2. Питання до колоквіумів

Колоквіум №1. Загальні відомості про протеїни

Варіант 1

1. Кольорові реакції (призначення, класифікація).

2. Яка роль хлориду натрію під час проведення реакцій:

а) висолювання;

б) осадження спиртом;

в) термічної денатурації?

3. Написати рівняння реакцій, що мають місце під час кількісного аналізу протеїнів за

методом К’єльдаля.

4. Визначити кількість азоту амінних груп у 100 г амінокислоти за методом Зеренсена, якщо:

- об’єм розчину амінокислоти, необхідний для досліду – 10,0 мл;

- концентрація розчину NaOH для титрування – 0,2 н;

- об’єм розчину NaOH на титрування дослідне – 4,0 мл;

- об’єм розчину NaOH на титрування контрольне – 2,8 мл;

- концентрація розчину HCl для титрування – 0,2 н;

- об’єм розчину HCl на титрування дослідне – 0,4 мл;

- об’єм розчину HCl на титрування контрольне – 0,1 мл.

Варіант 2

1. Уявлення про амфотерність та ізоелектричну точку протеїнів.

2. Проведення висолювання хлоридом натрію та сульфатом магнію.

3. Написати рівняння реакцій, що мають місце під час кількісного аналізу протеїнів за

методом Зеренсена.

4. Визначити вміст азоту у колагені ВРХ за методом К’єльдаля, якщо:

- наважка протеїну для аналізу – 0,28 г;

- об’єм розчину протеїну, необхідний для аналізу – 0 мл;

- об’єм розчину HCl на титрування дослідне – 25,9 мл;

- об’єм розчину HCl на титрування контрольне – 0,3 мл;

- концентрація розчину HCl для титрування – 0,1 н.

Варіант 3

1. Розчини протеїнів.

2. Проведення висолювання сульфатом амонію.

3. Пояснити розрахункову формулу визначення азоту за методом Зеренсена.

4. Визначити вміст азоту у колагені дерми шкур овчини за методом К’єльдаля, якщо:

- наважка протеїну для аналізу – 0,32 г;

- об’єм розчину протеїну, необхідний для аналізу – 0 мл;

- об’єм розчину HCl на титрування дослідне – 19,6 мл;

- об’єм розчину HCl на титрування контрольне – 0,6 мл;

- концентрація розчину HCl для титрування – 0,15 н;

- вміст азоту в колагені дерми шкур овчини – 17,0 %.

Варіант 4

1. Амінокислоти як основна складова частина протеїнів (уявлення, класифікація, назва та

хімічна формула 2-3 амінокислот – представників різних груп).

2. Суть, хід роботи ксантопротеїнової реакції.

3. У чому полягає суть: а) методу Зеренсена; б) методу К’єльдаля?

4. Визначити межу висолювання протеїну, якщо:

- осад спостерігається у 5-10 пробірках;

- об’єм розчину протеїну, взятий для досліду – 4,0 мл;

- концентрація розчину протеїну, взятого для досліду – 2,0 %;

- розчинність сульфату амонію при 15 ^оС – 40,0 г на 100 г розчинника.

Інші умови досліду наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Реагент	Об’єм реагенту, мл, у пробірках
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Вода	2,0	1,9	1,8	1,7	1,6	1,5	1,4	1,3	1,2	1,1
Насичений розчин сульфату амонію, мл	1,0	1,1	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	1,7	1,8	1,9

Варіант 5

1. Уявлення про найбільш важливі угрупування, що входять до складу амінокислот та

протеїнів.

2. Проведення висолювання солями важких металів та алкалоїдними реагентами.

3. Чим пояснюється необхідність паралельних та контрольних дослідів під час кількісного

аналізу протеїнів: а) за методом Зеренсена; б) за методом К’єльдаля?

4. Визначити вміст азоту у кератині вовни за методом К’єльдаля, якщо:

- наважка протеїну для аналізу – 0 г;

- об’єм розчину протеїну, необхідний для аналізу – 20 мл;

- об’єм розчину HCl на титрування дослідне – 12,7 мл;

- об’єм розчину HCl на титрування контрольне – 0,4 мл;

- концентрація розчину HCl для титрування – 0,3 н;

- вміст азоту в кератині – 16,5 %.

Варіант 6

1. Уявлення про: а) пептидний зв’язок; б) пептиди; в) поліпептидний ланцюг.

2. Суть, хід роботи кольорових реакцій: а) Фоля; б) нітропрусидної.

3. Розрахункові формули визначення азоту: а) за методом Зеренсена ; б) за методом

К’єльдаля.

4. Визначити межу висолювання протеїну, якщо:

- осад спостерігається у 7-10 пробірках;

- об’єм розчину протеїну, взятий для досліду – 4,0 мл;

- концентрація розчину протеїну, взятого для досліду – 1,5 %;

- розчинність сульфату амонію при 15 ^оС – 45,0 г на 100 г розчинника.

Інші умови досліду наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Реагент	Об’єм реагенту, мл, у пробірках
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Вода	2,0	1,9	1,8	1,7	1,6	1,5	1,4	1,3	1,2	1,1
Насичений розчин сульфату амонію, мл	1,0	1,1	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	1,7	1,8	1,9

Варіант 7

1. Загальні ознаки протеїнів (перелік, докладна характеристика будь-яких трьох ознак).

2. Висолювання протеїнів (сутність, необхідні хімічні реагенти). Межа висолювання.

3. Суть, хід роботи біуретової реакції.