ЧН.Ч Ч.чг П Тейлор. ттеоуліїт:- СЯМР. якби Пі на-- другої С"ІТОЗОЇ 3;йі;;: 19 і ! ; . XI і Н; в По-родиш ,, I,T, in >:; ~ "ВарптавОіЛоп о ІЄГІО'Л Цс можна розгля¬дати лл незвичайну і.іклтрлііію фодлдісна •. по :., сода".

до мког'У дійшло людство,

! ! 'глш.іЯ v >п ля \ і ценпрою втатьних

ТС VTCtHCT пу НЯТТТ V 'С Д М '-;:.>' Д ! ппіи^нтп :::. : .: ,. '-IT Я ЇО Л ■ ■ ■ . и цм ' Д-ІТ-

> ■ - ' - ■ ■ ■ ' ' 1 ' ' 1 " ' У" ' П Д С Уі ' ' ■ і І'Л С.Д І 7. , . і ri^.Vl ^

кіПми с'ідмоа ііиі'дпдатл вастарілоіо, оскільки не боля так ви¬світлена на екрані зи допомогою анімації.

оаіа.'ІОМ СЛІД ПІДКПРСЛТГГИ ІІШІптіїичс. .. --.-..

■ ■ і v L і L ± і. - - ' ■ ■■ ■■ ■■ - ^ ^ У р і г: : ПУ. С і 1 - ^і.. і >і ППч; Г\; ЛІС VI: • Л ^ Л ■' ' : і ; , І . І ,г —, vj ' І , ; . <-• ' 1 1 — - - - -

fo : ї о і 111 v а :•.-••-.• : ті л '.. їді _ Можна гплпел; . • •

^,,0.0 00,,, г-,,1 В' Лі Я : Ь" 'У :Л І И!Л Тс, -ЛлІЛ ; у ДД,,,Д

ППІГЛЧЛІІХ ДІТІЯЦІ « \ (ЛЛОД. : ■

■ . . Л .Л,, У. . - , t іа-л.. Л.-Н- Іі 1СТО-

Тчіг. І ;; г . і... Л ,іда т і І е ineciia. Ргорлpanяа л л п ; И-І-ЧПЯВІАП •• Лд

Coif "Tsv. ЛГ.,,„ У, л,,, t с,м о 

МО'ТРДЮВНННЯ

і Л) а .-.> ..

тлін у і! Н'ііі; ('! ; ' 'і] f! >

U і. і IJ LLLt.- ■ і "> і ! . і і ї > ■

Таблиця 8.2. Моделі комунікативного впливу

і і І _ і Кількість

І І .1 Схеми 1

' . ' Налаааа;а: а;>л ;;>; аадлат

і Період : ' : }>'■■ ■■ і- !:••■ і і:: ;

гпаагга ГПП ТТГ 1 f РТ.КІ1Х і ..

! ! ! ' ~ ! null і_л..МЛі:1ІЬ ;

!]Теуул; ' Т'.а лла; ' Лм^УУг " атн^ -а; Клична

г Н!^ ^-' Ї,!..!-.^!^ І.,. . Д.-.ІДУУІ:

. Ні И !!-• і ■■ ■ і ' ' ' .' мир ; а;

: ааРсліліпіі ; «а; х

I ^ .1Н :і,іі;К Лі; л; Л ІОДі.а І

і кр.ааал .а \ • л ' :'~рп~а,

І ПІШИ'ШОІО , ■ ЛДГТЛЮі; : лалДакаУ

І • А.мурїІКОіс. : f^i-jp,!

- ... ; ■ —f— -

Війнам Окооення Америка 'За час війни і Хуоеіін це

Пі і, ; ,і.уу:::::: ; ?.■■>•:•.• ■■ у- ; - лл;.-, : "'.іпапочпнкнн

ікіїі , ііуЛІЬ. ти дали І Країни , Дій ддатиа л. ГіТ. іі.-іі".

І ЛЯТПІІ1 ЗМОГУ І "потенцій І І винесення : _

j л,üi: . jл;лІ 11" 1 Дгла . ^ ......... . .-. .

■ ' .і у-, .-і н-аал лапатії" 1 ьл'Р.еитаккпми Т.Т .. У,, а. '•■'■! л.-.:-.: ::

і інформації

ТаЯ.тия К.И. < клятокі пронеси КОМ\ІІІКНЦІІ 

рично можна простежити різні види цьо?о контролю в різних ситуаціях.

Радянський Союз можна розглядати як такий, що контро¬лював усі три складові процесу створення і передачі новин. Саме тому і виникає поняття "тоталітарний" щодо нього.

Елементарна модель впливу

Комунікативний модуль, що використовується для внесен¬ня змін у поведінку, може мати такі частини:

• привертання уваги;

• нав'язування проблеми;

• переключення уваги на іншу проблему;

• розв'язання проблеми.

