4.Опишіть для чого застосовуються зведені таблиці в ms Excel.

Зведена таблиця – це таблиця, котра використовується для швидкого підведення підсумків або об’єднання великих обсягів даних. Змінюючи місцями рядки і стовпці, можна створювати нові підсумки для вихідних даних.

Зведену таблицю можна створити на підставі списку (бази даних) Microsoft Excel, зовнішньої бази даних а також іншої зведеної таблиці. Аналіз даних в зведеній таблиці відбувається за допомогою підсумкових функцій (сума, середнє, кількість значень та ін.).

Змінюючи представлення даних можна групувати підсумкові дані по різних полях.

Наприклад, на фірмі ведеться електронна таблиця Excel з відомостями про діяльність менеджерів з продажу. Кожний рядок позначає один продаж. У таблиці наявні поля: «Прізвище менеджера», «Місяць продажу», «Продукція», «Вартість». Можна згрупувати дані за прізвищем менеджера з груповою операцією «Сума», щоб дізнатися, на яку суму кожний менеджер продав яких товарів в який місяць або провести групування за полем «Місяць», щоб дізнатися, як продавалися різні товари в різні місяці

8. Опишіть для чого потрібні таблиці в ms Access і як вони зв’язуються між собою.

Таблиці Access потрібні для зберігання даних користувача і являють собою аналог звичайних (паперових) таблиць для обліку даних. В таблицях Access може міститися будь-яка інформація – від простого тексту (наприклад, ім’я і адреса) до складної структури даних, включаючи малюнки, звуки і відеозображення. Зберігання даних в табличній структурі дозволяє системі управління базами даних (СУБД) Access виводити дані в обробленому та узагальненому вигляді завдяки використанню запитів та звітів.

Зв’язок між таблицями встановлює відношення між співпадаючими значеннями полів різних таблиць, часто, хоча й не завжди, такі поля мають однакові імена в обох таблицях. В більшості випадків з ключовим полем однієї таблиці, яке є унікальним ідентифікатором кожного запису зв’язується неключове поле іншої таблиці, такий зв’язок називається зв’язком «один-до-багатьох» (дещо рідше використовуються зв’язки «один-до-одного» та «багато-до-багатьох»). Наприклад, для зв’язування співробітників з замовленнями, за які вони відповідають, слід створити між таблицями «Співробітники» і «Замовлення» зв’язок за допомогою поля «Код_співробітника». В таблиці «Співробітники» це поле буде ключовим, а в таблиці «Замовлення» – ні.

Зв’язування таблиць провадиться за допомогою спеціального об’єкта, що має назву «схеми даних». Для активації схеми даних слід виконати команду «Сервис  Схема данных». У діалоговому вікні, що з’явиться слід обрати потрібні таблиці послідовно натискаючи кнопку «Добавить». Після додавання усіх таблиць вікно закривається (кнопка «Закрыть»).

Зв’язки між таблицями встановлюються методом «drag and drop» (перенести і залишити). Тобто поле з однієї таблиці перетягується на відповідне поле іншої.

11.Поясніть сутність технології систем штучного інтелекту.

Штучний інтелект (ШІ) — метафорична назва одного з найпріоритетніших наукових напрямів, що охоплює потужний арсенал теоретичих і технічних засобів, спрямованих на вирішення комплексу актуальних складних проблем, пов'язаних з дослідженням інтелектуальної сфери людини, комп'ютеризацією її розумової діяльності, створенням інформаційних інтелектуальних систем, здатних перебирати на себе функції, що традиційно вважалися незаперечною прерогативою головного мозку людини. У системі підходів до ШІ важливу роль відіграє відносно новий підхід — когнітивний, що своєю появою завдячений ряду обставин. Передусім, через встановлення істотних аналогій між інтелектуальною діяльністю людини та функціонуванням комп'ютера сформувалася двополюсна метатеоретична комп'ютерна метафора, за якою природний інтелект уподібнюється «штучному інтелекту», тобто людський мозок за структурою та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру. Водночас, навпаки, принципи архітектурної організації та функціонування комп'ютера розглядаються як подібні відповідно принципам будови й діяльності мозку. В контексті цих припущень цілком логічно викристалізовується теза: наявність суттєвих аналогій між розумовою діяльністю людини й функціонуванням комп'ютера становить онтологічну основу формування комп'ютерної метафори, сама ж ця метафора слугує концептуально-епістемологічною основою правомірності наділення комп'ютера епітетом «інтелектуальний» та зівставлення інтелектуальності людини й «інтелектуальності» комп'ютера.

З цією метафорою пов'язане виникнення когнітивного напряму в психологiчнiй науцi (когнітивної психології, що виходить з принципу визначальної ролі знання у детермiнацiї поведiнкової функцiї людини, причому увага акцентується на виявленнi когнiтивних механiзмiв iнтелекту, пам'ятi), у галузi ШІ, лінгвістиці тощо. Саме когнітивний підхід, когнітивна комп'ютерна графіка відкривають обнадійливі можливості дослідження «правопівкульового феномена» головного мозку людини, стрімкого підвищення її творчого потенціалу, інтенсифікації когнітивного процесу. Тож «правопівкульове мислення» реалізується на рівні чуттєво-інтуїтивних образів, невербалізованих процесів чи процедур, сутність яких поки що мало досліджена. Встановлення функціональної асиметрії півкуль мозку, а саме наявності двох різних складових людського мислення, двох асиметричних світів — світу свідомого, логічного, раціонального та світу підсвідомого, інтуїтивного, емоційного, слугує переконливим аргументом для пояснення причини існування так би мовити «лівопівкульового крену» у традиційному науковому пізнанні (його методології та епістемології) загалом і (принаймні поки що) у дослідженнях з ШІ (цебто комп'ютеризації метапроцедур саме лівої півкулі як більш пізнаних, визначених, формалізованих й алгоритмізованих) зокрема.

Отже, у глобально-стратегічному плані виправлення «лівопівкульового крену» розглядається як невіддільне від вирішення проблем ШІ, безпосередньо пов'язується з актуалізацією проблеми розкриття сутності «правопівкульового феномену», інтенсифікацією досліджень метапроцедур правої півкулі (котрі відіграють істотно важливу роль у творчому мисленні, науковому пізнанні, хоча поки що недоступні, невербалізовані) з метою їх зівставлення з лівопівкульовими метапроцедурами та технічної реалізації, тобто комп'ютеризації.

Найбільш обнадійливі перспективи дослідження правопівкульових метапроцедур, зокрема когнітивних, творчих, передусім пов'язуються саме з когнітивним підхідом, когнітивною інтерактивною комп'ютерною графікою. Це відкриває невичерпні можливісті безпосереднього цілеспрямованого дослідження інтуїтивних, підсвідомих змістовнообразних механізмів мислення, «право-півкульового феномену» людського мозку передусім з метою включення у процес наукового пізнання (поряд з лівою) колосальних потенційних потужностей правої півкулі. Розробка інтелектуальних систем, заснованих на застосуванні методів комп'ютерної графіки, створення наукової методології використання таких систем з метою інтенсифікації наукового пізнання, репрезентують собою новий, нетрадиційний і особливо перспективний науково-технічний напрям у галузі ШІ. Саме з когнітивною комп'ютерною графікою, як унікальним технічним засобом прямого експериментального дослідження метапроцедур правої півкулі мозку, пов'язуються перспективи розкриття потенційних творчих можливостей «пра-вопівкульового мислення». Тож слід чекати, що ефективне застосування когнітивної графіки, тобто «включення» в активну пізнавальну діяльність правої півкулі, принаймні подвоюватиме сумарний ефект функціонування мозку (як системи, що складається з двох автономно діючих півкуль). Однак, якщо виходити з припущення синергетичного взаємо-зв'язку ліво- й правопівкульових процесів мозку як єдиної цілісної системи (власне продуценту мислення!), то цілком логічним буде припущення, що цей ефект може досягти й кількох порядків. Отже, когнітивний підхід, когнітивна ком'ютерна графіка відкривають реальні перспективи для радикального підвищення потенційних можливостей інтелектуальної діяльності, творчих здібностей людини, для ефективної інтенсифікації наукового пізнання, що свідчить про унікальну сутність ідеї когнітивізму, когнітивної методології.