Особливості методики прокурорського нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють орд, дізнання і досудове слідство, обумовлені такими чинниками:

• необхідністю захисту особистих прав і свобод громадян, які обмежуються, до того ж досить істотно, у процесі кримінально- процесуальної діяльності;

• необхідністю оперативного вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів потерпілих та держави, розкриття злочинів, притягнення до кримінальної відповідальності винуватців;

• наявністю в розпорядженні прокурора владно-розпорядчих по­вноважень як щодо виявлення, так і щодо усунення порушення закону, широкими можливостями застосування як слідчими органами, так і прокурором засобів процесуального примусу.

Незважаючи на це, у прокурора теж є можливості прийняття в цій сфері альтернативних рішень. Зокрема, він може взяти до провадження розслідування по будь-якій кримінальній справі, або виконати особисто окремі слідчі дії, або утриматися від цього; витребувати кримінальну справу і вивчити її особисто або доручити це своєму заступнику чи заслухати доповідь слідчого про хід розслідування, визначити, якому слідчому передати кримінальну справу, попередньо забравши її в іншого слідчого; дати згоду слідчому або самому подати до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; скасувавши постанову про відмову в порушенні справи, порушити справу або запропонувати органу розслідування провести додаткову дослідну перевірку і за її результатами прийняти відповідне процесуальне рішення тощо.

Методи прокурорського нагляду в цій сфері можуть також мати виховний і заохочувальний характер. Розширення сфери застосування заохочувальних заходів може сприяти підвищенню ефективності розслідування злочинів і прокурорського нагляду за розслідуванням. Йдеться, зокрема, про:

• надання можливості, застосування щодо обвинувачених, які визнають свою вину, активно співпрацюють зі слідством, відшкодовують збитки від злочинів, зокрема, перед потерпілими, запобіжних заходів, не пов'язаних із взяттям під варту;

• розширення можливості виплати винагороди громадянам, які надали цінну інформацію, що дозволила затримати осіб, підозрюваних у злочинах (замість почесних грамот і малоцінних подарунків), причому без зайвого розголошення інформації про таких осіб;

• ужиття реальних, а не формальних заходів щодо фізичного захисту свідків, від свідчень яких залежать перспективи розслідування і. розгляду справ у суді.

Звичайно, усе це вимагатиме значних організаційних зусиль і фінансових ресурсів.

Переважно примусовий характер мають методи прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Так, відповідно до п. З ч. 1 ст. 44 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих попереднього ув'язнення, обмеження та позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Прийняти інше рішення він не вправі. Галузевим Наказом Генерального прокурора України жорстко визначені строки проведення перевірок у відповідних органах та установах.

При цьому потрібно мати на увазі, що ефективний захист прокурором прав і законних інтересів осіб, позбавлених волі або обмежених у певних правах, реальні позитивні зрушення в органах і установах кримінально- виконавчої системи мають велике виховне значення.

Методи, які використовуються прокурором при підтриманні державного обвинувачення в суді і при здійсненні прокурорсько-судового представництва, обумовлюються характером відповідних норм кримінального, цивільного, господарського й адміністративного процесу.

Здійснення обвинувачення має відображати особистість людини, яка його підтримує, зокрема такі риси характеру, як вдумливість, допитливість, об'єктивність, принциповість, психологічна незворушливість, стриманість і водночас швидкість реакції на раптові зміни ситуації.

Прокурор повинен досконало володіти навичками ораторської