Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалки_фінансовий ринок.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
141 Кб
Скачать
☆

26. Процентний і кредитний ризики.

Процентний ризик – це ризик зміни процентних ставок. Між % ставкою і ціною облігації існує обернена залежність. Способи управління % ризиком:

  1. придбання лише тих боргових інструментів, термін погашення яких співпадає з інвестиційним горизонтом інвестора;

  2. відмова від придбання облігацій по яких емітент має право дострокового погашення;

  3. Імунізація портфеля облігацій – це підбір такого портфеля облігацій, середня тривалість яких співпадає з інвестиційним горизонтом;

Кредитний ризик – це ризик того, що боржник не сплатить основну суму боргу та (або) проценти. Способи управління кредитним ризиком:

  1. забезпечення(застава, поручительство, страхування);

  2. диверсифікація;

  3. лімітування;

  4. інформаційне забезпечення;

  5. контроль діяльності боржника.

28. Модель оцінки капітальних активів та арбітражна теорія оцінки.

МОКА(В. Шарп, Дж. Лінтнер, Ж. Моссен) розвинулася на основі сучасної портфельної теорії і полягає в переході аналізу рішень окремого інвестора, до аналізу загальноринкової ситуації. МОКА використовує припущення про існування без ризикової дохідності. В якості фактичних прикладів наводять державні облігації.

Раціональний інвестор буде формувати портфель на відрізку РоРр, тобто це буде комбінація ринкового портфеля та без ризикових інвестицій. Для аналізу окремих активів використовується формула:

Арбітражна теорія оцінки подібно до МОКА виражає лінійну залежність дохідності, але не від одного, а декількох факторів. Виділяють такі чинники:

  • приріст промислового в-ва;

  • приріст сподіваної інфляції;

  • несподівана інфляція;

  • премія за ризик як різниця ризикових боргових зобов’язань і державних облігацій;

  • різниця дохідності довгострокових та короткострокових облігацій.

29. Синергетичні підходи в дослідженнях фінансового ринку.

Синергетика – це міждисциплінарний напрям досліджень в межах якого виявляють спільні властивості різних систем. В синергетиці досліджують механізм самоорганізації складних нелінійних систем. Основні поняття синергетики:

1) атрактор – це певний стан до якого притягується система. Атрактор може бути точкою, циклом або складної форми(дивний атракт).

Точка біфуркації – це точка, в якій с-ма може бути притягнута до одного з кількох атракторів. На вибір атрактора можуть вплинути навіть дуже незначні чинники.

2) Фрактал – це самоподібний об’єкт, має подібність ст-ри при різних масштабах розгляду.

До синергетичних теорій, які мають найближче відношення до економіки можна віднести:

  • теорія хаосу

  • фрактальна геометрія

  • теорія рефлективності

З точки зору інструментів моделювання синергетика тяжіє до імітаційного ніж аналітичного моделювання.

Джордж Сорос у своїй теорії рефлективності стверджує, що оцінки учасників ринку завжди помилкові, але не тільки ситуація впливає на оцінку, а й сама оцінка учасників ринку впливає на реальні економічні ситуації. Завдяки цьому можуть формуватися само підтримуючі процеси.