Завдяки інформаційному впливу, певна проблема пере-міщується по шкалі пріоритетів і стає найважливішою. Реаль¬но проблема емоційно насичується настільки, аби стати найго-ловнішою для одержувача інформації. Одночасно пропонуєть¬ся шлях розв'язання проблеми, який має задовольнити як джерело інформації, так і її одержувача.

Важливим елементом стає кодування проблеми, переклад її з мови джерела мовою одержувача. Це яскраво ілюструє при¬клад з Другої світової війни. Коли німецький солдат отриму¬вав повідомлення "Якщо ти дезертируєш, ти врятуєш себе", то дезертирами ставали лише маргінали, на більшість солдат це повідомлення не діяло. Було встановлено, що німець більше зорієнтований на соціальні характеристики свого буття, його слід розглядати не як "атом", а як "соціальну молекулу". Про-пагандистське повідомлення було змінено на таке: "Коли ти дезертируєш, ти врятуєш свою сім'ю". Після такого повідом¬лення відбулося різке збільшення числа тих, хто вирішив за¬лишити лави своєї армії.

Аналіз найвпливовіших листівок часів війни у В'єтнамі за-свідчив, що на найактуальнішими були теми смерті і сім'ї. Тоб¬то тема дезертирства кодувалася за допомогою інших тем, які більше відповідали інтересам того, хто отримує повідомлення. Це американські листівки. В'єтнамські листівки, що були підготовлені для американської армії, програвали, як вияви¬лося, через застосування ідеологічних тем (наприклад, "аме¬риканські імперіалісти"). Взагалі, необхідно тестувати листів¬ки перед їх застосуванням у реальних обставинах.

Особливу увагу слід приділяти варіантам повідомлень, що будуються на емоційній чи гедоністичній (розважальній) ос¬нові. Справа в тому, що суто пропагандистське повідомлен¬ня в цьому випадку уходить на другий план, тому йому важ¬ко протистояти. Ми легко оперуємо повідомленнями, що йдуть на першому плані, з іншими нам працювати набагато важче.

Пропагандистський аналіз

Пропаганда як конкретна технологія впливу за роки свого існування виробила достатню кількість різних моделей, за якими будується інформаційний інструментарій (відмінний від, приміром, інструментарію масової культури чи наукового дискурсу).

Дж. Джоветт і В. О'Доннелл наводять дві моделі пропаган-дистського впливу Т. Сміта: модель зміни джерела і модель легітимації джерела. У моделі зміни джерела пропагандист розміщує своє повідомлення в іншому джерелі, звідки воно і потрапляє до одержувача інформації (рис. 8.1).

У моделі легітимації джерела пропагандист розміщує своє повідомлення в легітимному для аудиторії джерелі для того, щоб потім використати його у своїх цілях, спираючись на ньо¬го, як на чуже, (рис. 8.2).

КІ НОУГЮНІ K-\' < '"• ■•*. • ...... .".

і ;:.;.:>; .\ ЬІТ'ПВ ....... ....... . .< ; В. .. ' - ,,

етовував \ С! види візуальної комунікації •'.••: -.: .;.. ;

.... ■ ■ •1 > у :. ІДУ ,, г ,, , • : І. ефективну".

вясобом впливу.

! чудуу„„ і...,,,,,,,,, „шчгппи пропаганді, вважаючи

ЩО ...... ііоиатки Німгиитіну о ПерПИЙ СВІТОВІЙ uv,--

■. ••••. :•.•.:: : . ..: ДТЇ\7ГП У; ЙПП . . . "і І. Г.-ІІ ■ - І ■■> .у •'.'TL С П .

така, те Птнср у- . . ....... .••.. \ . на і:о»>•■іа і тій дійлтьк-:уу.

Фронті''4.

Пропагандою в Німеччині керували професійно. Міністерство lipon«п-шди та освіти з 193Н р, очолював і'еббельс. Гітлеп пешпим

гч ГІ Ї^І- М W П —

выиграл Гитлер. Смоленск, 199ö. 580

комунікаційного И}/Ш;Л»ДІІ

'■", ; V*.; '."■.■а

'■!ІІ''І|| І ПііІІК! а І 1 ! ' ..а .1 Іі І . ■ І -

blTi' b Ь 1 ■ І. . .і і. j, III,.., і і і

; ПОЛУ SlIICbKOBHv

Г1; н.-'а •■. ГТ-У-" у ..у: 1 IT-іТГТПО "!7. ;■:(!! Л і І! IL" 'а •1 ааі а' ; н 1 а н а. а Л У

рр.і,.;,. . а Л ї а: '

ІЛ > І! ь- ■. .І- а а .... ..д;Ц... і»,, т л.і ' Г> луду У у у ■'