8. Розпорядження майновими правами субєктів суміжних прав

Передання прав на об'єкти авторського права може бути як в договірній, так і в недоговірній формах. Причому, повне безповоротне передання усього комплексу майнових авторських прав та повне безповоротне передання частини таких прав може відбуватись у кожній з цих форм, а передання комплексу прав, або його частини у тимчасове користування – виключно в договірній формі.

Цивільним кодексом передбачено наступні договірні форми передання прав на обєкти суміжних прав:

1. договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

2. ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3. ліцензійний договір;

4. договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

5. інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Передання майнових прав на твір

Майнові права на твір можуть бути передані (відчужені) іншій особі повністю або частково.

Передання майнових прав на твір здійснюється на підставі договору про передання майнових прав на твір, іншого договору щодо відчуження майнових прав на твір (далі – договір про передання майнових прав на твір) відповідно до Цивільного кодексу України на умовах, що визначаються договором.

Договір про передання майнових прав на твір укладається в письмовій формі і підписується сторонами.

Передання майнових прав на твір без обмежень способів використання твору, вважається повним. Якщо у договорі про передання майнових прав на твір обмежено способи його використання, передання майнових прав на твір вважається частковим. Способи використання твору, що передаються за таким договором, мають бути у ньому визначені. Способи використання твору, не зазначені в такому договорі як передані, вважаються такими, що не передані.

Укладення договору про передання майнових прав на твір не впливає на ліцензійні договори, які було укладено раніше і за якими було надано дозвіл на використання цього твору. Умови договору про передання майнових прав на твір, що погіршують становище автора твору або його спадкоємців порівняно із становищем, передбаченим законом, а також обмежують право автора на створення інших творів, є нікчемними.

Надання дозволу на використання твору

Виконавець чи інша особа, яка є суб'єктом суміжних прав (ліцензіар), може надати дозвіл на використання твору іншій особі (ліцензіату) на основі ліцензійного договору і (або) ліцензії на використання твору.

Надання дозволу на використання твору не передбачає відчуження прав автора (чи іншої особи, яка є суб'єктом авторського права).

Авторська винагорода визначається в ліцензійному договорі та ліцензії на використання твору у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або з того виду діяльності, в процесі якої здійснюється використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути:

1. виключною,

2. одиничною,

3. невиключною,

4. а також іншого виду, що не суперечить закону.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності

За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником.

Вичерпання прав

З аспекту користування примірником об'єкта суміжного права випливає важливе питання – "вичерпання прав", тобто, припинення будь-яких авторських прав на примірник твору після його першого продажу.

Вичерпання авторських прав означає, що автор при першому введенні в обіг примірника фонограми, відеограми в ціні реалізації такого примірника вже отримав авторську винагороду за використання фонограми, відеограми. І, відповідно, при подальшій реалізації примірника твору вже не йде мова про будь-яку передачу власне авторських прав, а лише про відчуження об'єкту (носія), який містить в собі фонограму, відеограму.

Якщо фонограми, відеограми чи їх примірники введені виробником фонограми (відеограми) чи за його згодою у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (відеограми).

Перехід авторського права у спадщину

Майнові права на виконання, фонограми та відеограми (якщо виробником фонограми та відеограми є фізична особа) переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора. Спадкоємці мають право охороняти недоторканність твору і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Якщо майнові права на твір належать кільком спадкоємцям спільно, то взаємовідносини спадкоємців щодо здійснення майнових прав на твір визначаються договором між ними, а за недосягнення згоди – у порядку, встановленому судом.

До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

Суміжні права на службові твори

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Передача майнових прав на виконання в аудіовізуальному творі та під час першої фіксації виконання

Відповідно до статті 19 Міжнародної конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (Римська конвенція) її норми не поширюються на виконавців аудіовізуальних творів. Відповідно норма пункту 3 статті 39 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює, що у разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором.