- •Введення
- •Лекція 1 Введення в дисципліну “Охорона праці в галузі” Основні питання теми
- •Основні поняття в області охорони праці
- •2. Системи управління охороною праці на підприємстві (суоп).
- •Лекція 2
- •Тема 2. Шкідливі та небезпечні чиннкики Основні питання
- •Мікроклімат виробничих приміщінь та нормалізація параметрів мікроклімату.
- •2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •3. Освітлення виробничих приміщень.
- •Вібрація.
- •6. Інфразвук
- •7. Ультразвук
- •8. Іонізуючі випромінювання
- •9. Електромагнітні поля
- •10. Тепло та його дія на організм робітника.
- •10.1. Визначення ступеня опіків
- •10.2 Лікування опіків
- •10.3. Опік дихальних шляхів димом.
- •11. Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Ураження электричним током, послідовність заходів
- •12. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •Лекція 3 Тема. Потенційно небезпечні об'єкти в зоні розміщення хімічних підприємств Основні питання
- •1. Потенційно небезпечні об'єкти в зоні розміщення хімічних підприємств
- •2. Основні положення безпечної експлуатації трубчастих печей.
- •Інженерно-технічні заходи, що спрямовані на забезпечення безпечного функціонування трубчастих печей.
- •Характеристика найнебезпечніших аварійних ситуацій при експлуатації трубчастих печей.
- •Причини вибухів і пожеж у топковому просторі печей
- •Причини пожеж поза піччю
- •Причини пожеж на продуктопроводі “до” та “після” печі
- •3. Характеристика теплообмінників, які застосовують на об'єктах хімічної промисловості.
- •4. Безпечна експлуатація абсорберів.
- •5. Безпечна експлуатація десорберов
- •6. Газгольдери
- •7. Ректифікаційні колони
- •8. Компресори
- •9. Насоси
- •10. Трубопроводи і арматура
- •11. Аварійне відключення встаткування
- •12. Герметичність нерухливих частин апаратів і трубопроводів.
- •13. Вимоги до сходів і площадок по безпечній експлуатації устаткування.
- •14. Герметичність – умова попередження нещасних випадків, отруєння, аварій
- •15. Випробування устаткувіння на герметичність
- •16. Заходи безпеки при роботі з ручним інструментом
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Лекція 4.
- •Тема 4. Пожаробезопасное технологічне й допоміжне устаткування Основні питання
- •Література
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами
- •3. Категорі приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Категорія д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
- •4. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •5. Вимоги пожежної безпеки до технологічного встаткування
- •6. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •6.1. Основні способи припинення горіння
- •7. Основні вогнегасні речовини
- •8. Установки та засоби гасіння пожеж
- •9. Вогнегасники
- •10. Протипожежне водопостачання.
- •Порядок дій у разі пожежі
- •Смолоскипові системи.
- •Аварійні ємності
- •14. Вогнеперепонувачі та запобіжні затвори
- •15. Запобіжні мембрани та клапани
- •15. Автоматична система придушення вибухів
- •Питання для самоперевірки
- •Література Основна література
11. Засоби індивідуального захисту (зіз)
ЗІЗ це засіб захисту, що надягається на тіло або його частину, або використовується під час праці. ЗІЗ застосовується тоді, коли безпека робіт неможе бути забезпеченаконструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурнопланувальними рішеннями та іншими засобами колективного захисту. Перелік робіт та професій, що дають право на одержання ЗІЗ, складаються на основі галузевих норм адміністрацією підприємства та погоджується з місцевими органами Держнаглядохранпраці. Порядок видачі, зберігання та використання ЗІЗ визначаєтьс “Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту”. Наказом Держстандарту України від 14.06. 1999 р.№322 ЗІЗ внесені до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. ЗІЗ поділяється на:
засоби захисту органів диханн,
спецодяг і спецвзуття
засобами захисту рук, голови, очей,органів слуху,
засоби заходів від падіння з висоти та інш.
Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та респіраторів. За принципом дії противогази поділяються на фільтровальні та ізолювальні.
Фільтрувальні противогази подають у зону дихання очищене повітря із робочої зони. Принцип дії фільтруючих противогазів засновано на очищенні забрудненого повітря з робочої зони за допомогою фільтрувально-поглинальної коробки. Працювати утакому протигазі більше 3 годин протягом робочого дня забороняється.
До найбільш поширених фільтрувальних противогазів, які за характером захисту від визначених шкідливих речовин відрізняються маркою та коліром коробки відносяться:
Марка А (колір коробки коричневий) використовується для захисту від:
парів органічних речовин: гас, бензол, толуол, бензин, ксилол, ацетон,
сірковуглецю,
спирти, ефіри.
Марка В (колір коробки жовтий) захишає від кислих газів:
парів кислот,
сірчаного ангідриду,
хлору,
хлористого водню.
Марка Г (колір коробки черно-жовтий) служить для захисту від парів ртуті.
Марка КД (колір коробки сірий) призначений для захисту від:
парів аміаку,
сірководню.
Марка Е (колір коробки чорнтй) захищає від:
миш’яковистого водню,
фосфористого водню.
Марка СО (колір коробки белый) защищает от газа СО.
Марка М (колір коробки червоний) захищає від газів СО та супроводжующих йому в невеликій кількості парів:
органічних речовин,
кислих газів,
аміаку.
Марка БКФ (колір коробки захисний з білою полосою) захищає від речовин, що і марки В, Е, КД, СО, але для нього характерно менший термін дії.
На нафтоперегоних підприємствах в останній час застосовують притигази марки Dräqer X – piore 6000. Застосуваня даного протигаза аналогічне застосуванню протигазу марки БКФ, але у використанні від зручніший завдяки відсутності шлангу та наявності маски.
У випадку наявності у повітрі невідомих речовин (більше 0,5% за об’ємом), а також при зменшенному вмісті кисню (менше 18% при нормі 21%) застосовувати фільтрувальні противогази не можна. В таких випадках, а також в колодізях та ємкостях застосовують ізолювальні противогази.
Ізолювальні противогази подають у зону дихання очищене повітря із спеціальних ємкостей або чистого середовища, що знаходиться поза робочою зоною. Ізолювальні противогази бувають:
шлангові, у яких подача повітря для дихання здійснюється з чистої зони шлангом;
автономні, які підрозділюються на резервуарні та генераційні.
У резервуарних противогазах увесь запас повітря для дихання зберігається у резервуарі або балоні, а його видихання здійснюється у атмосферу. У генераційних противогазах повітря, що видихається після очищення від діоксиду вуглецю і добавлення кисню із запасу, що зберігається в апараті повторно використовується для дихання. Тому час використання генераційного противогаза дещо більших ніж резервуарного.
Респіратор – полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аєрозолів, пилу. Він,як правило, складається з двох елементів:
півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери,
фільтрувальної частини.
За призначення респіратори поділяються на протигазові, протипилові та універсальні. Найбільш часто у різних галузях промисловості застосовуються:
протипилові респіратори ШБ – 1 “Лепесток” (вітчизняний аналог “Росток”), У – 2к, Ф – 62Ш;
протигазовий респіратор РПГ – 67;
універсальний респіратор РУ – 60МУ (вітчизняний аналог “Тополя”).
До спецодягу належать: костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі, фартухи тощо. Основні вимоги, яким повинні відповідати спецодг зводяться до наступного:
забезпецувати необхідний захист від небезпечних чинників,
бути зручним не обмежавати рухомих можливостей працівника.
Відповідно до ГОСТ 12.4.103 – 80 спецодяг залежно від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які маєть наступні позначення:
М – длі захисту від механічних пошкоджень;
З – від загальних виробничих забруднень;
Т – від підвищеної чи пониженої температури;
Р – від радіоактивних речовин;
Э – від електричного струму,електричних і електромагнітних полів;
П – від пилу;
Я – від від токсичних речовин, розчинів;
Н – від нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів,
Б – від шкідливих біологічних чинників.
Виходячіи із необхідних захисних властивостей, вибираються матеріали для виготовлення спецодягу.
Спеціальне взуття класифікується взалежності від захисних властивостей аналогічно спецодягу. До спеціального взуття належать: ччоботи, півчоботи, черевики, півчеревики, валянки, бахіли, калоші, боти і т.п. Працівників необхідно забезпечити спецвзуттям коли:
існує небезпека падіння предметів,
у приміщеннях, де підлога залита вологою, мастилами,
для захисту стопи від гострих предметів (цвяхи тощо) – взуття з посиленою підошвою,
існує ризик падіння на слизькій підлозі (взуття із спеціальними підметками),
для захисту від вібрації.
Засоби захисту рук – це різні види руковиць, які використовуються для захисту від механічних впливів, підвищених та знижених температур, кислот і лугів, нафти і нафтопродуктів, вібрації, електричної напруги.
Засоби захисту голови. Найбільш росповсюджені засоби – каски загального призначення, шахтарські та спеціального призначення.
Засоби захисту обличчя – наголовні та універсальні щитки. Найбільш частіше використовуються:
щиток електрозварювальника ЩЄУ – 1,
щиток захисний ЩЗ,
захисна маска С-40,
захисна сітчата маска С – 39.
Для захисту очей від твердихчасточок. Бризок кислот, лугів, випромінювань застосовують такі засоби як окуляри:
окуляри захисні С – 2,
окуляри захисні ОЗН,
окуляри – рамки для сталеварів, окуляри захисні сітчасті С –15,
окуляри герметичні ПО – 2,
окуляри захисні від електромагнітних коливань ОРЗ – 5.
Засоби захисту органів слуху застосовуються тоді, коли рівень шуму на робочому місці перевищує допустимі значення. До засобів захисту органів слуху належать навушники, шумозаглушувальні шоломи, протишумові вкладки. Навушники складаються з двох чашичок (з пористими чи рідинними наповнювачими), що з’єднані між собою дужками. Протишумові вкладки виготовляють з різноманітних шумопоглинувальних матеріалів. Найбільш повсюдженим видом протишумових вкладок є “Беруші” одноразового та багаторазового використання.
Дерматологічні засоби захисту застосовуються у тих випадках, колипри виконанні технологічних процесів має місце контакт з речовинами та матеріалами, які негативно впливають на шкіру. Для захисту використовують пасти та мазі, які поділяються на гідрофобні та гідрофільні.
Останнім часом намітилась тенденція до створення комплексних ЗІЗ, номенклатура яких постійно розширюється. Вони забезпечують комплексний захист працівника від небезпечних та шкідливих чинників, здійснюючи одночаснозахист органів зору, дихання, а також частин тіла людини.
Застосування ЗІЗ приводить до деяких незручностей: обмежує зону огляду, утруднює дихання, створює певні незручності при пересуванні. В таких випадках, коли робоче місце є постійним, уникнути таких незручностей вдається шляхом застосування захисних кабін.
Безпека виконання робіт забезпечується також шляхом застосування індивідуальних захисних пристосувань. Так, при роботі на висоті, у колодізях та інших обмежених об’ємах необхідно використовувати крім ЗІЗ щей запобежні пояси, страхувальні канати та деякі інші захисні пристосування.
