6.4. Сутність, класифікація та структура основних засобів. Облік та оцінка основних засобів.

Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні, за своїм матеріально-речовим складом, становлять виробничі фонди підприємства.

Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні засоби.

Основні засоби – це засоби праці, які мають вартість. функціонують у виробництві тривалий час не змінюючи при цьому своїх форм, розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції по мірі зношування, шляхом амортизаційних відрахувань.

Класифікація основних засобів за різними ознаками:

• в залежності від характеру участі у виробничому процесі : виробничі - функціонують в сфері матеріального виробництва, невиробничі задовольняють побутові і культурні потреби робітників;

• в залежності від ролі у виробничому процесі : активні – безпосередньо приймають участь в процесі виробництва (машини, обладнання, інструмент, обчислювальна техніка тощо, пасивні – створюють умови для здійснення процесу виробництва (виробничі спорудження, передавальні пристрої, господарський інвентар та ін.);

• в залежності від функцій у виробничому процесі і мінімально допустимих термінів корисного використання.

Структура основних засобів:

• технологічна – співвідношення різних груп основних засобів до їх загальної вартості, або співвідношення активної і пасивної частини основних засобів;

• галузева – характеризує співвідношення питомої ваги основних засобів різних галузей до їх загальної вартості в промисловості;

• вікова- співвідношення різних вікових груп основних засобів до загальної їх вартості.

Оцінка основних засобів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. У зв'язку з постійним функціонуванням та поступовим спрацюванням засобів праці, постійною зміною умов їхнього відтворення, існує кілька видів оцінки основних засобів.

Первісна вартість основних засобів – це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Дана вартість включає ціну придбання основних засобів, транспортні витрати на їх доставку, витрати на монтаж, встановлення, налагодження, платежі пов’язані з придбанням прав власності, реєстраційні збори, податки, збори, страхування тощо.

Відновлена вартість основних засобів – це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, зміни в діючих цінах та інфляційні процеси, при цьому не відображає величину зносу основних засобів.

Повна (первісна й відновлена) вартість основних засобів – це вартість у новому, не зношеному стані. За цією вартістю основні засоби рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.

Залишкова вартість основних засобів характеризує реальну їхню вартість, ще не перенесену на вартість виготовленої продукції. Знаходиться як різниця між первісною вартістю і величиною зносу основних засобів.

Ліквідаційна вартість це сума коштів від продажу або ліквідації основних засобів після закінчення терміну їх експлуатації за виключенням витрат пов’язаних з їх продажем або ліквідацією.

Ринкова (справедлива або реальна) вартість визначається експертами або фахівцями підприємства.

Середньорічна вартість основних засобів

ОсЗ с.р. = ОсЗ перв. + ОсЗ вв* Твв/12 – ОсЗ виб. * Т виб./12

ОсЗ перв. - первісна вартість основних засобів, грн.;

ОсЗ вв- вартість введених на протязі року основних засобів, грн.;

ОсЗ виб. –вартість виведених з експлуатації основних засобів на протязі року, грн.;

Т вв.– кількість місяців до кінця року на протязі яких будуть функціонувати введені основні засоби;

Т виб- кількість місяців до кінця року з моменту віведення їх з експлуатації.

Облік основних засобів здійснюють в натуральних і вартісних показниках.