5Методика розрахунку фінансової потреби підприємства

Методика розрахунку фінансової потреби підприємства поля­гає у визначенні мінімальної суми грошових коштів, необхідної для продовження операцій підприємства і своєчасного вибору методів фінансування. Без надійної методики оцінювання фінан­сової потреби підприємство може залишитися без достатніх кош­тів для сплати процентів за кредит, рахунків постачальників, орендної плати, комунальних послуг тощо. Підприємству може загрожувати банкрутство, якщо воно не в змозі оплатити свої до­говірні зобов'язання, наприклад, проценти за кредит. Тому відсутність необхідного фінансового планування може призвести до трати ліквідності, а потім до банкрутства, навіть якщо всі його активи разом з неліквідами значно перевищують заборгованість.

Успішну діяльність і постійну платоспроможність підприємству неможливо гарантувати лише за рахунок прибуткових проектів та збільшення обсягів продажу продукції. «Криза ліквідності», тобто нестаток засобів для сплати по фінансових зобов'язаннях, завжди загрожує підприємству. Тому керівництво підприємства обов'язково повинно оцінювати фінансову потребу підприємства, а також визначати, на які потреби витрачалися гроші.

Існує кілька способів визначення фінансової потреби підприємства. Одним із поширених є метод визначення мінімальної суми грошових коштів, необхідної підприємству для здійснення запланованих господарських процесів.

За цим методом мінімальна сума грошових коштів визначається як відношення операційних витрат за рік до обертання гро­шових коштів.

Операційні витрати визначаються як сума затрат грошей, або витрати на покупку товарів і сировини, заробітної плати, процентів і дивідендів.

Обертання грошових коштів — це кількість оборотів грошей підприємства за аналізований період. Для його визначення необхідно обсяг реалізації продукції поділити на середній залишок грошей за такий же період.

Порядок розрахунку мінімально необхідної суми грошей агрофірми наведено в табл.

Таблиця

Розрахунок мінімально необхідної суми грошей на наступний рік

№ п/п	Показник	Сума, тис. грн.
1	Операційні витрати	10000
2	Обсяг реалізації продукції за мінусом ПДВ та АЗ	18000
3	Середні залишки грошових коштів та дебіторської за­боргованості	6000
4	Обертання грошових коштів, разів (ряд 2 : ряд 3)	3,0
5	Мінімально необхідна сума грошей (ряд 1 : ряд 4)	3333

Отже, для успішної діяльності агрофірми на наступний рік їй потрібно як мінімум 3333 тис. грн. ^;

В цій моделі не враховано індекс інфляції.

Модель, розроблена Міллером і Орром, являє собою компроміс між простотою та реальністю. Побудова моделі ґрунтується на процесі Бернулі (стохастичному процесі), в якому надходження і витрачання грошей від періоду до періоду є незалежними випадковими подіями.

Логіку управління залишком коштів на поточному рахунку наведено на рисунку 1. Вона полягає в тому, що залишок коштів на рахунку хаотично змінюється доти, доки не досягає верхньої межі. Як тільки це відбувається, підприємство починає купувати достатню кількість цінних паперів з метою приведення запасу грошових коштів до деякого нормального рівня. Якщо запас і грошових коштів досягає нижньої межі, то в цьому разі підприємство продає свої цінні папери і в такий спосіб поповнює запас грошових коштів до нормальної межі.

При вирішенні питання про розмах варіації (різниця між верх­ньою та нижньою межами) рекомендується дотримуватися такої по­літики: якщо щоденна мінливість грошових потоків велика або по­стійні витрати, пов'язані з купівлею та продажем цінних паперів, високі, то підприємству слід збільшити розмах варіації, і навпаки. І Рекомендується також зменшити розмах варіації, якщо є можливість отримання доходу завдяки відсотковій ставці по цінних паперах.

Реалізація моделі здійснюється в кілька етапів.

1. Встановлюють мінімальну величину грошових коштів (ГК_min), яку доцільно постійно мати на поточному рахунку. (Вона визначається експертним шляхом виходячи із середньої потреби підприємства в оплаті рахунків, можливих вимог банку тощо).

2. За статистичними даними визначають варіації щоденного надходження коштів на поточний рахунок (Q²).

3. Визначають витрати по зберіганню коштів (В₃) на поточно­му рахунку (зазвичай їх приймають в сумі ставки щомісячного доходу по короткострокових цінних паперах) та витрати по взаєм­ній трансформації грошових коштів і цінних паперів (В_т) (ця ве­личина постійна).

4. Розраховують розмах варіації залишку грошових коштів на

поточному рахунку за формулою

5. Розраховують верхню межу грошових коштів на поточному рахунку (ГК_max), при перевищенні якої необхідно частину грошо­вих коштів конвертувати в короткострокові цінні папери:

6. Визначають точку повернення (Т_п) — величину залишку грошових коштів на поточному рахунку, до якої необхідно повер­нутися у випадку, якщо фактичний залишок коштів на рахунку виходить за межі інтервалу (ГК_min, ГК_max)

Незважаючи на чіткий математичний апарат розрахунку оп­тимальних сум залишків грошових активів, наведені моделі (Мо­дель Баумоля і Міллера—Ора) поки що складно використовувати у вітчизняній практиці фінансового менеджменту через такі при­чини:

• брак оборотних активів не дає змоги підприємствам форму­вати залишок грошових коштів у необхідному розмірі з ураху­ванням їх резерву;

• уповільнення платіжного обороту викликає значні коливан­ня у розмірах грошових надходжень, що відображуються і на су­мі залишку грошових активів;

• обмежений перелік короткострокових фондових інструмен­тів, що перебувають в обігу на ринку цінних паперів, та їх низька ліквідність.

У зв'язку з цим вітчизняні науковці пропонують для практич­ного використання інші моделі оптимізації середнього залишку грошових активів підприємства. Так, І. О. Бланк пропонує підхід, суть якого полягає в розрахунку необхідного розміру окремих видів залишку коштів (операційного, страхового, компенсаційно­го, інвестиційного) у майбутньому періоді.

Рисунок 1. Модель Міллера – Ора

Приклад.

На основі моделі Міллера—Ора визначити розмах варіації залишку грошових активів, а також максимальну і середню суми цього залишку за такими даними:

а) страховий (мінімальний) залишок грошових активів по підприємству на три роки установлений відповідно у розмірі 12000 грн., 14000 грн., 12500 грн;

б) середньоквадратичне відхилення щоденного обсягу грошового обороту за даними аналізу за попередній роки відповідно становить — 4500 грн., 2300 грн., 1700 грн;

в) витрати по обслуговуванню однієї операції поповнення грошових

коштів — 25грн;

г) середньоденна ставка відсотка по короткострокових фінансових

вкладеннях — 0,12 %.

Розмах варіації залишку грошових активів за три роки становитиме: