Змістовий модуль 3. Науковий період розвитку психології і система психологічних вчень

Тема 7. Становлення психології як науки у хіх столітті та розвиток її галузей.

Психологія в першій половині XIX ст. Рефлекторне вчення. Вчення про органи чуття і головний мозок. Асоціативна психологія.

Зародження діалектико-матеріалістичних основ психології в середині ХІХ сторіччя. Позитивізм. Волюнтаризм. Ніцшеанство в філософсько-психологічній думці. Матеріалістичне вчення російських революційних демократів. Діалектико-матеріалістичне вчення про психічну діяльність, психіку і свідомість.

Природничо-наукові передумови перетворення психології в самостійну науку. Фізико-хімічна школа у фізіології. Вплив теорії Ч.Дарвіна на розвиток психології. Вчення про рефлекс та психофізіологія органів чуття в середині ХІХ ст. Психофізика та дослідження довготривалості реакції.

Психологія як наука про інтенціональні акти свідомості (Ф.Брентано). Перші наукові психологічні програми. Психологічна лабораторія та система психології В.Вундта.

Психологічна наука і психологічна практика. Розвиток психологічних галузей. Експериментальна психологія. Диференційна психологія. Дитяча та педагогічна психологія. Зоопсихологія. Соціальна і культурно-історична психологія. Психотехніка.

* Формування науки як соціального інституту¹.

Література [2–10; 12; 16; 19; 23–27; 30; 38; 41; 53; 55–57; 60].

Тема 8. Основні закордонні психологічні напрями і школи кінця XIX – початку XX століття та їх еволюція

Методологічна криза в психології та зародження нових психологічних напрямів і шкіл. Структурна школа Е. Тітченера. Функціоналізм в американській психології. Вюрцбурзька школа. Французька соціологічна школа. Описова психологія.

Зародження провідних напрямків зарубіжної психології: психоаналіз З.Фрейда, біхевіоризм, гештальтпсихологія (психологія форми). Поведінка під знаком стимулу. Класичний біхевіоризм Дж. Вотсона. Необіхеовіористичний напрям в психології (Е.Толмен, К.Халл, Б.Ф.Скіннер, Дж.Мід, Д.Доллард, А.Бандура, Дж.Роттер). Гештальтпсихологія (В. Келлер. К. Коффка. М. Вертгаймер). Психологічна "теорія поля" К. Левіна. Класичний психоаналіз 3.Фрейда. Механізми індивідуалізації психічного та компенсації в індивідуальній психології А.Адлера. Аналітична психологія К.Юнга: колективне несвідоме та його архетипи.

Новий психоаналіз. Зміщення акценту з природного на соціальне в новому психоаналізі Г.Саллівен. Конкуренція і порочне коло людської культури в новому психоаналізі К.Горні. Соціально-орієнтований психоаналіз Е.Фромма.

*Захисні механізми за З.Фрейдом. Психоаналіз дитинства (А. Фрейд і М. Клеайн)¹.

Література [1–10; 12; 16; 19; 20; 22–27; 30; 38; 41; 52; 53; 55–57; 60; 63].

Тема 9. Психологія та філософські вчення другої половини XIX – XX століття

Феноменологічний напрямок в філософії та психології. Феноменологічна філософія і психологія Е.Гуссерля. Екзістенціально орієнтована психологія та філософія екзистенціалізму (М.Гайдеггер, Ж.-П. Сартр, К.Ясперс). Герменевтика: загальні риси. Г. Гадамер і герменевтична теорія. Поль Рікер: гріховність людини і конфлікт інтерпретацій.

Емпіріокритицизм Е. Маха та Р. Авенариуса. Конвенціоналізм А.Пуанкаре та П. Дюгема. Німецький історицизм: основні положення та представники (В.Дильтей, В.Віндельбанд, Г.Ріккерт, Г. Зіммель, О. Шпенглер, Е. Трельч). Соціальний історизм Макса Вебера. Прагматизм: напрями і представники (Ч.С. Пірс, В. Джемс, Д.Г. Мід , Д.Дьюі).

Філософія і психологія мови. Лінгвістика В. фон Гумбольдта і Ф. Боппа. Послідовники В. фон Гумбольдта : Х. Штайнталь, А.А. Потебня, А.Ф. Лосєв та ін. Структуралізм у філософії та психології. Структурна антропологія К.Леві-Строса.

Неосхоластична філософія і нова теологія у психологічних інтерпретаціях сучасного суспільства.

*Гермевнетика М.Фуко. Лінгвістична теорія Соссюра і Хомського¹.

Література [1–10; 16; 19; 20; 24–28; 30; 33–35; 38; 41; 50; 53; 54–57; 60; 65].