Тема 10. Становлення та розвиток сучасних напрямів закордонної психології.

Гуманістична психологія та її особливості (Г.Олпорт, Р.Мей, А.Маслоу, К. Роджерс). Феноменологічна концепція особистості та клієнтцентрована терапія К.Роджерса. Пошук людиною смислу життя і логотерапія В.Франкла. Психологічна теорія драми (Ж.Політцер). Персоналізм В.Штерна: особистість як єдність багатоманітного. Персонологія без особистості (Г.Маррей). Соціальний атом і психодрама Дж.Морено. Гештальттерапія (Ф.Перлз). Трансакційний аналіз Е.Берна. Вчення про стрес С.Сельє. Структура і типи людської особистості за Г. Айзенком та Р. Кеттелом.

Психологія творчості: від інтуїтивізму до гуманістичної традиції та від інтелектуалізму до біологізації. Творчість: фактори, риси, корені (Е.Торранс. Дж.Гілфорд, Г.Гутман, О.Я.Пономарьов, А.Кестлер).

Становлення і розвиток когнітивної психології: У. Найссер, Ж. Брунер та ін. Кібернетичний напрям у психології. Генетична психологія Ж. Піаже. Ідея саморуху психічного розвитку в теорії А.Валлона.

Новітні форми та ідеї психоаналізу. Сублімація у творчості та катарсис (Г.Башляр). Структурний психоаналіз Ж.Лакан. Герменевтика і психоаналіз: конфлікт інтерпретацій (П.Рікер).

Психоаналіз і західна філософія XX ст. Психосинтез Р.Ассаджолі. Популярний психосинтез П.Феруччі.

*Відкриття людини у гуманістичній психології (Ф.Северин). Людина, яка грає (Й.Гейзінга). Ідея безкінечності Ж.Дельоз. Психологія «другої та першої статі» (С. де Бовуар). Ейдичний напрям у психології Е. Йєнш¹.

Література [2–16; 20–28; 30; 32–34; 37; 38; 41; 50; 52–57; 65].

Тема 11. Напрями вітчизняної психології XIX–XX століття та перспективи її розвитку на початку XXI століття

Передумови зародження російської психології та дві тенденції її розвитку: природничонауковий і релігійно-філософський. Антропологічний принцип у філософії П.Г.Чернишевського. П.Д.Юркевич: про душу і внутрішній досвід. Ідеї К.Д.Кавеліна про культурну детермінацію психіки і самоцінність особистості.

Вітчизняна психологічна наука в другій половині XIX ст. – на поч. XX ст. А.А.Потебня: мова народу як орган, що утворює думку. Університетські психологічні школи. Історія розвитку психологічної думки в Київському університеті. Неохристиянська концепція душі В.С.Соловйова. Л.М.Лопатін: психічне життя як духовна творчість. Розуміння особистості і свободи волі М.Я.Гротом. Теорія інтуітивізма та ідеал-реалізма М.О.Лосського. Вчення С.Л.Франка про душу людини. Співвідношення знання і віри (О.І.Введенський). Психологія творчості Д.М.Овсянико-Куликовського.

Особливості становлення та розвитку російської експериментальної психології (Г.І.Челпанов, М.М.Ланге). Наука про поведінку. І.М.Сеченов – засновник науки про поведінку. Вчення про умовно-рефлекторну діяльність І.П.Павлова. Об'єктивна психологія В.М.Бехтерєва. Диференційна психологія О.Ф.Лазурського. Вчення про домінанту АА.Ухтомського.

Шляхи розвитку психологічних знань за радянські часи (в 20–90-ті роки XX ст.). Ідея рефлексу як вихідна точка поведінки (К. М. Корнілов). Психологія соціального буття Г.Г.Шпета. Педологія і психологія. Психологічні ідеї П.П.Блонського. Л.С.Виготський: теорія вищих психічних функцій. М.Я.Басов: діяльність як особлива категорія. С.Л.Рубінштейн: єдність свідомості і діяльності. Теорія системної локалізації вищих психічних функцій людини О. Р. Лурія. Теорія провідної діяльності О.М.Леонтьєва. Харківська школа психології: A.B. Запорожець, Л.І. Божович, П.Я. Гальперін, П.І. Зінченко ті ін. Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна. Психологія формування мисленнєвої діяльності учнів В.В.Давидова та Д. Б. Ельконіна.

Диференційна психофізіологія Б.М.Теплова і В.Д.Небиліцина.

Б.Г.Ананьєв: людинознавство як комплексна дисципліна. К.О.Абульханова-Славська: вчення про діалектику людського життя. Теорія установки К. Д. Узнадзе і грузинська школа психології.

Психологічні центри Радянського Союзу і сучасних країн СНД.

Культурно-гуманістична психологія в Україні. Діяльність та психологічні погляди Г.С. Костюка. Основні напрямки наукової діяльності В.А.Роменця. Поняття вчинку та його структура. Канонічна психологія – перехід від XX до XXI ст. у психологічній думці. Канонічні форми психічного та психічних феноменів. Видатні вчені–психологи початку XXI ст. Перспективи розвитку вітчизняної та закордонної психології у XXI ст.

*Теорія функціональних систем П.К.Анохіна. Ідеологія в структурі вчинкового осередку психологічної системи. Смисл життя як провідна проблема ідеології (Є. Трубецькой). Вчинкові засади рефлексивності: універсальність та відповідальність буття (М.М.Бахтін). Вчення про ноосферу В.І.Вернадського¹.

Література [1–10; 12; 16; 20; 23–27; 42; 50; 52–54; 58; 61; 62].